Береги Південного Бугу на продаж: як така земля стає приватною і що на ній заборонено робити?

• Берег Південного Бугу у Вінниці вже щільно забудований, а на сайтах нерухомості — десятки оголошень про продаж ділянок у прибережній зоні.
• Це обурює багатьох містян: люди питають, як такі території взагалі стають приватними й чому отримують призначення під забудову.
• Журналістка «20 хвилин» звернулася до міської влади, щоб з’ясувати, що насправді дозволено біля річки і як працюють ці схеми.

Нещодавно вінницький рієлтор Богдан Когут опублікував у TikTok відео про продаж земельної ділянки площею 30 соток під забудову неподалік скель Каспіча на Старому місті.

Під дописом швидко розгорілася дискусія — вінничани почали ставити питання, як саме ця земля стала приватною та чи законним є її продаж.

@bogdan_kogyt #ріелторбогданкогут #нерухомістьвінниця #нерухомість #земля #землявінниця ♬ оригінальний звук - Богдан Когут☑️Нерухомість

Відео дня

У коментарях пишуть:

kylyna0:

«Як міськрада допустила продаж такої ділянки?»

user8524453311012:

«Аж лють бере. Було гарне місце для всіх містян, а тепер — хто зна яким чином приватизовано під будівництво, очевидно всупереч законодавству».

Світлана Костюк:

«Я в шоці. Моє дитинство пройшло в цих місцях. А тепер усе продається. Скоро й до річки підійти не зможемо, бо все чиєсь. Шкода…»

Umberto:

«Це вже дно. Не думав, що й тут приберуть до рук прибережну ділянку».

Andre:

«Цікаво, як ця ділянка легалізувалася?»

Журналістка вирішила зателефонувати Богдану Когуту. Він розповів, що ділянка справді перебуває у приватній власності вже близько семи років і це три окремі земельні ділянки площею по 10 соток. Кожна має свій кадастровий номер і цільове призначення — під житлову забудову. 

— Розташована вона в межах норм: приблизно за 200–250 метрів від скель Каспіча та орієнтовно за 120–140 метрів від річки Південний Буг. Приїжджали геодезисти, міряли земельну ділянку, визначали її точні межі, — пояснює рієлтор.

Крім того, за словами Когута, поруч є інші приватні ділянки, які просто не виставлені на продаж.

І справді, якщо зайти на dim.ria чи OLX, можна побачити, що на продаж виставлено чимало земельних ділянок — деякі з них прямо зазначають «з виходом до річки». 

А варто відкрити Google-карти — і неозброєним оком видно, наскільки берег Південного Бугу у Вінниці забудований.

То яким чином земля біля річки може стати приватною і ще й мати призначення під будівництво? Це питання виникає найчастіше.

Хто і як може отримати землю біля річки?

Ми звернулися за роз’ясненням до Вінницької міської ради. У відповідь  пояснили, що статус таких територій регулюється нормами Земельного та Водного кодексів України.

Відповідно до законодавства, до земель водного фонду належать ділянки, зайняті річками, озерами, болотами, а також прибережними захисними смугами. Землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності. При цьому громадяни та юридичні особи можуть отримувати окремі категорії таких земель, зокрема замкнені водойми площею до трьох гектарів — у власність, а прибережні смуги — в оренду для визначених законом цілей.

«Додатково зазначаємо, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об'єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об'єктів портової інфраструктури та інших об'єктів водного транспорту», — йдеться у листі.

Яка ширина прибережної захисної смуги Південного Бугу?

У міській раді уточнюють, що ширина прибережної захисної смуги Південного Бугу в межах Вінниці не є сталою. Вона визначається з урахуванням рельєфу, конфігурації берегової лінії, наявної забудови та містобудівної документації. В основу береться «Містобудівне обґрунтування категорій прибережних територій вздовж р. Південний Буг та його приток» (Інститут «Діпромісто», 1995 рік).

Однак закон встановлює орієнтовні норми. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

• для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше ніж три гектари — 25 метрів;
• для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад три гектари — 50 метрів;
• для великих річок, водосховищ на них та озер — 100 метрів.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Що точно заборонено біля річки?

У прибережній захисній смузі заборонені:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
• зберігання та застосування пестицидів і добрив;
• влаштування літніх таборів для худоби;
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційних, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі та об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об'єктами нерухомості). Заборонено також будівництво баз відпочинку, дач, гаражів і стоянок автомобілів;
• влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
• випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням встановленого порядку.

Також у прибережних захисних смугах забороняється встановлювати огорожі або інші конструкції, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

«Окремо зазначаємо, що у прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів», — уточнюють у міській раді.

Хто стежить за дотриманням правил?

Контроль за дотриманням природоохоронного та земельного законодавства на таких територіях здійснюють:

• КП «Муніципальна варта»;
• Державна екологічна інспекція;
• Департамент архітектурно-будівельного контролю.

Скільки земельних ділянок приватної форми власності знаходиться у межах прибережної захисної смуги Південного Бугу та його приток у межах Вінниці — наразі встановити неможливо через обмежений доступ до даних Державного земельного кадастру під час воєнного стану.

Чи є порушники правил і як їх карають?

Як розповіли у міськраді, то під час обстеження виявляли випадки порушення вимог — зокрема встановлення альтанок, металевих будок, парканів, мангалів, вуличних меблів (лавок, столів), дерев’яних пірсів та інших елементів благоустрою.

«З метою усунення виявлених порушень на адресу осіб направлено вимоги про необхідність усунення перешкод в користуванні за призначенням таких комунальних ділянок, шляхом демонтажу самочинно встановлених елементів об'єктів благоустрою», — пояснили у відповіді.

У випадках, коли добровільно не виконують вимоги, то матеріали передали до органів прокуратури.

 

Читайте також:

Скільки перевищень швидкості зафіксували у 2025 році? Ми дізналися та склали карту камер у Вінниці

«Гроші в землю заривають»: фронтовики шоковані тим, що робиться в тилу

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.