Де та коли вінничани можуть освятити паски? Що та навіщо класти до кошика, — запитали священника

Михайло КУРДЮКОВ

Фото: Вінницько-Барська єпархія ПЦУ

Греко-католики та православні вінничани зможуть освятити великодні кошики впродовж двох днів. Розповідаємо, в які години та за якими адресами.
Також ми попросили священника розповісти, що і навіщо класти у свій святковий кошик, а чого навпаки до церкви нести не потрібно.

Традиційно для греко-католиків та православних вінничан освячення великодніх кошиків розпочнеться напередодні свята Воскресіння Христового — у суботу. Освятити свої приношення вони зможуть у двадцятьох храмах та соборі, адреси яких ми додаємо нижче.

Благословляти паски православних священники ПЦУ розпочнуть об 11.00 і робитимуть це до 23.00. У великих церквах, як ось Спасо-Преображенському соборі, освячення проводитимуть орієнтовно щогодини. У менших — рідше. На самий Великдень, у неділю, графік благословення пасок буде аналогічним.

— Ми освячуємо пасхальні страви з суботи для того, щоб у неділю люди мали можливість спокійно приходити до церкви і не думати про свої кошики та куди їх ставити. Люди мають прославляти Воскреслого Христа, а не штовхатися у натовпі, — розповідає архімандрит Вінницько-Барської єпархії ПЦУ Софроній Чуприна. — Вночі ми не освячуватимемо пасок. Парафіяни, які збираються прийти у суботу на нічне богослужіння в собор, мають розуміти, що він закриється опівночі та буде зачиненим до п'ятої ранку. Тому краще приходити вже у неділю на 06.30, коли розпочнеться святкове богослужіння.

Освячення кошиків греко-католиків розпочнеться у суботу о 16.00 і триватиме до 19.00. У неділю благословення пасхальних страв заплановане в УГКЦ після святкових літургій, які призначені на 08.00 та на 10.30.

Що має входити до кошика?

Отець Софроній каже, що обов'язковою складовою будь-якого великоднього кошика має бути паска — як символ тіла Христового та крашанки — як символ майбутнього життя. Також освячуються м'ясні та молочні страви — себто усе те, від споживання чого віряни мали утримуватися під час Великого посту.

Категорично не можна освячувати спиртні напої, особливо міцні. Вино приносити дозволяється, але, зазначає священник, у чині пасхального освячення приношень молитви на цей напій немає.

Також не обов'язково класти у кошик сіль, хрін, огірки та інші страви, адже під час Великого посту їх можна було їсти, а освячувати прийнято лише те, від чого відмовлялися.

Як проводити Пасху?

Окрім відвідання храму та освячення кошика, у цей день заведено піклуватися про інших та пам'ятати про головний сенс свята — Воскресіння Христа.

— Пасха — це не про паски чи крашанки. Це про Христа воскреслого. Ми повинні пам'ятати, що ми святкуємо саме Світле Христове Воскресіння. Коли Господь прийшов у наш світ, взяв на себе всі людські гріхи і за це був спаплюжений, битий та вбитий. І на третій день після цього він воскрес. І своїм Воскресінням він дав кожній людині можливість вічного життя, — пояснює архімандрит Софроній Чуприна. — Ми святкуємо те, що з Воскресінням Христа смерті більше не існує. Ми віримо, що настане загальне Воскресіння, і тоді всі померлі воскреснуть для життя вічного поряд із Богом.

Фото: Вінницько-Барська єпархія ПЦУ

Отець Софроній також говорить, що не варто забувати про своїх ближніх. Особливо про них, хто не має можливості приготувати чи придбати необхідних страв.

— Коли ми приходимо до храму, то потрібно ділитися. Не складно подарувати пасочку людині, яка цього потребує, — говорить священник. — Вітайтеся одне з одним словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!». Відвідайте своїх близьких, рідних та сусідів. Не забувайте про тих, хто на фронті. За можливості, пожертвуйте їм. У наших храмах збиратимуться приношення, які потім відправлятимуться на передову, у військові частини, дитячі будинки, інтернати та інші місця, де потребуватимуть підтримки.

Де святити паски?

Освячення страв вірян Православної Церкви України відбуватиметься у 20-ти храмах нашого міста. Українська Греко-Католицька Церква у Вінниці лише одна.

Вінницько-Барська єпархія

Спасо-Преображенський кафедральний собор. Вулиця Соборна, 23.
Храм Ікони Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних радостей» (головний корпус лікарні імені Ющенка). Вулиця Пирогова, 109.
Храм святителя Миколая Мирлікійського. На території Вінницького вищого училища Департаменту служби охорони. Вулиця Арабея, 11.
Монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці. Вулиця Магістратська, 162.
Храм преподобного Лаврентія Чернігівського на території обласного клінічного госпіталю ветеранів війни. Вулиця Пирогова, 109-А
Свято-Троїцький скельний храм. Вулиця Скалецького, 77.
Храм ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниці». На території будинку геріатричного типу. Хмельницьке шосе, 129.

Вінницько-Тульчинська єпархія

Храм Спас на Убрусі. Вулиця Станіславського,7-А.
Храм Преподобного Серафима Саровського. Хмельницьке шосе, 145 (біля заводу Маяк).
Храм Святої Великомучениці Варвари. 1-й Київський провулок, 66 (кінцева маршрутного таксі 3-А).
Храм Святого Архістратига Михаїла. Вулиця Івана Мазепи (колишня Чехова), 10-А (зупинка Олега Антонова).
Храм Святих Жон-Мироносиць. Вулиця Київська, 126-А (зупинка школа №29).
Храм Різдва Христового. Немирівське шосе, 82 (на виїзді з Вінниці, зупинка Хуторянка).
Храм Юрія Переможця. Вулиця Стельмаха, 43-А.
Храм Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира. Вулиця Шепеля, 72-Б.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці. Вулиця Левка Лук'яненка, 137-Б (кінцева зупинка Лугова).
Храм Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. На території обласного наркодиспансеру. Вулиця Пирогова, 109-В.
Храм Преподобних Феодора та Костянтина Острозьких. Приміщення пологового будинку №2. Проспект Коцюбинського, 50.
Каплиця на честь святителя Луки Кримського. Військово-медичний клінічний центр Центрального регіону. Вулиця Князів Коріатовичів, 185.