359 млн грн туристичного збору отримали місцеві бюджети у 2025 році за даними Державної податкової служби. Це майже на третину більше, ніж у 2024 році, та у 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабної.
Хоча й 55% туристичного збору сплатили компанії, проте їх частка більша лише у 7 регіонах. Київ, Львівщина та Івано-Франківщина стали центрами туризму торік.
Яка ситуація на Вінниччині? Розповідаємо.
Подорожі між Харковом та Львовом стають комфортнішими для мешканців центральної та західної України. Відтепер популярний поїзд №21/22 прибуватиме до Вінниці, Хмельницького та Тернополя вже після закінчення комендантської години. Це дозволить пасажирам одразу діставатися домівок, не чекаючи ранку на вокзалах під наглядом поліції.
За перевищення норм або заборонені продукти прикордонники можуть конфіскувати їжу або навіть відмовити у в’їзді.
Також важливо мати достатню готівку на весь час подорожі — скільки саме, залежить від країни.
Місцевий
Не можна везти українську цибулю, часник та червоний буряк, у випадку догляду речей це доведеться викинути.
Пішохідні маршрути містом, виїзні тури Вінниччиною та творчі майстеркласи — у лютому Офіс туризму Вінниці підготував різноманітну програму для жителів і гостей міста.
Тепер мешканці нашої області можуть ще зручніше планувати зимовий відпочинок у горах. Новий щоденний поїзд №26/25 сполученням Одеса — Рахів курсуватиме через ключові залізничні вузли Вінниччини, відкриваючи прямий шлях до найпопулярніших гірських курортів та до узбережжя Чорного моря.
Зимова пригода для всієї родини: старовинний паровоз 1938 року, гарячий глінтвейн, культурна програма та ярмарки з сувенірами — усе це чекає на вінничан у першому ретро-турі 2026.
У сюжеті — від музичної спадщини Миколи Леонтовича та легендарного «Щедрика» до скельних монастирів, катакомб і порогів Південного Бугу.
Автори проєкту наголошують, що наш край не варто проїжджати поспіхом: тут хочеться зупинятися, звертати з маршруту та просто насолоджуватися краєвидами.
З вулиць Гайсина
«Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю… До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці… Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу… Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»
У Вінниці презентували два віртуальні 3D-тури екологічними маршрутами: «Між трьома мостами» та «Стежка Коцюбинського».
Розробники поєднали професійні панорамні фото з аудіосупроводом та інтерактивними переходами.
Проєкт дозволяє детально роздивитися флору та фауну набережної Південного Бугу та Сабарівського лісу з будь-якої точки світу.
Село Оксанівка приховує унікальний історичний об’єкт — скельний монастир-фортецю, розташований високо над річкою Дністер.
Ці печери слугували одночасно місцем для молитви та надійним сховищем, доступ до якого залишається викликом навіть для досвідчених мандрівників.
Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на період Різдвяних та Новорічних свят, більшість із яких курсуватиме через Вінницьку область.
Залізничники збільшують кількість місць у карпатському та одеському напрямках, щоб забезпечити поїздки для військових та родин із дітьми навіть в умовах дефіциту вагонів.
Туристи сплатили 359 млн грн до бюджетів: яка частка припала на Вінниччину у 2025 році
359 млн грн туристичного збору отримали місцеві бюджети у 2025 році за даними Державної податкової служби. Це майже на третину більше, ніж у 2024 році, та у 1,5 раза більше, ніж до початку повномасштабної. Хоча й 55% туристичного збору сплатили компанії, проте їх частка більша лише у 7 регіонах. Київ, Львівщина та Івано-Франківщина стали центрами туризму торік. Яка ситуація на Вінниччині? Розповідаємо.
«Укрзалізниця» перенесла відправлення з Харкова на вечір: що це дає пасажирам трьох областей
Подорожі між Харковом та Львовом стають комфортнішими для мешканців центральної та західної України. Відтепер популярний поїзд №21/22 прибуватиме до Вінниці, Хмельницького та Тернополя вже після закінчення комендантської години. Це дозволить пасажирам одразу діставатися домівок, не чекаючи ранку на вокзалах під наглядом поліції.
Вінничанам на замітку: які продукти та скільки грошей можна брати з собою за кордон у 2026 році
За перевищення норм або заборонені продукти прикордонники можуть конфіскувати їжу або навіть відмовити у в’їзді. Також важливо мати достатню готівку на весь час подорожі — скільки саме, залежить від країни.
Не можна везти українську цибулю, часник та червоний буряк, у випадку догляду речей це доведеться викинути.
Від легенд Єрусалимки до вареників на Колодія: анонс екскурсій на лютий
Пішохідні маршрути містом, виїзні тури Вінниччиною та творчі майстеркласи — у лютому Офіс туризму Вінниці підготував різноманітну програму для жителів і гостей міста.
Клас!
З Вінниччини до Карпат без пересадок. Укрзалізниця запускає поїзд через Жмеринку та Вапнярку
Тепер мешканці нашої області можуть ще зручніше планувати зимовий відпочинок у горах. Новий щоденний поїзд №26/25 сполученням Одеса — Рахів курсуватиме через ключові залізничні вузли Вінниччини, відкриваючи прямий шлях до найпопулярніших гірських курортів та до узбережжя Чорного моря.
