Сьогоднішня Вінниця — це динамічне місто , але ще кілька століть тому її обриси визначали затишні хутори, розкидані вздовж берегів Південного Бугу та Віннички.
Малі Хутори, Кайдачиха, Казаниха — ці назви, зафіксовані ще на картах XVII–XIX століть, були окремими світами зі своїм укладом. У цій статті ми вирушаємо в мандрівку забутими околицями, щоб побачити, як колишні хутори перетворилися на сучасні мікрорайони
Осіння подорож 1846 року назавжди закарбувала подільські краєвиди у творчості Тараса Шевченка. Від поштових станцій Літина до берегів Дністра в Могилеві-Подільському.
До дня народження Кобзаря досліджуємо, де саме ступала нога поета, з ким із видатних подолян він товаришував та як сьогодні Вінниця береже пам’ять про головного пророка нації.
Цьогоріч у березні виповнюється 375 років з часу оборони Вінниці полковником Іваном Богуном.
«Льодова пастка Богуна» є чи не найвідомішою подією міської історії XVII ст., де ймовірним «конкурентом» за першість могло б виступити лише успішне здобуття вінницькою громадою Магдебурзького права впродовж 1638-1640 рр.
У центрі міста багато історичних будівель, і серед них садиба, яка належала лікарю Стаховському.
Її звели після 1915 року, в унікальному стилі український архітектурний модерн. Будівля нагадувала традиційну хату-мазанку.
Утім з часом обʼєкт було повністю перебудовано. Чому так сталося? Є кілька версій
Пропонуємо вам віртуальну екскурсію минулим Вінниці.
У мережі знайшли сервіс, на якому можна порівняти старі мапи міста з актуальними Google-знімками.
Наша подорож буде пролягати крізь сторіччя: від 1796 року до кінця 20 століття.
Вам точно буде цікаво наочно побачити трансформацію різних районів і околиць Вінниці.
Повномасштабна війна змінила Вінницю не лише фізично. Вона трансформувала міський простір, звички мешканців і сам ритм життя. Сирени, укриття, меморіали, щоденна хвилина мовчання, інклюзивні зміни та заповнені сектори на Сабарівському кладовищі — усе це сьогодні формує портрет міста, що живе в умовах великої війни чотири роки.
Серед памʼяток у середмісті Вінниці є доволі цікавий обʼєкт.
Його назвали на честь литовського княжого роду, які цим домом ніколи не володіли.
А сам особняк побудували на місці будівлі, що була родинним маєтком поляків.
Палац Ліпковських у селі Красносілка (Гайсинський район, Вінницька область) — це пам'ятка архітектури XIX століття, що наразі перебуває в занедбаному та зруйнованому стані.
Колись один із найбільших маєтків Брацлавського повіту, сьогодні він фактично перетворився на руїни.
Чотири десятиліття тому вінничани цінували вихідні як час для прогулянок, шопінгу та зустрічей з друзями. Міське життя було спокійним, але цікавим у дрібницях.
Запрошуємо у віртуальну подорож містом нашої юності: згадаємо, де вінничани витрачали карбованці та як створювали незабутні спогади у доцифрову еру.
Юрій Калініченко
Це Зелений театр у центральному парку. На тому місці зараз концертний зал Райдуга.
У чергову річницю масових розстрілів на Майдані —18-20 лютого 2014 року — згадуємо наших земляків, які стали Героями Небесної Сотні.
Світла пам’ять вінничанину Максиму Шимку та двом жмеринчанинам — Валерію Брезденюку і Леоніду Полянському, які загинули від куль «беркутівців» під час Революції Гідності.
Чому їх убивцям вдалося уникнути тюрми?
Sergiy Rudy
А за що вони відали життя, за що був майдан? За це болото їбуче
Від міщанських поселень до сучасних мікрорайонів: таємниці вінницьких Хуторів
Сьогоднішня Вінниця — це динамічне місто , але ще кілька століть тому її обриси визначали затишні хутори, розкидані вздовж берегів Південного Бугу та Віннички. Малі Хутори, Кайдачиха, Казаниха — ці назви, зафіксовані ще на картах XVII–XIX століть, були окремими світами зі своїм укладом. У цій статті ми вирушаємо в мандрівку забутими околицями, щоб побачити, як колишні хутори перетворилися на сучасні мікрорайони
А Калічі ще не було?Урожай?
