З травня Московський патріархат перевірятимуть на зв’язки з РПЦ: що це означає?

Фото: Вінницька єпархія УПЦ МП

• У вересні 2024-го в Україні набув чинності закон, що забороняє діяльність церков, повʼязаних з Росією. Після цього УПЦ МП мали девʼять місяців, щоб розірвати будь-які стосунки з Російською православною церквою. Цей термін спливає у травні. Що буде далі?

Минулого року набув чинності закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Його норми зобов’язують релігійні організації України, пов’язані з РПЦ, розірвати з нею будь-які звʼязки у дев’ятимісячний термін. Ці строки спливають вже у травні. 

У законі, зокрема, йдеться, що держава отримає механізм офіційної перевірки релігійних організацій на афілійованість із РПЦ, а в разі виявлення таких зв’язків — можливість через суд припиняти діяльність структур.

За словами керівника Управління у справах національностей і релігій Вінницької обласної військової адміністрації Ігоря Салецького, в області наразі налічується близько 500 офіційно зареєстрованих релігійних громад УПЦ в єдності з Московським патріархатом. Ще близько 250 громад УПЦ МП діють поза реєстрацією. Усі ці громади передовсім і перевірятимуть.

— У травні спливають девʼять місяців, відведені на приведення діяльності у відповідність до закону. Далі процес переходить до компетенції Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), яка починає перевірки», — пояснює Салецький.

За словами співрозмовника, ДЕСС зможе досліджувати, чи має конкретна релігійна організація зв’язок з Російською православною церквою — організацією, забороненою в Україні. Якщо такі зв’язки знайдуть, ДЕСС надасть місяць на їхнє усунення. У разі відмови чи бездіяльності — звертатиметься до суду про припинення діяльності такої організації.

— Перевірки проходитимуть поетапно: спочатку головна організація — Київська митрополія УПЦ, потім єпархії, монастирі, і лише в кінці — парафії», — продовжує Ігор Салецький. 

На наше запитання про те, що саме вважатиметься «звʼязком із РПЦ», посадовець пояснює, що під таке визначення потрапляє щонайменше сім причин. Серед них: належність предстоятеля до керівних органів РПЦ, участь у синодах, виконання рішень Московського патріархату, входження до спільних організацій тощо.

— Наприклад, предстоятель УПЦ митрополит Онуфрій є постійним членом Синоду РПЦ. Так само деякі архієреї входять до міжцерковних структур РПЦ, — зазначає він.

У Вінницькій області, за словами Ігоря Салецького, близько пʼяти релігійних громад у своїх статутах досі прямо вказують підпорядкування УПЦ Московського патріархату, що може бути однією з підстав для перевірки. 

Після перевірок та виявлення звʼязків з РПЦ, суд може заборонити діяльність тієї чи іншої релігійної громади. Для цього створюватиметься спеціальна ліквідаційна комісія. Її члени фіксуватимуть активи та релігійне майно громади, яке надалі передаватиметься державі або іншій релігійній громаді. 

Читайте також:

За три зупинки — понад 1 мільйон. Вінниця продовжує ставити скляні павільйони

Жителі села Бережани б'ють на сполох. В громаді міліє єдиний ставок через щорічний спуск води

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.