«Від нас залежить майбутнє України»: вінницька школярка отримає президентську стипендію

Юлія Дусик, голова журі Дмитро Дроздовський і вчителька Вікторія Білоконь

Школярка Юлія Дусик, учениця 10-го класу Вінницької загальноосвітньої школи №3 імені Михайла Коцюбинського, протягом року буде отримувати президентську стипендію. Дівчина перемогла у Х Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, крім неї грошову винагороду отримають ще 38 учнів або студентів зі всієї України. А для самої Юлії, до речі, це вже друга така перемога.

Журналістка «20 хвилин» поспілкувалась із юною стипендіаткою і дізналась, як школярка готувалась до конкурсу, кому завдячує перемогою і про що мріє найбільше.

Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка проходить щороку в чотири етапи: шкільний, міський, обласний і всеукраїнський. Останній відбувся ще в лютому, тоді Юля навчалась у 9-му класі, але наказ Президента України про призначення стипендій для переможців з’явився лише 16 грудня.

Юлія Дусик зізнається, що хоч готувалась до конкурсу старанно, все ж здивувалась, коли стала єдиною стипендіаткою з Вінниці. Неочікуваною для неї виявилась і надмірна увага.

— Я надзвичайно задоволена результатом, — розповідає школярка. — Спочатку було неочікувано, а потім я почала відчувати гордість та вдячність до вчителів, які навчили мене. Думаю, що мої наставники дуже раді нашій перемозі, адже це неабияка праця.

Перед конкурсом потрібно чимало готуватись і практикуватись. 

— Для того, щоб перемогти, потрібно багато читати. Читати, читати і ще раз  читати, — переконана Юлія. — Наполеглива праця, написання творів, вся біографія Шевченка — це лише частина шляху до перемоги. На мою думку, якщо тобі подобається те, чим ти займаєшся, чим ти гориш, то  це і є запорукою успіху.

Десятикласниця переконана, що конкурси, які привертають увагу до української мови та літератури, зараз є актуальними як ніколи.

— Саме ми, підлітки, карбуємо історію української держави. Саме від нас залежить майбутнє України, — впевнена Юлія Дусик. — Кобзар заповідав, що без любові та поваги народу до своєї мови, культури, пам‘яток не існуватиме держави. Зараз ми всі повинні прагнути, щоб наша держава була знана на весь світ — «і чужого научайтесь, і свого не цурайтесь» — щоб ми не забували своє коріння, любили і поважали свою мову, і відстоювали свою територіальну цілісність.  

Президентську стипендію переможці мають отримувати протягом року. Вінницька школярка, зізнається, що ще не вирішила, як її витрачатиме. Серед варіантів називає відкладання коштів на щось потрібне.

Розповіла Юлія нам і про свої мрії та страхи.

— Моя мрія — займатися все життя тим, що подобається, — каже учениця школи №3. — Ще до 8-го класу я була впевнена, що бути стоматологом — моє покликання, адже всі родичі по татовій лінії є лікарями. Але потім у мене почала виходити робота з комп'ютером, з різними макетами, фотографіями й інтер’єрами. Я боюсь вибрати той напрям і таку професію, від якої не буду отримувати ніякого задоволення. Це мій страх.

Юлія також розповіла, що в школі їй більше подобаються гуманітарні дисципліни, вона бере участь в олімпіадах і в різних позашкільних активностях. 

— Я вже понад п’ять років є ведучою шкільної лінійки та різних свят, — говорить дівчина. — Зараз ходжу до репетиторів, займаюсь спортом, читаю книги. Найбільше мене приваблюють детективи. Раніше ходила на малювання і довгий період займалась народними танцями. Але за станом здоров’я мусила відмовитись від занять. Звичайно шкода, але я рада, що маю і такий досвід, це — круто. 

Мама вінницької стипендіатки Оксана Дусик каже, що, дізнавшись про досягнення доньки, відчула задоволення, гордість і велику вдячність.

— Я дуже вдячна вчителям, які привели Юлю до перемоги, — зізнається Оксана Дусик. — Ми завжди підтримуємо будь-яке її починання: навчання, спорт, мистецтво. Бачимо, що є схильність до гуманітарних наук, але останнім часом донька зацікавилась комп’ютерним дизайном.

Пані Оксана додає, що зараз досить складний період, бо саме триває активна підготовка до майбутнього ЗНО. А дітям у такий час справді необхідно відчувати підтримку дорослих.

— Любов і розуміння — це найголовніше у вихованні дітей, — наголошує Оксана Дусик.— Потрібно звертати увагу на успіхи дитини, на її реальні досягнення. Але не забувати при цьому, що дитині важливо отримувати досвід, тому помилятися потрібно і можна!

Радіє успіхам і досягненням Юлії і вчителька української мови та літератури у школі № 3 Вікторія Білоконь. Саме Вікторія Олександрівна готувала ученицю до конкурсу, вона ж є і класною керівницею дівчини.

— Участь у цьому конкурсі Юля бере з 6-го класу, — пригадує Вікторія Білоконь. — Тоді ми пройшли до обласного етапу, а вже наступного року почали займати перші місця на всіх етапах. У 2018 році Юлія вперше отримала президентську стипендію 

У 8-му класі дівчина також дійшла до Всеукраїнського рівня, але здобула ІІ місце. Та вже цьогоріч Юлії таки вдалось знову стати першою. 

— Я дуже пишаюсь своїми учнями, зокрема Юлею, тому що всі ті знання, якими я з нею ділюсь, вони приносять їй користь, — ділиться враженнями від перемоги своєї учениці Вікторія Олександрівна. — Вона стала переможницею і, звичайно, це великий плюс як для школи, так і для мене як вчителя. Я бачу, що моя праця приносить плоди, і дуже непогані.

Вчителька зізнається, що їм з Юлею поталанило, бо завершальний етап конкурсу відбувся ще до карантину.

— Ми ще змогли підготуватися і взяти участь у конкурсі очно, а не дистанційно, — каже Вікторія Білоконь. — Учасники конкурсу мають обов’язково написати твір і виконати окремо завдання до нього. Там перевіряють і знання мови (орфографію, лексику, знання фактичної української мови), і обізнаність у творчості Шевченка та подіях із його життя. Крім того, дуже важливим є творчий підхід до виконання завдань, бо теми запропонованих творів можуть бути абсолютно різними. Навіть із проєкцією на сучасні реалії.

Співрозмовниця додає, що досягти таких результатів під силу багатьом учням. Головне — бачити перед собою ціль.

— Перемагати на всеукраїнських і міжнародних конкурсах реально, — переконана Вікторія Білоконь. — Якщо учень здібний, якщо він розвиває свої навички й має певну ціль, то він може досягти будь-яких вершин. Для дитини також важливо відчувати підтримку дорослих й отримувати допомогу від вчителів і батьків. 

Фото надала Юлія Дусик

Читайте також:

«Уже б залежала від антидепресантів». Як у Ветеранському просторі допомагають жінкам йогою

«Хочу додому». Песики з вінницького притулку шукають люблячих господарів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.