Юлія Вотчер і автор пересувних скульптур у Вінниці здійснили мрію загиблого 21-річного комбата

Найкраще місце для виробу - кабінет міністра оборони

- Василь залишився у пам’яті таким, як був насправді, - дужим, красивим і розумним, - розповідає Юлія Вотчер. – Знайомі з ним були трохи більше як півроку. Любила його, як свою дитину. Коли перед новим роком приїхали до них у підрозділ, він розповів про свій задум – виготовити меч із гільзи і залишків снарядів. Мав намір після війни передати таку композиціб комбригу. Дуже поважав його, вчився у нього військовій науці.

Попросив, щоб пані Юлія взяла з собою зібрані на полі бою залишки смертоносної зброї. Так вони опинилися у Вінниці. Композицію з мечем виконав один з кращих майстрів художньої ковки міста В’ячеслав Пастернак. 29 липня він передав свій виріб волонтерці.

- Поспілкуватися з комбригом 128-ї мені особисто поки що не вдалося, - продовжує волонтер. – Зроблю це під час чергової поїздки у зону АТО. Дехто з бійців по телефону повідомляв, що комбригу зараз не до сувенірів. Але маю про це поспілкуватися з ним, як кажуть,  дивлячись одне одному у вічі. Як на мене, кращим місцем для такої композиції  є кабінет Міністра оборони, де вирішується військова доля держави. Меч нагадував би прописну істину: які б події не відбувалися, Україна для всіх нас – понад усе.

За світлу голову офіцера бойовики давали $ 150 тисяч

Бійці батальйону розповідали Юлії  Вотчер, що за голову їхнього командира бойовики встановили «таксу» - $ 150 тисяч. Бо був вмілим у визначенні й наведені координатів.  «Я бачила в нього мобільний великих розмірів, - згадує волонтер. – Він не випускав його з рук. Якось пили з ним чай. У приміщенні були присутні офіцери. В цей час озвався мобільний. Василь підняв вгору  вказівний палець і всі одразу припинили розмову. Він в цей час щось швидко набирав на екрані мобільного. Після того повідомив: «Не стало ще одного сепарського «Града», згорів».  

На що пані Юля жартома відповіла: «Може, то копиця сіна загорілася?» - «Сіно горить не так, - зауважив в.о. комбата. – І танк має свій дим і полум’я, які не сплутаєш з іншою пожежею».

Якось молодому офіцеру зателефонував хтось з тих, кого він знав. Василь сів у машину і сказав водієві їхати в інший кінець Чорнухіно. Пізніше водія знайшли вбитим біля автомобіля. Тіло Білана виявили через тиждень. Як розповіли його побратими, на ньому не залишилося живого місця. Волонтер хоче провідати батьків Василя, він був із Закарпатської області, де проживають батько й мати. Подякувати за виховання відважного патріота. Каже, має низенько вклонитися їм за те, що виховали сина великим патріотом.

- Хотілося зробити такий меч, від якого порозбігалися б усі наші вороги, - каже коваль Василь Пастернак. – Меч не бутафорський, а справжній. Він як символ правосуддя, захисту, а також невідворотності покарання. А герб на кінці рукояті, це нагадування усім нам: щоб не робилося у державі, а для її патріотів Україна має бути понад  усе.   

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.