Сарматське золото, трипілля, камʼяна баба: що у різні роки знаходили наші археологи

Михайло КУРДЮКОВ

У фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею зберігаються унікальні артефакти, знайдені на території області — від загадкового трипільського посуду без дна до сарматського золота та половецької кам’яної баби. Кожна з цих речей розповідає про народи, які жили на теренах нашої області тисячі років тому.

Нещодавно біля колишнього кінотеатру «Росія» проводили археологічні дослідження. Роботи розпочалися через те, що ця територія є історичним ареалом. Тож перед початком будь-яких будівельних робіт тут обов’язково мають пройти археологічні вишукування.

Під час досліджень фахівці натрапили на фрагменти кераміки, старовинні монети та залишки давніх будівель. Нам стало цікаво, а які ще археологічні скарби знаходили на території Вінницької області. Тому ми звернулися до в. о. завідувачки відділу археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Яни Короленко, яка й розповіла про цікаві знахідки.

Трипільська культура

— Під час екскурсій я часто роблю акцент на тому, що трипільці були не лише хліборобами-землеробами, але й вміли за себе постояти, — каже Яна Короленко. — Вони певною мірою були воїнами. Навколо їхніх поселень були оборонні рови, частоколи. Дуже часто ми знаходимо вістря стріл та дротиків, якими вони користувалися.

За словами археологині, трипільці не лише боронили свої поселення, а й мали розвинені ремесла.

— Відвідувачі дивуються, як це тисячі років тому люди могли робити такі гарні циліндричні отвори у каменях, — розповідає Яна, показуючи старовинні знаряддя праці. — Для цього вони виготовили пристрій для свердління. У нас у музеї є його реконструкція, а ось самі знаряддя праці — автентичні.

До найцікавіших експонатів належить і загадковий «біноклеподібний посуд».

— Як ним користуватися, не ясно — він не має дна, — каже дослідниця. — Є також модель, яка нагадує трипільське житло, і предмети на колесах, схожі на іграшки, але це радше культові речі.

Кам’яна баба

У фондах музею зберігається ще одна цінна знахідка — кам’яна баба, але вже половецька.

— Чесно кажучи, для нашої території це дуже рідкісна річ, — каже Яна. — «Баба» не в сенсі бабусі в хустці, а в перекладі — воїн. У них часто проглядається озброєння, і тут ми бачимо шолом. Я якось намагалася дізнатися, як саме вона потрапила до нашого музею, але зробити цього так і не вдалося.

Сарматське золото

Ще одна унікальна сторінка археологічної історії Вінниччини — поховання сарматського царя Інісмея. Його відкрили у 1984 році біля села Пороги.

— Це представлені копії, але оригінали також зберігаються у нас, — розповідає Яна. — Можна помітити, що цар похований у позі вершника, але без коня. При цьому були символи влади, а також срібний кубок, золотий браслет, золотий меч у піхвах, монети. Сарматам взагалі було притаманне поєднання золота і бірюзи — і це добре видно у цих знахідках. Це все перше століття нашої ери.

Скелет з Черняхівської культури

Цікавою є й Черняхівська культура — одна із найвідоміших археологічних культур на території України.

— Це було поліетнічне утворення, що виникло завдяки германському, словʼянському та сарматському компоненту, — пояснює археологиня. — У нас є скелет справжньої людини з тих часів. Його знайшли у селі Заячівка у 1968 році.