Вінничан запрошують у перший ретро-тур 2026 на старовинному паровозі
Зимова пригода для всієї родини: старовинний паровоз 1938 року, гарячий глінтвейн, культурна програма та ярмарки з сувенірами — усе це чекає на вінничан у першому ретро-турі 2026.
Телеведучий Юрій Горбунов показав наш край у новому випуску «Щоденника подорожнього»
У сюжеті — від музичної спадщини Миколи Леонтовича та легендарного «Щедрика» до скельних монастирів, катакомб і порогів Південного Бугу. Автори проєкту наголошують, що наш край не варто проїжджати поспіхом: тут хочеться зупинятися, звертати з маршруту та просто насолоджуватися краєвидами.
«Це була вельми важка і небезпечна подорож, — написав він у своєму щоденнику. Найперше дослідник поїхав у село Марківку, нині Теплицького району, до батька композитора. Хотів з перших уст довідатися, що ж трапилося у той січневий день з його сином. Ось як описує про це дослідник. У суботу 9 січня 1921 року Микола Леонтович був у Тульчині. На прохання сестри Вікторії він поклав на ноти "Заповіт" Шевченка. Під вечір, у той же день, він приїхав кіньми у Марківку до батька. Ще не встигли обмінятися новинами, як на подвір'я в'їхала підвода. "Була шоста година вечора по сонцю… До хати зайшов молодий, 22–23-х років, середнього зросту чоловік. Темний блондин, без вусів і бороди. Руки мав холені, з довгими пальцями. Гарно вбраний. Пальто з овечим коміром. На голові кепка. Розмова російська, солдатська. Попросився переночувати." Якби ж Леонтовичі знали, що дають нічліг вбивці… Прибулий казав, що в Марківці має багато діла. Що він чекіст (інформатор). Проводить боротьбу з місцевим бандитизмом. Пропонував роздивитися документи з печатками Гайсинської ЧК. Особливо пропонував це зробити Миколі Дмитровичу. А документів була "гора". Леонтович роздивився їх і, повертаючи власникові, сказав: "З такими документами небезпечно будь-де ночувати." Непроханий гість називав себе на прізвище Гріщенко. Як був зазначений він у документах, ніхто не відає, бо Микола Дмитрович єдиний, хто роздивлявся документи, нікому нічого не говорив з цього приводу… Звук пострілу розбудив отця. Була 7.30 ранку. На ліжку під вікном сидів напівзігнутим Леонтович і зляканим голосом допитувався: "Що це, вибух?" Промовивши ці слова, впав на подушку. Над його ліжком стояв Гріщенко. Він був босий, в одній білизні. В руках тримав зброю, викидаючи стріляну гільзу. Дома ще були сестра композитора Вікторія і донька Галина. Їм, як і батькові композитора, незваний гість позв'язував руки. Він одягнув на себе напівкожушок, який носив батько Леонтовича. Лаявся брудними словами. Вимагав грошей. На очах у всіх витрушував все з гаманця Миколи Дмитровича. Забрав 5000 карбованців різною валютою. Все поперекидав у будинку. Шукав речі. І з речами вийшов. У цей час Леонтович лежав нерухомо з розплющеними очима. На ліжку й на підлозі була калюжа крові. На крик пана-отця прибіг учитель, інші люди. Вони розв'язали руки Леонтовичам, наклали пов'язку на рану потерпілого. Рана була з правого боку. Рвана рана. Леонтович ще встиг сказати: "Тату, я помираю". Була восьма година ранку, неділя 10 січня 1921 року. Коли приїхав лікар, Леонтович був уже мертвий. 12 січня, коли ховали композитора, у Марківці мела дуже сильна завірюха.»
VR-технології для туризму: у Вінниці презентували інтерактивні 3D-панорами екостежок
У Вінниці презентували два віртуальні 3D-тури екологічними маршрутами: «Між трьома мостами» та «Стежка Коцюбинського». Розробники поєднали професійні панорамні фото з аудіосупроводом та інтерактивними переходами. Проєкт дозволяє детально роздивитися флору та фауну набережної Південного Бугу та Сабарівського лісу з будь-якої точки світу.
Скельний монастир-фортеця в Оксанівці: таємниці неприступних печер над Дністром
Село Оксанівка приховує унікальний історичний об’єкт — скельний монастир-фортецю, розташований високо над річкою Дністер. Ці печери слугували одночасно місцем для молитви та надійним сховищем, доступ до якого залишається викликом навіть для досвідчених мандрівників.
Додаткові поїзди Укрзалізниці на свята: які рейси курсуватимуть через Вінницю
Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на період Різдвяних та Новорічних свят, більшість із яких курсуватиме через Вінницьку область. Залізничники збільшують кількість місць у карпатському та одеському напрямках, щоб забезпечити поїздки для військових та родин із дітьми навіть в умовах дефіциту вагонів.