«Аж зараз зрозумів, що писала Сара Коннор в «Термінаторі». Вар’ят-Владзьо про життя на карантині

Валентина КИРИЛЬЧУК

Його монологи прості, веселі та завжди дуже ємкі й глибокі. Саме тому актор «Вар’яти-шоу» Володимир Ковцун по праву має звання короля монологів українського гумору.
Як артисти пережили рік карантину, коли концерти майже весь час переносилися?
Чим нинішній час схожий на події «Термінатора-2. Судний день»?
Та що постійно чули у свій бік «Вар’яти», коли першими в Україні почали жартувати українською мовою?

Про це та багато іншого перед концертами «Вар’яти-шоу», що 12 лютого пройдуть у Вінниці, Владзьо поділився у звичній йому манері — щиро, з фірмовим гумором та мудрістю.

Про життя артистів на карантині

— Ніколи я так не хотів на роботу, як зараз. Просто вже так задовбало сидіти вдома, що ж..а. Поробив біля хати всю роботу — побудувався трошки, поробив ремонти, посадив на осінь дерева, сина виростив вищого за себе, трошки печінку, — тобто, я зробив все, що має зробити мужик за життя, але я то всьо зробив за карантин, і тепер я хочу займатися улюбленою справою!!!

Хочу бачити в залах людей, хочу квіти, переїзди, хочу їхати в якісь міста, в інші країни і, звичайно, знов побачити нашу найкращу в світі тусовку — «Вар‘яти»! Ой! Ми як з’їжджаємося, то так тішимося, що на другий день не можемо встати з ліжка! Ми які є, так і називаємося.

Відео дня

Але нічого не зробиш — треба сидіти вдома. Зустрічатися в зумі. Переписуватися в вайбері. Вітати в телефоні. Пити по скайпі. Грати дурня в онлайні. Пересилати подарки новою поштою.

Коли в тебе були кожен третій день концерти, і ти постійно в дорозі, а значить в тонусі — то було легко, просто і спокійно. Ти знаєш, що будеш робити через півроку, рік, півтора... а зараз — вакуум. Нічого не ясно, все переноситься, закривається, стишується. Ніхто нічого не робить, всі бояться і не ризикують.

Я аж зараз зрозумів, що писала Сара Коннор в «Термінаторі» ножем на столі. І це підходить для сьогоднішніх днів — no fate...

Нема долі. Нема майбутнього. Але може появиться...

Як першими почали жартувати українською

— Нещодавно порадили хлопці подивитися про нову українську комедію. Як розвивався гумор в Україні. Подивився. Гарно розвивався. Російською мовою розвивався. Або по-російськи, або суржиком — бо коли говорити суржиком — то дуже смішно (Сердючка). Тобто російська і суржик — розвивали нову українську комедію. Всьо ясно.

Я пам’ятаю, як я ще грав в КВН у 2000-х, і ми поїхали в тоді ще Дніпропетровськ, і там виступали українською — то всі дуже дивувалися, як то так, що українською можна смішити. Ну бо ж до того ніхто не пробував. Ну бо нашо?

Коли ми починали «Вар’яти», років 11 тому, то нам казали, що ми нікому не цікаві зі своєю мовою. Ну хіба що по Збруч. Але ми почали їздити за Збруч, і пробувати, чи ми цікаві. І виявилося, що люди розуміють українську. Хочуть українську. І аж в 14 році, коли українська мова в Україні стала «модна». Ще раз напишу — в Україні українська мова стала модна! І можна було не встидатися говорити українською. Аж тоді ми стали популярні. Нас почали показувати по телевізорі! Україномовний продукт став бути модним.

А ми без телевізора вже пару років до того повним ходом збирали цілі зали по всіх містах України і світу. Ми виступали в 107 містах світу. Ми мали по три концерти в день в одному місті. Ми давали по 120 концертів щороку, не рахуючи корпоративів — ну, якщо розбити на рік з корпоративами, то ми виступали через день. Ми виступали в Америці, Канаді, Іспанії, Франції, Англії, Ірландії… і все українською. І я вважаю, що ми таки внесли якусь часточку в нову українську комедію для України і українців світу українською мовою!

