«Дитино, молю тебе, знайдися»: недавно загинула дочка, тепер на фронті зник безвісти син

Вінничанин Ігор Максименко зник безвісти 24 квітня 2025 року на гарячій ділянці фронту - біля села Успенівка, що на Покровському напрямку в Донецькій області.

• Під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку безвісти зник 36-річний вінничанин Ігор Максименко.
• Недавно він з мамою і рідними пережив велике горе колишній військовий підірвав гранатою його старшу сестру.
• Чому Максименка мобілізували аж з четвертого разу?

—Ігор не мав йти на війну, бо в нього дотепер є залишки після хвороби  на туберкульоз, — розповіла журналісту «20 хвилин» мама військового Віра Максименко. — З таким діагнозом не посилають на передову. У сина є ще одна проблема: у нього не згинається вказівний палець на правій руці. Не знаю, як з таким можна стріляти. Але він воював. Безвісти зник під час виконання бойового завдання на позиції. Так написано у повідомленні, яке мені принесли з ТЦК.

«З позиції привезли трьохсотого і його треба замінити»

Жінка з розпачем у голосі розповідає, що, починаючи з дев’ятого квітня нинішнього року, її син виконував бойові завдання біля села Успенівка, що в районі Покровська Донецької області. Це той населений пункт, де останнім часом відбувається найбільше бойових зіткнень наших військових з ворогом.

—Син подзвонив і попередив, що надалі з ним не буде зв’язку, — продовжує розповідь пані Віра. — Я запитала, чому, що сталося? Він каже, мамо, тут привезли «трьохсотого» і його треба замінити на позиції. Замість нього відправляють мене.

Такою була крайня розмова мами з сином. Відтоді вона не чула його голос.

—Серце відчувало щось недобре, — говорить жінка. — Але я терпляче чекала, коли Ігор повернеться і подзвонить. Та замість нього подзвонили з ТЦК.

Про те, що син зник безвісти, Вірі Максименко повідомили тільки через чотири дні після того, як це сталося. Каже, спершу подзвонили з ТЦК, уточнили, хто я, запитали про сина. А тоді повідомили, що Ігор зник безвісти. Сказали, що зараз привезуть повідомлення. Було це 28 квітня, а Ігор зник 24 квітня.

Жінка показує повідомлення про розшук. У ньому зазначено, що Максименко Ігор Васильович, 22.12.1988 року народження, зник безвісти під час виконання бойового завдання 24.04.2025 у районі населеного пункту Успенівка Покровського району Донецької області. Він боєць військової частини А 2960, 10 батальйон, окрема механізована бригада.

У день зникнення окупанти атакували 51 раз

У день, коли безвісти зник Ігор Максименко, тобто 24 квітня, російські окупанти намагалися 51 раз прорвати оборону наших військових на Покровському напрямку. Про це йдеться у повідомленні Генштабу. Якщо загалом на фронті у той день відбулося 133 боєві зіткнення, то майже половина з них, 51, припадає на Покровський напрямок.

Цей відтинок фронту продовжує залишатися найбільш гарячим.

Ворог частково досягає тут успіху. Так, станом на 29 квітня російські вбивці просунулися у районі тієї само Успенівки, де воював Ігор Максименко.   

Про це йдеться у повідомленні Deep State.

Мобілізували за четвертим разом

Ігоря Максименка чотири рази відправляли на фронт. За словами його мами пані Віри, перший раз вручили повістку на вулиці. Це був виклик на ВЛК. Жінка каже, комісію пройшов протягом однієї години і отримав бойову повістку.

—Ми його зібрали в дорогу, я наплакалася, бо знаю, що в нього проблеми із здоров’ям, але кому я можу що доказати, — згадує мама військового. — Та він повернувся додому, його завернули з місця призначення.

Як пояснила жінка, зобов’язали пройти обстеження в тубдиспансері. Там провели комп’ютерну томографію. Лікарі підтвердили, що хворів на туберкульоз і ще є залишки захворювання.

Син надав висновок медиків тубдиспансеру у ТЦК. Після цього його знову мобілізували. Відправили в Одеську область. Втім, звідти  повернули додому, як і перший раз.

Незважаючи на це, ТЦК втретє вручив Максименку бойову повістку.  Так каже його мама. І на цей раз його повернули з місця прибуття на службу, а це була теж Одеська область.

—Після цього у ТЦК сину записали, що він придатний для служби у тилових частинах, а не на фронті, — продовжує розповідь Віра Максименко. — І знову мобілізували. Деякий час він справді служив у тилу, а потім…

Запитую жінку, як її син опинився на передовій?

—Ігор захворів на запалення легенів, — каже вона. — Обидві легені виявилися хворими. Два тижні його лікували. Під час обстеження знову виявили підозру на туберкульоз. Ще раз проходив всі обстеження. Потім вінт мені пояснив, що кудись зник запис про те, що він придатний служити тільки в тилу. Ось так він опинився на фронті. Де тепер моя дитина, не знаю.

Поховала доньку, а тепер тривога за сина

Першого квітня нинішнього року Віра Максименко поховала доньку Олександру. Жінці був 41 рік. Деякий час вона проживала з колишнім військовим Ігорем Синявським. Під час відзначення дня свого народження чоловік відірвав гранату. Від вибуху загинув сам, а також Олександра Максименко.

Про цей випадок ми писали у статті «Підірвав гранатою себе і жінку…».

Тепер у мами тривога за сина.

—Синочку, рідний мій хлопчику, тільки знайдися, тільки повернися живим, благаю тебе, не залишай маму одну, — такі слова пані Віра додала до фото сина у Фейсбуці.

Читайте також:

«Скажіть, де вулиця Новаківського?»: історія про перейменування і крадіжку картин з музею

Сьогодні Вінниця попрощається з Героєм Олександром Гриценком, який загинув на Сумщині

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.