«Погода — це моя стихія»: угорець Жолт Карнер створив у Старостинцях метеостанцію за мільйон

Альона Черніюк

Жолт Карнер біля своєї метеостанції у селі Старостинці. Угорець самостійно облаштував лабораторію просто у дворі та щодня веде погодні спостереження

У Вінницькій області мешкає метеоролог з Угорщини Жолт Карнер, який облаштував на своєму подвір'ї справжню метеостанцію.
Щодня він фіксує температуру, вологість і вітер за допомогою сучасного обладнання вартістю близько мільйона гривень.
Журналістка «20 хвилин» дізналася у Жолта Карнера, з чого почалося його захоплення метеорологією, як створював станцію та чи може вона стати офіційною.
Це історія про те, як дитяча мрія може стати справою всього життя.

У селі Старостинці на Вінниччині вже понад десятиліття мешкає незвичний житель — метеоролог-ентузіаст із Угорщини Жолт Карнер.

Просто біля свого будинку він встановив метеостанцію та кожного дня фіксує погодні зміни: температуру повітря, вологість, опади, напрямок і швидкість вітру. Для цього він використовує як сучасні автоматичні прилади, так і звичні йому ще з юності ручні методи.

— Погода — це моя стихія, — усміхається Жолт під час розмови з журналісткою «20 хвилин». — Ще з дитинства мене зачаровували хмари, блискавки, зміна вітру. Я годинами міг стояти біля вікна і спостерігати за тим, як змінюється небо.

Відео дня

Карнер родом із міста Сомбатхей, що на заході Угорщини, поруч із австрійським кордоном. Саме там ще за шкільною партою він уперше захопився метеорологією. Спочатку здобув технічну освіту, опанувавши спеціальність теле- та радіомонтажника. Згодом відкрив для себе нову можливість — навчання на метеоролога.

— Я вивчив основи всього за рік. Потім почав працювати на метеостанції у рідному місті, а згодом і в Будапешті, — каже співрозмовник.

До України за покликом серця

Проте в Угорщині кар’єра чоловіка лише розпочалась. Згодом Жолт познайомився з українцем Олександром із Житомира, який став не лише добрим другом, а й тією людиною, що відкрила йому шлях до переїзду в Україну.

Олександр із дружиною Вікторією познайомили Жолта зі своєю подругою Лідією. Згодом між Жолтом і Лідією виникли почуття, і вона стала його коханою.

— Ми з Лідією познайомилися завдяки Олександру. Із першої зустрічі між нами виник зв’язок. Згодом я вирішив переїхати до України. Серце підказало, — зізнається Жолт.

Молода сім’я оселились у Старостинцях. Уже 11 років Жолт із дружиною живе тут, облаштував затишне обійстя і створив справжню метеорологічну лабораторію просто у дворі.

Дружина повністю підтримує чоловікове захоплення.

— Мені це справді до душі. Він уважно стежить за погодою, вимірює опади, рівень радіації. І це не просто хобі! Його знання мають практичну користь. Завдяки Жолтовим порадами я знаю, коли краще садити овочі чи поливати квіти, — розповідає Лідія.

Українська культура теж припала угорцю до серця. Він полюбляє вишиванки, навчився готувати національні страви, цікавиться народними піснями та поступово опановує мову.

— Україна завжди була мені близька. Тут щирі люди. А яке небо! Воно тут дивовижне, — ділиться Карнер.

Метеостанція у дворі

Сьогодні метеостанція Жолта Карнера — не лише джерело цінної інформації про клімат у регіоні. Це приклад того, як дитяча мрія, пронесена крізь роки, може стати справою життя.

Чоловік кожного дня двічі, вранці та ввечері, перевіряє показники погоди. Це стало його звичкою. Усі дані Жолт занотовує вручну. Він фіксує температуру повітря, вологість, опади, а також напрямок вітру.

— Моя станція автоматизована, але я все одно сам перевіряю всі показники. Це допомагає мені бути впевненим у точності, — пояснює чоловік.

Для Карнера метеорологія — це не робота, а справжнє дитяче захоплення, яке він перетворив на справу всього життя. У розмові з журналісткою Жолт порівнює свою пристрасть до погодних явищ із любов’ю письменників до написання творів. За його словами, це те, що приносить радість і натхнення.

— Я ще в дитинстві полюбив погоду. Можу сказати, що погода кожен день приносить нові сюрпризи. Метеорологія — це дійсно цікаво. Якщо ти цього не любиш, то не зможеш цим займатись, — каже Жолт.

Роботу над власною метеостанцією Жолт Карнер розпочав кілька років тому. Усе необхідне обладнання привіз з Угорщини. Там його придбав і за допомогою кур’єрських служб доправив в Україну.

Загальні витрати на облаштування станції склали близько мільйона гривень. Карнер реалізував проєкт повністю за власний кошт, без жодної державної підтримки.

Ми звернулися до начальниці відділу гідрометеорологічного обслуговування Вінницького обласного центру з гідрометеорології Марії Кощавки, щоб дізнатись, якою є офіційна процедура для надання метеомайданчику Жолта Карнера статусу опорного пункту. Також поцікавились, чи можливе офіційне працевлаштування самого ентузіаста у структурі гідрометслужби.

— Я особисто не приймаю такі рішення, але обов’язково передам відповідну пропозицію керівництву. Щоправда, наразі наш начальник на лікарняному, — сказала фахівчиня.

За словами Марії Кощавки, щоб станція Жолта Карнера отримала статус офіційного метеорологічного поста, вона повинна пройти спеціальну перевірку. Її здійснюють методисти Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезневського. Якщо обладнання відповідатиме всім вимогам, майданчику можуть надати статус поста з обов’язковими дворазовими вимірюваннями щодня. Утім, перед цим необхідно офіційно створити штатну одиницю, якої поки що в структурі не передбачено.

Попри всі формальності, Жолт не втрачає оптимізму. Щодня він із задоволенням спостерігає за небом, фіксує погодні зміни, знімає таймлапси хмар і веде метеозаписи. Каже, що робить це передусім для себе, бо отримує від спостережень справжнє задоволення.