Наталія Сухіна, фізик за освітою, волонтерка та підприємиця, пройшла шлях від війни та великого міста до тихого села Дорошівка на Вінниччині.
Жінка не лише пече авторські штолени і кекси, а й мріє про сад із плодовими деревами.
У Тульчині 75-річна Людмила Петрівна, мати трьох синів на фронті, змогла пережити сильні морози та відключення газового опалення завдяки допомозі працівників Тульчинського надлісництва.
Тепер у її будинку буде тепло і від печі, і від людської підтримки.
Ірина Лупащенко - сучасний український сценограф, живописець. Автор сценографії до, майже, ста театральних вистав та, понад, 500 живописних творів, примірники яких зберігаються у приватних колекціях в Україні, Польщі, США, Німеччині. Поділяє свої живописні роботи на три етапи: «Нескорені» — мистецький проект, що відображає національний дух українців через портрети та метафоричні образи; «Її Всесвіт» — мистецький проект, що досліджує внутрішній світ сучасної жінки. Відображує авторське бачення зв'язку між внутрішнім світом людини та зовнішньою реальністю; «Душа Арлекіна» — серія картин, присвячених театру і сценографії. Являє собою синтез дієвої сценографії та живописного бачення світу.
Війна забирає дім, близьких і спокій. Але є ті, хто допомагає підніматися після ударів долі.
Юлія Проценко, військовий психолог Нацгвардії, один із таких людей.
Фото талонів на мило — ще один приклад радянського абсурду — розмістили на сторінці у групі «Могилів-Подільський — Історія міст і сіл Поділля».
Розповідаємо, як старий миловар рятував земляків від дефіциту.
Навіть тяжке поранення не змогло зламати ветерана-прикордонника з Могилів-Подільського.
Він продовжує боротися за Україну на міжнародних змаганнях і надихає побратимів силою волі та перемогами.
Уже четвертий рік український борщ значиться у Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Згадуємо, як презентували нашу національну страву для ЮНЕСКО.
Хто представляв нашу область? Розповімо, як дегустатори просили добавки вінницького борщу.
Про все це — у розповіді журналіста RIA.
Попри втрату зору після бойового поранення, вінничанин Іван Лавренюк не здався й довів, що сила духу сильніша за будь-які травми.
Президент України відзначив ветерана державної нагородою серед учасників та призерів Ігор Нескорених.
У Гайсині з’явився незвичайний «побратим» — величний сніговий кінь. Його автор Олександр Нечепуренко зараз служить у Збройних силах, але в душі він залишається художником і мирним творцем.
Коли випало багато снігу і його згорнули в одну велику купу, Олександр побачив у цьому не просто намет, а майбутню скульптуру.
Леся Лавриченко
Чому ви не вказали звідки стаття? Взагалі то це я її писала. Брала інтервʼю в Олександра.
«Тут я відчуваю себе щасливою» — переселенка відкрила в Дорошівці пекарню та створює райський сад
Наталія Сухіна, фізик за освітою, волонтерка та підприємиця, пройшла шлях від війни та великого міста до тихого села Дорошівка на Вінниччині. Жінка не лише пече авторські штолени і кекси, а й мріє про сад із плодовими деревами.
Лісники допомогли матері трьох захисників пережити холод — привезли машину дров
У Тульчині 75-річна Людмила Петрівна, мати трьох синів на фронті, змогла пережити сильні морози та відключення газового опалення завдяки допомозі працівників Тульчинського надлісництва. Тепер у її будинку буде тепло і від печі, і від людської підтримки.
Отці благодійники...
Ірина Лупащенко про синтез сценографії і живопису, творчість в умовах війни, та живописний проєкт «Нескорені»
Ірина Лупащенко - сучасний український сценограф, живописець. Автор сценографії до, майже, ста театральних вистав та, понад, 500 живописних творів, примірники яких зберігаються у приватних колекціях в Україні, Польщі, США, Німеччині. Поділяє свої живописні роботи на три етапи: «Нескорені» — мистецький проект, що відображає національний дух українців через портрети та метафоричні образи; «Її Всесвіт» — мистецький проект, що досліджує внутрішній світ сучасної жінки. Відображує авторське бачення зв'язку між внутрішнім світом людини та зовнішньою реальністю; «Душа Арлекіна» — серія картин, присвячених театру і сценографії. Являє собою синтез дієвої сценографії та живописного бачення світу.
«Ми всі стали дорослішими та мудрішими». Вінницька гвардійка про війну, втрати та шлях жінки у війську
Війна забирає дім, близьких і спокій. Але є ті, хто допомагає підніматися після ударів долі. Юлія Проценко, військовий психолог Нацгвардії, один із таких людей.
Коли мило було по талонах: як старий миловар рятував Ямпіль від радянського дефіциту
Фото талонів на мило — ще один приклад радянського абсурду — розмістили на сторінці у групі «Могилів-Подільський — Історія міст і сіл Поділля». Розповідаємо, як старий миловар рятував земляків від дефіциту.
Поранений на фронті, сильний у спорті: історія прикордонника з Могилів-Подільського
Навіть тяжке поранення не змогло зламати ветерана-прикордонника з Могилів-Подільського. Він продовжує боротися за Україну на міжнародних змаганнях і надихає побратимів силою волі та перемогами.
«Борщ, у якому ложка стоїть»: як дегустатори з ЮНЕСКО просили добавки вінницького борщику
Уже четвертий рік український борщ значиться у Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Згадуємо, як презентували нашу національну страву для ЮНЕСКО. Хто представляв нашу область? Розповімо, як дегустатори просили добавки вінницького борщу. Про все це — у розповіді журналіста RIA.
Іван Лавренюк з Вінниччини отримав державну нагороду від Зеленського за участь в Іграх Нескорених
Попри втрату зору після бойового поранення, вінничанин Іван Лавренюк не здався й довів, що сила духу сильніша за будь-які травми. Президент України відзначив ветерана державної нагородою серед учасників та призерів Ігор Нескорених.
Майстер з Вінниччини сплів найбільшого різдвяного павука й потрапив до Книги рекордів
Майстер соломоплетіння Володимир Прищепко із Крижополя, що на Вінниччині, сплів найбільшого різдвяного павука й потрапив до Книги рекордів України.
Так а де павук ?
Від напису «Я люблю Вінницю» до снігового коня в Гайсині. Як боєць ЗСУ створює мистецтво
У Гайсині з’явився незвичайний «побратим» — величний сніговий кінь. Його автор Олександр Нечепуренко зараз служить у Збройних силах, але в душі він залишається художником і мирним творцем. Коли випало багато снігу і його згорнули в одну велику купу, Олександр побачив у цьому не просто намет, а майбутню скульптуру.
Чому ви не вказали звідки стаття? Взагалі то це я її писала. Брала інтервʼю в Олександра.