Скульожка, «Париж» і «Бичка». Вінницькі локації, які сформували міську тусовку минулого

• У новому відео Михайло Курдюков розповів про майданчики, де вінничани знайомилися, закохувалися, сварилися, шукали роботу й танцювали під живу музику. 
• Тут з’являються історії про стиляг, легендарну «бичку» та перші міські дискотеки. 
• Гості випуску Олександр Больменко та Олександр Шемет пригадали місця, які давно змінили вигляд, але досі зберігаються в пам’яті.

На авторському ютуб-каналі Михайла Курдюкова вийшло нове відео про культові локації Вінниці, які визначали міську тусовку у другій половині минулого століття. Скульожка, «Париж», «Ліверпуль», стометрівка, бичка, кафе «Вогник», ресторан «Україна» та легендарний Фіма Пельцман — це все те, що створювало настрій цілої епохи.

Разом з поетом і музикантом Олександром Больменком та шоуменом Олександром Шеметом автор відео зробив прогулянку назад у минуле. Ми публікуємо скорочену версію цієї подорожі. А повністю її можете подивитись на ютуб-каналі Михайла за цим посиланням.

Про місця, де збиралися люди

Поет та музикант Олександр Больменко пригадує, що в Центральному парку існувала скульожка — місце збору біля Літнього театру, де люди сходилися, щоб поспілкуватися та отримати яку-небудь «халтуру».

— Збиралися подивитись один на одного, поговорити між собою, а також запропонувати свої послуги. Я, наприклад, коли був вільний, то голосно гукав, що кому треба барабанщик? От так і знаходили підробіток, — каже Больменко. — Навіть зараз, коли вже минуло багато років, ми зустрічаємося з учасниками скульожки і обіймаємося. Це такий ланцюжок, який ніколи не обірветься.

Далі Курдюков з Больменком попрямували до Парижа. Це народна назва нинішного Майдану Небесної сотні. Музикант згадує, що у 1980-90-х роках ця місцевість мала зовсім інший вигляд: по іншому були розташовані фонтани, були місця для продажу різних смаколиків.

— Париж це було таке місце, куди всі приходили гарно одягнені. Я пережив кілька «витків» моди: вузькі штани, кльош, широкі. Був стилягою, — згадує Больменко. — Також тут часто бували бійки: наприклад, Київська воювала з Червоноармійською (нині Стрілецька - авт.). В ці бійки втручалася міліція. Мені теж діставалося за мій зовнішній вигляд. Отримував пару синців, але для того нашого життя це було нормально.

З Парижу та вниз Соборною до площі Ліверпуль існувала вінницька стометрівка.

— Вона була яскравою та гарною. Я досі її бачу у своїй памʼяті, — каже Олександр Больменко. — Головний задум цього місця: прийти та продемонструвати свій наряд. Когось знайти, телефонів же не було.

У будівлі «Савою» був ресторан «Україна». У ньому часто грала жива музика, і серед помітних музик був скрипаль Фіма Пельцман. «Він був візитівкою ресторану», — згадує Больменко.

В районі МакДональдзу був заклад «Криниченка», а навпроти нього — кафе «Вогник» і «Рога і копита», де продавали пиво, томатний сік та пиріжки.

На площі Ліверпуль Олександр Больменко пригадує, що ця місцевість отримала свою назву від пончиків з лівером, які тут продавали.

— Площі тут не було як зараз. Там ще був зелений, деревʼяний кіоск, в якому продавали музику на касетах, — каже Больменко. — Тут люди стояли та спілкувалися. Це був такий собі «міні-Париж».

Останні дні цих публічних просторів припали на час, коли в людей стали масово зʼявлятися телевізори, по яких показували серіали.

— Люди засіли в домах. У них зʼявилися дивани. Було що поїсти. Жити стало краще, — підсумовує Больменко.

Про відомі у минулому дискотеки

Разом з Олександром Шеметом Михайло Курдюков побував в місцях, де в минулому вінничани танцювали.

— Тут, де зараз скейтпарк, був огороджений танцмайданчик. Вхід платний. Але «зайці» сюди потрапляли по ліхтарних стовпах, на яких перелазили через огорожу. З ними боролися: вимазували солідолом стовпи та решітку, — каже Шемет. — Цей майданчик побудували полонені німці, в 1940х. Кажуть, що побудували його просто на могилах. Тому існував такий мем, що тут танцювали на кістках.

Крім лавочок, асфальту та огорожі тут ще була сцена-«ракушка», з якої грали живу музику. Один з найвідоміших гуртів того часу — це ВІА «Мелодія». Але згодом тут були тільки дискотеки, що в народі називали «Бичкою».

— Тут були сотні людей. І могли зустрітися, наприклад, хлопець зі Старого міста та дівчина з Вишеньки. Переважно приходили україномовні вінничани, — пригадує Шемет. — Влітку танцювали тут, а взимку весь двіж переходив під дах обласної виставки народного господарства (нині — це закинута будівля клубу Імперіал). Цей майданчик припинив працювати тоді, коли почали закриватися заводи.

Пригадує і заборони того часу: хлопцям не дозволяли носити довге волосся, місцеві дружинники «полювали» на стиляг, яким розрізали завужені джинси.

А надалі Олександр Шемет розповів про дискотеки у вінницькому Педуніверситеті.

— На першому поверсі, десь у 1977-78 роках, була зроблена за студентські кошти одна з перших вінницьких дискотек. Її назвали «музичним фургоном». Вона була дуже простенькою, — згадує Шемет.

На цій дискотеці, як розповів Олександр Шемет, дозволяли тримати спиртні напої. Оскільки в університеті навчалися переважно дівчата, то хлопців запрошували з Політехнічного університету чи з Медінституту.

— Перед, власне, танцями була просвітницька робота. Орієнтовно 30 хвилин в мікрофон передавали різного роду інформацію, — каже Шемет. — Оскільки університет був україномовним, то тут дуже слідкували за тим, щоб звучали тільки правильні речі. За цим стежило КДБ. А грали тут переважно західну музику.

Саме в цьому місці, свого часу, зібрався перший вінницький рок-клуб. Він мав російськомовну назву — Последнее воскресенье лета. Вихідці з цього рок-клубу пізніше створювали справжні рок-фестивалі.

— Ця дискотека зникла через те, що ректору хтось нахамив з відвідувачів. Буквально на наступний день дискотеку закрили, усе поздирали зі стін й перетворили у тракторний клас, — підсумував Шемет.

Переглянути відео повністю ви можете за цим посиланням.

Читайте також:

Найдешевша машина — 250 доларів. Скільки коштують автомобілі у Вінниці

Дадуть по 6,5 тисячі гривень. Як і хто з вінничан може отримати «Зимову підтримку»

Найдешевша — 4 тисячі гривень. Скільки коштує оренда однокімнатних квартир у Вінниці та які умови

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.