Дорогами Кобзаря: як Тарас Шевченко відкривав для себе Вінниччину
Осіння подорож 1846 року назавжди закарбувала подільські краєвиди у творчості Тараса Шевченка. Від поштових станцій Літина до берегів Дністра в Могилеві-Подільському. До дня народження Кобзаря досліджуємо, де саме ступала нога поета, з ким із видатних подолян він товаришував та як сьогодні Вінниця береже пам’ять про головного пророка нації.
Оборона Вінниці 1651 року: про льодову пастку і тріумфальну перемогу полковника Івана Богуна
Цьогоріч у березні виповнюється 375 років з часу оборони Вінниці полковником Іваном Богуном. «Льодова пастка Богуна» є чи не найвідомішою подією міської історії XVII ст., де ймовірним «конкурентом» за першість могло б виступити лише успішне здобуття вінницькою громадою Магдебурзького права впродовж 1638-1640 рр.
Списали зі всіма помилками, двієчники...
Хата-мазанка тепер тільки як малюнок. Про історію садиби Стаховського
У центрі міста багато історичних будівель, і серед них садиба, яка належала лікарю Стаховському. Її звели після 1915 року, в унікальному стилі український архітектурний модерн. Будівля нагадувала традиційну хату-мазанку. Утім з часом обʼєкт було повністю перебудовано. Чому так сталося? Є кілька версій
Назад у минуле. Показуємо, як змінилася Вінниця за 230 років
Пропонуємо вам віртуальну екскурсію минулим Вінниці. У мережі знайшли сервіс, на якому можна порівняти старі мапи міста з актуальними Google-знімками. Наша подорож буде пролягати крізь сторіччя: від 1796 року до кінця 20 століття. Вам точно буде цікаво наочно побачити трансформацію різних районів і околиць Вінниці.
Місто, що живе з війною: як змінилася Вінниця за роки повномасштабного вторгнення
Повномасштабна війна змінила Вінницю не лише фізично. Вона трансформувала міський простір, звички мешканців і сам ритм життя. Сирени, укриття, меморіали, щоденна хвилина мовчання, інклюзивні зміни та заповнені сектори на Сабарівському кладовищі — усе це сьогодні формує портрет міста, що живе в умовах великої війни чотири роки.
Будинок князів Гедройц. Історія будинку, зведеного у Вінниці на землі поляків
Серед памʼяток у середмісті Вінниці є доволі цікавий обʼєкт. Його назвали на честь литовського княжого роду, які цим домом ніколи не володіли. А сам особняк побудували на місці будівлі, що була родинним маєтком поляків.
Був палац і цукроварня: яку історію приховують руїни садиби Ліпковських в Красносілці
Палац Ліпковських у селі Красносілка (Гайсинський район, Вінницька область) — це пам'ятка архітектури XIX століття, що наразі перебуває в занедбаному та зруйнованому стані. Колись один із найбільших маєтків Брацлавського повіту, сьогодні він фактично перетворився на руїни.
Вінничани 40 років тому: як проходили вихідні, де шопились, двіжували та релаксували городяни
Чотири десятиліття тому вінничани цінували вихідні як час для прогулянок, шопінгу та зустрічей з друзями. Міське життя було спокійним, але цікавим у дрібницях. Запрошуємо у віртуальну подорож містом нашої юності: згадаємо, де вінничани витрачали карбованці та як створювали незабутні спогади у доцифрову еру.
Це Зелений театр у центральному парку. На тому місці зараз концертний зал Райдуга.
Один втік, другого обміняли: як «беркутівці» не потрапили у в'язницю за вбивства вінничан на Майдані
У чергову річницю масових розстрілів на Майдані —18-20 лютого 2014 року — згадуємо наших земляків, які стали Героями Небесної Сотні. Світла пам’ять вінничанину Максиму Шимку та двом жмеринчанинам — Валерію Брезденюку і Леоніду Полянському, які загинули від куль «беркутівців» під час Революції Гідності. Чому їх убивцям вдалося уникнути тюрми?
А за що вони відали життя, за що був майдан? За це болото їбуче