З Ладижина, Бершаді і Ямполя: люди, яких знає Україна та світ. Частина 3

Михайло КУРДЮКОВ

Від інженерів енергетичних гігантів і олігархів до митців, військових героїв та науковців. У нашій третій добірці розповідаємо про відомих постатей з Ладижина, Бершаді, Гнівані та Ямполя.

Ладижин

Начальник управління будівництва Ладижинської ДРЕС Геннадій Аксьонов. Вперше приїхав до міста у 1967 році, коли перед ним поставили задачу всього за кілька років збудувати згаданий обʼєкт. Із завданням молодий інженер впорався. За успішні роботи в різних куточках світу відзначений багатьома нагородами. Є Почесним громадянином Ладижина.

Варсонофій (Столяр Василь Петрович) — митрополит Вінницький і Барський УПЦ Московського патріархату. Народився в Ладижині. Очолив Вінницьку єпархію у 2018 році після переходу митрополита Симеона до ПЦУ. Неоднозначно висловлювався про російську агресію на Сході, до великої війни виступав за діалог з сепаратистами та казав, що Крим російський.

Відео дня

Найбільший в Україні виробник курятини МХП Юрій Косюк. Саме в Ладижині розміщені найпотужніші підприємства холдингу «Миронівський хлібопродукт», який належить олігарху. Через це місто займає лідируючі позиції в області за обсягами промислового виробництва. Косюк є Почесним громадянином Ладижина та має звання Герой України.

Бершадь

Композитор, хоровий диригент, уродженець Бершадського району Родіон Скалецький. Автор 598 музичних творів, продовжувач традицій Миколи Леонтовича. Працював учителем, керував хорами в Тульчині та інших містах Поділля. Його твори написані на вірші Рильського, Тичини, Сосюри. Частина творчої спадщини зберігається в Бершадському краєзнавчому музеї.

Підполковник, Герой України, уродженець Бершаді Юрій Коваленко. З початком війни на сході України брав участь у бойових діях. Загинув 15 липня 2014 року під час мінометного обстрілу на Луганщині. Указом президента йому посмертно присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».

Польський художник-символіст Вітольд Прушковський. Народився 1846 року в Бершаді. Навчався в Парижі, Мюнхені та Кракові. Автор поетичних і містичних картин на теми народних легенд, історії й романтизму. Його роботи виставлялись у Європі та США. Один із перших символістів у польському живописі.

Гнівань

Священник УГКЦ та капелан УГА Іван-Олександр Косович. Під час Першої світової війни служив у лавах австро-угорської армії, а згодом — капеланом Української Галицької Армії. У складі армії провів всю кампанію в Галичині та перейшов на територію УНР. Перебував у чотирикутнику смерті, де надавав духовну опіку хворим на тиф воякам. Сам захворів і помер 20 грудня 1919 року в Гнівані.

Українська поетка, журналістка й громадська діячка Аріадна Стебельська. Народилася у Гнівані. Після еміграції до Канади стала активною учасницею української діаспори в Торонто: викладала українознавство, писала наукові та публіцистичні праці, займалася живописом і скульптурою. Її творчий доробок включає близько 40 наукових праць і понад 400 статей. За внесок у розвиток української культури за кордоном нагороджена Шевченківською медаллю.

Ямпіль

Учасник Афганської війни та російсько-української війни, старший сержант Збройних сил України Олег Каюмов. Уродженець Ямполя. Після початку АТО добровольцем пішов на фронт. Від початку великої війни служив у 53-й окремій механізованій бригаді, неодноразово був поранений. Загинув у бою біля села Водяне на Донеччині, посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та іншими відзнаками.

Полковник Української Галицької Армії, начальник Генерального штабу УГА Альфред Шаманек. У 1919-1920 роках перебував на Поділлі разом з армією, що відступала під тиском більшовиків. Саме під час спроби переправитися через Дністер поблизу Ямполя загинув, намагаючись уникнути полону. Таким чином Ямпіль став останнім пунктом бойового шляху одного з найосвіченіших старшин УГА.