Вінницькі зими зазвичай м'які, а подекуди навіть теплі. Але так було не завжди. Були роки, коли морози були настільки «пекучими», що спиняли навали татар, а хуртовини не припинялися по три доби, замітаючи снігом домівки.
Були в історії Вінниці й дні, коли місто перетворювалася на замерзле володіння Снігової королеви, а бувало — на одну суцільну ковзанку. А ще у нас були такі «холодні рекорди», коли на вулиці й носа ніхто не показував.
Минуло більше 25 років відтоді, як у Вінницькій області сталося найбільше за всю її історію стихійне лихо — заледеніння 2000 року.
Пригадуємо, що конкретно тоді відбувалося у місті та області, розповідаємо, як боролися з наслідками негоди, і говоримо зі свідками тих подій.
Валера Мельник
На службу ішов пішки 15 км.
Дерева валяться,провода лопають,два часа пішого жаху.
Своє 60-річчя минулого року міг би відзначити Вінницький ламповий завод. Підшипниковому було б 54 роки. А вінницькому Хімпрому взагалі б було аж 109 років!
Втім, на жаль чи на щастя, ці радянські гіганти вже давно не існують. Залишилися старі фото підприємств та спогади вінничан, що там працювали.
Володимир Бондарчук
Robert Micadaro А він і був за межами,але комусь треба було знищити садок,теплиці іще багато чого,розповісти,що там буде автовокзал і ще багато чого,а потім зробити те що є зараз.
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1994-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним.
На тлі гіперінфляції ціни на все стрибнули у космос — один долар тепер коштував майже 150 тисяч карбованців. Вінничани отримували зарплату мільйонами. Водночас понад 50 тисяч містян втратили роботу, що нерідко призводило до фатальних наслідків.
У нас офіційно почався процес приватизації державних підприємств. Вінничани добровольцями їхали воювати на боці Чечні, а афганцям встановили пам'ятник. Тоді ж ученим заледве вдалося зберегти тіло забальзамованого Пирогова. З аеропорту можна було полетіти до Італії та Хорватії, а річковий трамвай довозив пасажирів до Михайлівки.
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1993-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним.
Період гострого дефіциту товарів минув, однак тепер містяни не мали грошей, щоб купити найнеобхідніше. Через гіперінфляцію зарплатні могло вистачати на два кілограми м'яса й дві-три хлібини. Рятували дачі та городи.
Релігійні організації боролися за землю під нові храми, а бандити за владу і гроші. Містянам забороняли вигулювати собак у Центральному парку та їздити там на велосипедах. З'явилися перші банкомати й почалося будівництво зоопарку. У місті створили спецпідрозділ міліції «Беркут». З візитом до нас приїхав президент Польщі, однак самі вінничан емігрували в Ізраїль, США та ФРН.
Сергій Петришин
Якби нейтралізували комуняк-була би інша історія.Приклад-країни Східної Європи.
Зробити метрополітен, по якому рухалися б трамваї, запропонували в 1969 році
Гілка метротраму мала б бути на Соборній: від площі Гагаріна до спуску на Центральний міст.
А натомість центральна вулиця міста стала б грядою зі скверів та зелених площ. Чому концепція не стала реальністю?
Елена Мироненко-Твердохлебова
Нет подземных переходов в перенасыщенных местах,а вы о метро.Винница и так уже из спокойного города превращается в перезагруженный и загазованный город.
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1992-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним.
Влада декларувала боротьбу з контрабандою, обговорювала майбутню Конституцію й закликала військових присягати на вірність Україні. Натомість пересічних містян хвилювало поглиблення економічної кризи, зростання цін на продукти, тотальний дефіцит та безробіття.
Рятуючись від війни до нас їхали біженці з «Придністров'я», вінницькі підлітки проводили час у підвалах, де панувала розпуста та наркоманія, міський водогін став причиною інфікування вірусним гепатитом, а одна з релігійних громад хотіла захопити церкву-некрополь разом з тілом Миколи Пирогова.
Проаналізували публікації місцевої преси й зробили висновки, що останній рік у складі Радянського Союзу видався справді нелегким.
Містяни відчували нестачу навіть найнеобхідніших товарів, жалілися на свавілля і безкарність чиновників, вірили Кашпіровському та Глобі, чистили засмічену річку Південний Буг, на емоціях знищили орган в соборі, голосували за незалежну Україну.
Sergey Sheuk
З органом все зрозуміло.ПИТАННЯ куди поділися гранітні сходи???
Кадри столітньої давнини наочно демонструють, як працівники обробляли тушки птиці та працювали на заводі, який став важливою частиною промислової історії регіону.
Анатолий Нечипуришин
Ці кадри демонструють наявність дебілів в Україні.
Будівля колишнього готелю «Савой» давно стала впізнаваним символом Вінниці. Але за її елегантним фасадом ховається не лише архітектурна краса, а й події, що визначали долю української державності.
Саме тут ухвалювали рішення, які змінили хід історії. Але чи багато вінничан знають, наскільки глибоко «Савой» вплетений в історію Соборної України?
«Такі морози не витримували ні люди, ні тварини»: розповідаємо про найхолодніші в історії вінницькі зими
Вінницькі зими зазвичай м'які, а подекуди навіть теплі. Але так було не завжди. Були роки, коли морози були настільки «пекучими», що спиняли навали татар, а хуртовини не припинялися по три доби, замітаючи снігом домівки. Були в історії Вінниці й дні, коли місто перетворювалася на замерзле володіння Снігової королеви, а бувало — на одну суцільну ковзанку. А ще у нас були такі «холодні рекорди», коли на вулиці й носа ніхто не показував.
https://www.facebook.com/share/r/189MGBvWjR/
Все перетворилося на кригу. Пригадуємо, як чверть століття тому ми потерпали від стихійного лиха
Минуло більше 25 років відтоді, як у Вінницькій області сталося найбільше за всю її історію стихійне лихо — заледеніння 2000 року. Пригадуємо, що конкретно тоді відбувалося у місті та області, розповідаємо, як боролися з наслідками негоди, і говоримо зі свідками тих подій.
