Що сьогодні роблять вінничани в Антарктиді, яку відкрили 200 років тому? Розповів полярник

На арктичному показчику інформація: 14 тисяч 878 кілометрів звідти до Вінниці

До 200-річчя відкритя Антарктиди пропонуємо пригадати, як розповів про свої поїздки на шостий континент наш земляк Анатолій Руденко. Цей вінничанин чотири рази працював в Антарктиді і одного разу пройшов на яхті протоку між двома океанами. 

Анатолій — випускник Вінницького технічного університету, родом з Оратова. В Антарктиді він був на сезонних роботах. Добирався туди літаком, спершу до Чилі, а звідти на кораблі до далекого континенту на острів Галіндез.

— Моє завдання було встановити нове обладнання в науковій лабораторії, що працює на станції, — розповідає Анатолій Руденко. — Обладнання закуповували безпосередньо в Чилі. Цим займаються логісти Національного Антарктичного Наукового Центру (НАНЦ). Ми допомагати завантажувати, а потім і розвантажувати. Обладнання великогабаритне, тому частину розбирали. Завантажили також будівельні матеріали.

Ще одна робота, в якій брав участь наш земляк, — спорудження підсобного приміщення для станції. Допомагав також зварювальникам виготовити нові баки для зберігання дизельного пального. Зварювали їх з нержавійки. Робота для спеціалістів з хорошими навиками.  

Найбільше задоволення отримував від управління моторними човнами. На них Руденко доставляв науковців на острови. А поки ті працювали, він не сидів, склавши руки. Брав з собою спінінг.

— Найчастіше клювала щука-білокрівка, — розповідає Руденко. — У такої риби безбарвна кров, звідси й назва. На вигляд вона, ніби витесана з криги. Тому її ще називають крижана або льодова риба. М'ясо дуже смачне. Якщо додати, що живе в екологічно чистих водах, то користь від нього подвійна. Кажуть, вона є у продажі, але коштує недешево. Хоча я не бачив на прилавках. Ловив також нототенію, це вид окуневих риб, що теж живуть в антарктичних водах.



— Добре, що Анатолій приїхав, хоч риби поїмо, — пригадує співрозмовник слова декого з полярників.

Число туристів в Антарктиду щороку зростає. Торік на станції побували навіть два відчайдухи з Волині. Хлопці подорожували автостопом по світу. Руденко зустрів їх під час відправлення на станцію. Вони просилися на корабель. Каже, їх не взяли. Через деякий час вони все одно з’явилися на станції. Добралися на яхті.

— Не знаю, як їм це вдалося, — говорить Анатолій. — Можливо, Петер (польський яхтсмен, — авт.) взяв їх безкоштовно. Бо звідки у них такі гроші? Хлопці розповідали, що хочуть зняти фільм про станцію. На зворотну дорогу у них теж грошей не було, але якось вибралися.

Про цей випадок полярник розповів задля того, аби дати зрозуміти, що дехто навіть в Антарктиду добирається автостопом. З інформації в внтернеті дізнаємося, що заплатити за туристичну мандрівку доведеться до 10-ти тисяч доларів.

Повнісню розповідь Анатолія Руденка про його подорожі до Антарктиди знайдете в статті «Вінничанин пройшов на яхті протоку між двома океанами. Скільки коштує подорож в Антарктиду?».

Упродовж останніх десяти років в експедиціях на наукову станцію «Академік Вернадський» працювали п’ятеро вінничан. Найбільше разів там побував згаданий Анатолій Руденко з Оратівського району. Тричі туди їздив лікар з Хмільника Валерій Семенюк. Ще один вінничанин — лікар Вадим Лисинчук також брав участь в експедиції. Дві зимівлі провів метеоролог з Піщанського району Олександр Афтенюк. Нині він, молодий науковець, пише роботу на основі зібраних матеріалів. Йому єдиному із земляків випала нагода двічі святкувати день народження на станції.

На початку цього року Міносвіти оголосило підсумки конкурсу «Запроси полярника в гості». Серед переможців три вінницькі школи — №№2,7,27 і Бершадська №1. У цих навчальних закладах чекають в гості полярників.

Читайте також:

У вчительки з Вінниці — найвищий бал з сертифікації. Можливо, її досвід знадобиться колегам

«Не знайдете у Вінниці другої такої дівчини, яка грає на гобої». Чому цей інструмент у Книзі Гінеса?
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.