Подивився я відео про нову українську комедію і як розвивався гумор в Україні — ні слова про нас! Та й таке…

Про зміну відчуття часу і вартість кожної миті

— Всі замітили, що зараз час не йде, а біжить? Ви відчуваєте, що зараз ті самі 24 години не такі довгі, як колись? Та й година вже якась і не година — а десь хвилин 45. А пам’ятаєте, як ми колись рахували секунди? – раз іііі, два іііі. А зараз 1,2,3,4 і погнав!

Колись казали — день як рік. Та колись день був такий довгий, що в мене був сніданок — яйця підсмажені з салом і цибулею, хліб, помідор і молоко. Обід — зупа, каша і котлета. Вечеря — смажена картопля з кислим молоком і ще на ніч літру свіжого молока з чорним хлібом і медом. А зараз — зранку кава і сигарета, в обід кава з курвасаном, після шостої не можна — тому тільки курити і салати, бо здоровий спосіб життя. Та колись два рази в день ходив в туалет, а зараз — десь-колись, шось трошки.

В мене є старий годинник прадіда, і він постійно відстає, але я собі думаю, що з ним все добре — то наші спішать.

— Згадую, як старі люди говорили, (а я ще пам’ятаю людей, які родилися в 19 столітті), що час почав летіти. Прабабця розказувала, що колись землю обробляли кіньми, обходили господарку, варили в кухні на бляті їсти, прали одяг руками, і ще лишався час бігти під клуб на вечорниці! А зараз – ті самі поля орють тракторами, одяг перуть машинки, варять мультиварки, і навіть нема часу разом з сім’єю повечеряти.

Колись мали по 8 дітей і був час за всіма доглянути. Зараз одне — і то няньку наймають.

А які колись гарні будували будинки — камінь, різьба, колони, капітелі, атріуми, парадні — бо був час на красу! А зараз залили бетону в форми, з піноблоків перестінки, помалювали на жовто — і житловий комплекс «ренесанс» — а з ренесансу там тільки п…ка Мікеланджело балончиком на стіні.

Я зараз дивлюся як виглядають жінки в 30-40 — ну точно, як малолєтки! Якісь юбочки, топіки, чулочки, блузочки… так би забігла в дев’ятий клас, то б не знайшли. Страшно знайомитися, бо не відрізниш, часом підходиш до 30-річної на дискотеці, а вона повторяє таблицю множення! До побачення!

А мужики в 40! Костюми сині, штани підкочені — кусок ноги, щоб мерзла, на босу ногу туфлі — потіє, слизькається всередині, але модно, ні тобі зморшки, ні сивого волосся! Борода як в зізітопа — красота.

І дивлюся я фотографії своєї бабці в 40 років — та то вже була старша жінка! Зморшки, сивина, і видно, що тільки очі не здаються. А дідо в 40 — то вже був дідо. Чого так?

Бо стався якийсь збій з часом. Хтось його підкручує. Хтось газує! Тому не дивно, що в 30 виглядають як в 20, бо їм дійсно 20 по старому часу. Не дивно, що одружуються в 30, бо по старому то в 20, а скоріше нє — бо ще мале і дурне.

Так що треба берегти кожну хвилину, бо вони, курва, летять…

За особливими емоціями, які будете згадувати весь рік, приходьте на концерти «Вар’яти-шоу» 12 лютого о 17.00 і 20.00 у Будинок офіцерів.

Цього разу «Вар’яти» не лише презентують найсвіжішу концертну програму з новими декораціями, іскрометними мініатюрами, блискучими монологами, веселими піснями й багатьма сюрпризами, яких ще не бачили жодні глядачі, а й познайомлять вінничан з новими учасниками «Вар’яти-шоу» – Максом Кравцем та Святом Марченко.

Квитки на концерти коштують від 170 гривень. Придбати їх можна у касах міста та на сайті bilet.vn.ua.