Він міг пробачити будь-яку образу, але не зміг пробачити ворогу біль, який той приніс на українську землю.
Кулеметник, що тримав небо над рідним містом, та відважний водій танка, який пройшов пекло Покровського напрямку, — 27-річний Павло Шибінський із позивним «Sky» повертається додому на щиті.
Чотири роки, що вмістили в себе ціле життя. Для тих, хто тримає фронт, цей час вимірюється не календарями, а назвами звільнених міст та іменами полеглих побратимів.
У цій статті наші захисники відверто розповідають про те, що допомогло їм вистояти, які здобутки стали предметом найбільшої гордості та яку ціну доводиться платити щодня за право України на майбутнє.
Читач12
В рашці ресурс нескінченний, навіть якщо мобілізувати три України разом, то не вистачить
Схиляємо голови перед двома Захисниками, які віддали життя за країну.
Їхні подвиги і відданість назавжди залишаться в серцях рідних, побратимів і всієї громади.
Вони стали до лав ЗСУ у 2024 році та віддали життя за Україну на передовій.
Сьогодні громада вшанує їхню пам’ять і проведе Героїв до місця вічного спочинку.
Кожна родина, чий захисник зник безвісти або перебуває в полоні, живе між надією і невідомістю. Це щоденна боротьба — за правду, за підтримку і за шанс бути почутими 🙏
Втрата кожного захисника — це важкий удар, але коли війна забирає зовсім юних хлопців, біль громади стає нестерпним.
Літин готується до прощання зі своїм земляком, який віддав життя за Україну в боях на Харківщині, маючи попереду все майбутнє.
Валентина Карауш
Вічна і світла пам'ять, царство небесне Герою. Низький уклін за його мужність і наш спокій. Щирі співчуття рідним.
Війна триває вже понад чотири роки, і кожен новий ранок приносить новини про неймовірну стійкість тих, хто зараз в окопах.
Поки ворог намагається буквально завалити фронт «металобрухтом» та безпілотниками, наші воїни продовжують тримати небо і землю, попри колосальний тиск та тисячі щоденних обстрілів.
Meryem Lekhova
Шановний читачу, використання інформації з офіційного сайту з посиланням на джерело називається рерайтом.
Для людей, які перенесли важкі операції, травми або інсульти, кожен самостійний рух — це велика перемога. Тепер у Вінницькій міській лікарні швидкої допомоги цей шлях стане трохи легшим завдяки новому сучасному обладнанню, яке дозволяє відновлюватися навіть після найскладніших діагнозів.
Минуло понад чотири роки від початку великої війни, але інтенсивність боїв на українській землі лише зростає.
Поки ми входимо у 1487-му добу спротиву, лінія фронту здригається від небаченої кількості атак, де кожен метр землі виборюється надзусиллями наших воїнів.
У Вінниці 21 березня прощаються з військовослужбовцем 120-ї окремої бригади ТрО Євгенієм Богуном.
Молодший сержант загинув 31 липня 2024 року під час боїв поблизу села Водяне на Донеччині.
Вінниця прощається із кавалером «Золотого хреста» Павлом Шибінським
Він міг пробачити будь-яку образу, але не зміг пробачити ворогу біль, який той приніс на українську землю. Кулеметник, що тримав небо над рідним містом, та відважний водій танка, який пройшов пекло Покровського напрямку, — 27-річний Павло Шибінський із позивним «Sky» повертається додому на щиті.
«Поки в росії є мобілізаційний ресурс — війна триватиме». Розмова з військовими про фронт і майбутнє
Чотири роки, що вмістили в себе ціле життя. Для тих, хто тримає фронт, цей час вимірюється не календарями, а назвами звільнених міст та іменами полеглих побратимів. У цій статті наші захисники відверто розповідають про те, що допомогло їм вистояти, які здобутки стали предметом найбільшої гордості та яку ціну доводиться платити щодня за право України на майбутнє.
В рашці ресурс нескінченний, навіть якщо мобілізувати три України разом, то не вистачить
Вінниця віддає останню шану Героям Тарасу Коциловському та Єгору Яремку
Схиляємо голови перед двома Захисниками, які віддали життя за країну. Їхні подвиги і відданість назавжди залишаться в серцях рідних, побратимів і всієї громади.
Остання шана Героям: Вінниця прощається із Захисниками Юрієм Швецем і Анатолієм Кушелем
Вони стали до лав ЗСУ у 2024 році та віддали життя за Україну на передовій. Сьогодні громада вшанує їхню пам’ять і проведе Героїв до місця вічного спочинку.
Круглий стіл з ініціативною групою з питань зниклих безвісти організував Хмільницький осередок ГО «Захист держави»
Кожна родина, чий захисник зник безвісти або перебуває в полоні, живе між надією і невідомістю. Це щоденна боротьба — за правду, за підтримку і за шанс бути почутими 🙏
Йому було лише 20. Літин зустрічає загиблого Героя Святослава Гаманюка
Втрата кожного захисника — це важкий удар, але коли війна забирає зовсім юних хлопців, біль громади стає нестерпним. Літин готується до прощання зі своїм земляком, який віддав життя за Україну в боях на Харківщині, маючи попереду все майбутнє.
Вічна і світла пам'ять, царство небесне Герою. Низький уклін за його мужність і наш спокій. Щирі співчуття рідним.
Відбили 8 000 дронів: як минула пекельна доба на найгарячіших ділянках фронту
Війна триває вже понад чотири роки, і кожен новий ранок приносить новини про неймовірну стійкість тих, хто зараз в окопах. Поки ворог намагається буквально завалити фронт «металобрухтом» та безпілотниками, наші воїни продовжують тримати небо і землю, попри колосальний тиск та тисячі щоденних обстрілів.
Шановний читачу, використання інформації з офіційного сайту з посиланням на джерело називається рерайтом.
У вінницькій «швидкій допомозі» з’явилася сучасна техніка для реабілітації
Для людей, які перенесли важкі операції, травми або інсульти, кожен самостійний рух — це велика перемога. Тепер у Вінницькій міській лікарні швидкої допомоги цей шлях стане трохи легшим завдяки новому сучасному обладнанню, яке дозволяє відновлюватися навіть після найскладніших діагнозів.
Дякуємо за підтримку нашим партнерам!
Окупанти скидають сотні бомб і тисячі дронів. Що відбувається на фронті?
Минуло понад чотири роки від початку великої війни, але інтенсивність боїв на українській землі лише зростає. Поки ми входимо у 1487-му добу спротиву, лінія фронту здригається від небаченої кількості атак, де кожен метр землі виборюється надзусиллями наших воїнів.
Вінниця прощається з добровольцем Євгенієм Богуном
У Вінниці 21 березня прощаються з військовослужбовцем 120-ї окремої бригади ТрО Євгенієм Богуном. Молодший сержант загинув 31 липня 2024 року під час боїв поблизу села Водяне на Донеччині.