Пішохідні маршрути містом, виїзні тури Вінниччиною та творчі майстеркласи — у лютому Офіс туризму Вінниці підготував різноманітну програму для жителів і гостей міста.
Тепер мешканці нашої області можуть ще зручніше планувати зимовий відпочинок у горах. Новий щоденний поїзд №26/25 сполученням Одеса — Рахів курсуватиме через ключові залізничні вузли Вінниччини, відкриваючи прямий шлях до найпопулярніших гірських курортів та до узбережжя Чорного моря.
Зимова пригода для всієї родини: старовинний паровоз 1938 року, гарячий глінтвейн, культурна програма та ярмарки з сувенірами — усе це чекає на вінничан у першому ретро-турі 2026.
У сюжеті — від музичної спадщини Миколи Леонтовича та легендарного «Щедрика» до скельних монастирів, катакомб і порогів Південного Бугу.
Автори проєкту наголошують, що наш край не варто проїжджати поспіхом: тут хочеться зупинятися, звертати з маршруту та просто насолоджуватися краєвидами.
З вулиць Гайсина
«Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю… До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці… Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу… Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»
У Вінниці презентували два віртуальні 3D-тури екологічними маршрутами: «Між трьома мостами» та «Стежка Коцюбинського».
Розробники поєднали професійні панорамні фото з аудіосупроводом та інтерактивними переходами.
Проєкт дозволяє детально роздивитися флору та фауну набережної Південного Бугу та Сабарівського лісу з будь-якої точки світу.
Село Оксанівка приховує унікальний історичний об’єкт — скельний монастир-фортецю, розташований високо над річкою Дністер.
Ці печери слугували одночасно місцем для молитви та надійним сховищем, доступ до якого залишається викликом навіть для досвідчених мандрівників.
Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на період Різдвяних та Новорічних свят, більшість із яких курсуватиме через Вінницьку область.
Залізничники збільшують кількість місць у карпатському та одеському напрямках, щоб забезпечити поїздки для військових та родин із дітьми навіть в умовах дефіциту вагонів.
Раніше будинок стояв порожнім, а тепер тут можна переночувати, посушити речі та насолодитися природою Поділля.
Уже цього року садиба прийняла понад 100 туристів з різних куточків України, серед яких сім’ї з дітьми та військові у відпустках.
Ivan Tykhoniuk
Сарані новини Вінниці що ви хочете щоб я з вами ще на щось погоджувався, ідіть нахуй.
Не тільки замки та музеї роблять Вінниччину привабливою для туристів — тут можна знайти й абсолютно незвичні пам’ятники, від томату до мамонта.
Ми зібрали шість найоригінальніших та найнесподіваніших скульптур регіону.
91,7 млн грн туристичного збору надійшло до місцевих бюджетів із липня по вересень 2025 року — за даними Державної податкової служби.
Загалом 234,4 млн грн туристичного збору сплатили бізнеси за дев’ять місяців 2025 року. Це у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період до початку повномасштабного вторгнення.
Найбільшими «годувальниками» місцевих бюджетів залишаються Київ, Львівщина та Франківщина. А яка ситуація на Вінниччині?
Від легенд Єрусалимки до вареників на Колодія: анонс екскурсій на лютий
Пішохідні маршрути містом, виїзні тури Вінниччиною та творчі майстеркласи — у лютому Офіс туризму Вінниці підготував різноманітну програму для жителів і гостей міста.
Клас!
З Вінниччини до Карпат без пересадок. Укрзалізниця запускає поїзд через Жмеринку та Вапнярку
Тепер мешканці нашої області можуть ще зручніше планувати зимовий відпочинок у горах. Новий щоденний поїзд №26/25 сполученням Одеса — Рахів курсуватиме через ключові залізничні вузли Вінниччини, відкриваючи прямий шлях до найпопулярніших гірських курортів та до узбережжя Чорного моря.
Вінничан запрошують у перший ретро-тур 2026 на старовинному паровозі
Зимова пригода для всієї родини: старовинний паровоз 1938 року, гарячий глінтвейн, культурна програма та ярмарки з сувенірами — усе це чекає на вінничан у першому ретро-турі 2026.
Телеведучий Юрій Горбунов показав наш край у новому випуску «Щоденника подорожнього»
У сюжеті — від музичної спадщини Миколи Леонтовича та легендарного «Щедрика» до скельних монастирів, катакомб і порогів Південного Бугу. Автори проєкту наголошують, що наш край не варто проїжджати поспіхом: тут хочеться зупинятися, звертати з маршруту та просто насолоджуватися краєвидами.
«Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю… До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці… Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу… Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»
VR-технології для туризму: у Вінниці презентували інтерактивні 3D-панорами екостежок
У Вінниці презентували два віртуальні 3D-тури екологічними маршрутами: «Між трьома мостами» та «Стежка Коцюбинського». Розробники поєднали професійні панорамні фото з аудіосупроводом та інтерактивними переходами. Проєкт дозволяє детально роздивитися флору та фауну набережної Південного Бугу та Сабарівського лісу з будь-якої точки світу.
Скельний монастир-фортеця в Оксанівці: таємниці неприступних печер над Дністром
Село Оксанівка приховує унікальний історичний об’єкт — скельний монастир-фортецю, розташований високо над річкою Дністер. Ці печери слугували одночасно місцем для молитви та надійним сховищем, доступ до якого залишається викликом навіть для досвідчених мандрівників.
Додаткові поїзди Укрзалізниці на свята: які рейси курсуватимуть через Вінницю
Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на період Різдвяних та Новорічних свят, більшість із яких курсуватиме через Вінницьку область. Залізничники збільшують кількість місць у карпатському та одеському напрямках, щоб забезпечити поїздки для військових та родин із дітьми навіть в умовах дефіциту вагонів.
На маршруті Camino Podolico у Жмеринському районі оновили «Зелену садибу» для туристів
Раніше будинок стояв порожнім, а тепер тут можна переночувати, посушити речі та насолодитися природою Поділля. Уже цього року садиба прийняла понад 100 туристів з різних куточків України, серед яких сім’ї з дітьми та військові у відпустках.
Сарані новини Вінниці що ви хочете щоб я з вами ще на щось погоджувався, ідіть нахуй.
ТОП-6 незвичних пам’ятників Вінниччини, які варто побачити
Не тільки замки та музеї роблять Вінниччину привабливою для туристів — тут можна знайти й абсолютно незвичні пам’ятники, від томату до мамонта. Ми зібрали шість найоригінальніших та найнесподіваніших скульптур регіону.
Київ, Львів і Франківськ — лідери за туристичним збором. А як справи у Вінниці?
91,7 млн грн туристичного збору надійшло до місцевих бюджетів із липня по вересень 2025 року — за даними Державної податкової служби. Загалом 234,4 млн грн туристичного збору сплатили бізнеси за дев’ять місяців 2025 року. Це у 1,5 раза більше, ніж за аналогічний період до початку повномасштабного вторгнення. Найбільшими «годувальниками» місцевих бюджетів залишаються Київ, Львівщина та Франківщина. А яка ситуація на Вінниччині?