Вінницька студентка претендувала на головну роль у фільмі «Плем’я»

Особливість фільму «Плем’я» в тому, що в ньому не задіяні професійні актори. Це картина про життя тих молодих людей, які мають вади слуху. Саме вони виконують всі ролі. Акторами є вихованці інтернатів та студенти спеціалізованих навчальних закладів. У фільмі, як і в житті, спілкуються між собою мовою жестів. У картині ні титрів, ні звукового супроводу глядач не побачить і не почує. Незважаючи на це режисер переконаний, що сюжет буде зрозумілим для кожного. Повнометражна стрічка вийде у прокат 11 вересня нинішнього року. 
Фільм знімали у Києві в інтернаті для глухих. Бажаючих взяти участь у кінопробах запрошували до Культурного центру Всеукраїнського Товариства глухих. Інформацію поширювали через соціальні мережі, а також через директорів інтернатів та керівників спеціалізованих навчальних закладів.

Хотілося побачити Київ
В університеті «Україна» є декілька груп, в яких навчаються студенти з недостатнім слухом або повністю глухі. Заступник керівника навчального закладу Світлана Юріївна каже, що інформація надійшла від творців картини поштою. Її повідомили  студентам. 
- Спочатку до Києва поїхала група з десяти дівчат, - каже пані Світлана. – Однак жодній з них не поталанило. Це трохи насторожило інших бажаючих. Тому у наступну поїздку вирушили менше. Була серед них і Софія Смоляр. Дівчина дуже старанна у всьому. Слуху не має з дитинства. Розмовляє з допомогою жестів, трохи вимовляє деякі звуки.
Спілкуватися з нею журналісту RIA допомогла перекладач Олена Іванівна. З її допомогою вдалося дізнатися, що перед тим на проби їздила подруга Софії. Вона також вирішила спробувати себе. Думала якщо не вдасться, то хоч Київ побачить. Але їй поталанило. 18 травня 2013 року після завершення проб Софію відібрали для участі у зйомках. Її фото разом з іншими претендентами на акторські ролі розмістили в Інтернеті. Це був гарний подарунок Світлані до її 20-го дня народження. Саме стільки їй виповнилося напередодні, 17 травня.

Як показати жестами закоханість
Пані Софія переповіла жестами, як проходив кастинг. Найбільше уваги звертали на вміння передати стан душі. Наприклад,  просили зобразити, як вмію сердитися. Коли я це зобразила, мене запитали, чи можу ще сильніше проявити свій гнів. Складніше було перевтілитися у роль закоханої дівчини, яка проявляє свої почуття до хлопця. Бо це викликало певну сором’язливість. Спочатку Софія хвилювалася, але хвилювання швидко минуло і вона виконувала завдання невимушено. Мабуть саме це їй принесло успіх. 
Після закінчення проб її і ще декількох учасників щиро вітали з проходженням кастингу. Попросили залишити контакти і сказали готуватися до зйомок, працювати над собою, відточуючи ті завдання, що отримували під час кастингу.
На жаль, дівчина так і не дочекалася обіцяного запрошення зіграти одну з ролей у фільмі. Чому так сталося, журналіст RIA поцікавився у продюсера фільму Олени Слабошпицької.
- Відбір був надзвичайно жорсткий, - каже пані Олена. – Загалом на кастинг приїздили понад триста претендентів на ролі у фільмі. Причому не лише з України. Були й з деяких інших сусідніх країн. Як ви знаєте, головну жіночу роль виконала відібрана нами акторка з Білорусі.
Дівчину з Вінниці я також пам’ятаю, бо спочатку ми планували її спробувати у головній ролі. З такими зовнішніми даними, як у неї, ми бачили головного актора. Але сильнішою виявилася білоруска. Кіно – це конкуренція. Розчаровуватися не треба. Переконана, що визнання майстрами її таланту, як одного з переможців кастингу, додасть вашій землячці упевненості в собі. А це вкрай необхідно таким людям. До речі, ваші сусіди з Хмельниччини виконали головні ролі. Це Іван Тішко та Ярослав Білецький. Обидва хлопці вихованці Шепетівського інтернату для нечуючих дітей. 

Про що фільм?
Події стрічки «Плем'я» відбуваються в школі київського інтернату для глухонімих. Головний герой Сергій потрапляє в спеціалізований інтернат для людей із вадами слуху, де діє кримінальна організація «Плем'я». Намагаючись вписатися в ієрархію школи,  Сергій бере участь у кількох пограбуваннях. Однак кохання змушує його порушити неписані закони племені. 
Український фільм був найочікуванішим у Каннах. Його прем’єра відбулася 21 травня. На перший офіційний показ зібралася велика черга, з якої понад 200 людей так і не змогли потрапити у зал, бо не вистачило місць. На показі були присутні представники співтовариства глухих Франції. Творчу групу фільму «Плем'я» було представлено публіці на червоній доріжці Палацу фестивалю.
Стрічку «Плем'я», що здобула одразу три призи Каннського кінофестивалю, придбано дистриб'юторами для широкого прокату у Франції, Данії, Японії й Нідерландах. Український прокат очікує стрічку у вересні 2014 року.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.