На службу ішов пішки 15 км. Дерева валяться,провода лопають,два часа пішого жаху.
Три вінницьких заводи, які залишились тільки на фото — ДПЗ, «лампочка», Хімпром
Своє 60-річчя минулого року міг би відзначити Вінницький ламповий завод. Підшипниковому було б 54 роки. А вінницькому Хімпрому взагалі б було аж 109 років! Втім, на жаль чи на щастя, ці радянські гіганти вже давно не існують. Залишилися старі фото підприємств та спогади вінничан, що там працювали.
Robert Micadaro А він і був за межами,але комусь треба було знищити садок,теплиці іще багато чого,розповісти,що там буде автовокзал і ще багато чого,а потім зробити те що є зараз.
Час, коли ми були бідними мільйонерами. Розповідаємо, яким для вінничан видався 1994 рік
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1994-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним. На тлі гіперінфляції ціни на все стрибнули у космос — один долар тепер коштував майже 150 тисяч карбованців. Вінничани отримували зарплату мільйонами. Водночас понад 50 тисяч містян втратили роботу, що нерідко призводило до фатальних наслідків. У нас офіційно почався процес приватизації державних підприємств. Вінничани добровольцями їхали воювати на боці Чечні, а афганцям встановили пам'ятник. Тоді ж ученим заледве вдалося зберегти тіло забальзамованого Пирогова. З аеропорту можна було полетіти до Італії та Хорватії, а річковий трамвай довозив пасажирів до Михайлівки.
треба було йти до Дитячого миру
Зарплата 50 центів, а пенсія — 1 долар. Розповідаємо, яким для вінничан видався 1993 рік
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1993-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним. Період гострого дефіциту товарів минув, однак тепер містяни не мали грошей, щоб купити найнеобхідніше. Через гіперінфляцію зарплатні могло вистачати на два кілограми м'яса й дві-три хлібини. Рятували дачі та городи. Релігійні організації боролися за землю під нові храми, а бандити за владу і гроші. Містянам забороняли вигулювати собак у Центральному парку та їздити там на велосипедах. З'явилися перші банкомати й почалося будівництво зоопарку. У місті створили спецпідрозділ міліції «Беркут». З візитом до нас приїхав президент Польщі, однак самі вінничан емігрували в Ізраїль, США та ФРН.
Якби нейтралізували комуняк-була би інша історія.Приклад-країни Східної Європи.
Вінницьке метро: 57 років тому пропонували пустити трамвай під землею
Зробити метрополітен, по якому рухалися б трамваї, запропонували в 1969 році Гілка метротраму мала б бути на Соборній: від площі Гагаріна до спуску на Центральний міст. А натомість центральна вулиця міста стала б грядою зі скверів та зелених площ. Чому концепція не стала реальністю?
Нет подземных переходов в перенасыщенных местах,а вы о метро.Винница и так уже из спокойного города превращается в перезагруженный и загазованный город.
«Як вижити на пенсію у 200 карбованців?» Розповідаємо, яким для вінничан видався 1992 рік
Продовжуємо серію публікацій про життя Вінниці та вінничан у роки незалежності. Цього разу проаналізували місцеву пресу за 1992-й. Як і попередній рік, цей видався надзвичайно складним. Влада декларувала боротьбу з контрабандою, обговорювала майбутню Конституцію й закликала військових присягати на вірність Україні. Натомість пересічних містян хвилювало поглиблення економічної кризи, зростання цін на продукти, тотальний дефіцит та безробіття. Рятуючись від війни до нас їхали біженці з «Придністров'я», вінницькі підлітки проводили час у підвалах, де панувала розпуста та наркоманія, міський водогін став причиною інфікування вірусним гепатитом, а одна з релігійних громад хотіла захопити церкву-некрополь разом з тілом Миколи Пирогова.
Нема чим зайнятись, як згадати те ,що минуло
Ненависть до СРСР, тотальний дефіцит, Незалежність. Пригадуємо, яким для вінничан видався 1991 рік
Проаналізували публікації місцевої преси й зробили висновки, що останній рік у складі Радянського Союзу видався справді нелегким. Містяни відчували нестачу навіть найнеобхідніших товарів, жалілися на свавілля і безкарність чиновників, вірили Кашпіровському та Глобі, чистили засмічену річку Південний Буг, на емоціях знищили орган в соборі, голосували за незалежну Україну.
З органом все зрозуміло.ПИТАННЯ куди поділися гранітні сходи???
Унікальні кадри 1928 року: як працював козятинський м’ясокомбінат
Кадри столітньої давнини наочно демонструють, як працівники обробляли тушки птиці та працювали на заводі, який став важливою частиною промислової історії регіону.
Ці кадри демонструють наявність дебілів в Україні.
«Савой»: будівля, в якій Вінниця стала серцем української держави
Будівля колишнього готелю «Савой» давно стала впізнаваним символом Вінниці. Але за її елегантним фасадом ховається не лише архітектурна краса, а й події, що визначали долю української державності. Саме тут ухвалювали рішення, які змінили хід історії. Але чи багато вінничан знають, наскільки глибоко «Савой» вплетений в історію Соборної України?