Втрачена історія: закинуті садиби та палаци Вінниччини

• На Вінниччині є багато садиб та палац, але переважна більшість з них в занедбаному стані.
• Поки вони зовсім не зникли з території нашої області через вплив часу, то зробили добірку таких місць.

Палац Старжа-Якубовських в Люлинцях

Цей палац знаходиться в 12 кілометрах від траси Бердичів — Вінниця. Про нього детально писав Андрій Бондаренко. Як відомо, то звів близько 1860 року землевласник Кароль Старжа-Якубовський, якого скоро заарештували за замах на російського намісника у Варшаві. Невдовзі він помер в Київській в'язниці. 

Сам палац відтворений в неоготичному стилі. Проте велич його не вдалося зберегти, бо під час Другої світової війни він згорів, залишилися лише декілька будівель маєтку.

Палац Чацьких у Серебринцях

З різних інтернет-джерел можна дізнатися, що побудував палац Михайло Чацький. Палац збудований в стилі класицизму. В палаці повністю збереглася ліпнина. Планування всередині було централістичним, з залою та парадними приміщеннями на першому поверсі.

Найцікавіша серед всіх кімнат – мармурова зала. Шкода, що мармуровий камін у цій залі не зберігся. Хоча інші елементи декору залишилися практично недоторканими. Унікальний візерунок з грифонів, рослинних елементів і геометричних сплетінь робить маєток гідним навіть царського палацу. Про це розповідають на сайті Могилів-Подільської районної військової адміністрації.

Про сьогоднішній стан палацу писали на сайті Україна Інкогніта, загалом, маєток знаходиться не в кращому стані: в одній частині бу­дівлі розташовується селищна рада і бібліотека, одне крило засклене та ще й два пластикових вікна, а решта палацу без вікон і дверей.

Палац Гіжіцких-Абамеліков в Гущинцях

Палац в класичному стилі був побудований в першій половині XIX століття. Пізніше маєток як частина посагу Анни Гіжицький перейшло в володіння князівського роду Абамеліков. Останньою хазяйської двоповерхового палацу, оточеного великим парком, стала Любов Єленова (у дівоцтві Абамелік). Під час революції палац був розграбований, а маєток розорено.

У 1934 році на базі палацу було відкрито сільськогосподарське училище, пізніше воно стало ПТУ і Вищим профтехучилищем № 32, що знаходить в ньому і сьогодні. Про стан палацу ще в період експедиції 2015-го року писали на сайті Livejornal. Тоді його охарактеризували як такий, що перебуває у вкрай занедбаному стані та потребує реставрації.

Нині він у ще гіршому стані, ніж під час відвідин Андрієм – більше побитих шибок, обдерто тиньк, над фронтоном вкрали бляху-перекриття, звідти стирчать трухляві дошки. Навколо все заросло кропивою і чагарями.

Маєток Ярошинських у Куні

Спочатку це був замок, але рід Ярошинських перебудували замок у палац. На сайті Україна Інкогніта, можна знайти інформацію, що палац повністю зруйнували більшовики. А будівля при дорозі, які бачать заїжджаючи в село Куна, то школа Ярошинських. 

Палац у Чагові

Ще один палац, який про який можна дізнатися на сайті Україна Інкогніта, є палац у Чагові. Назва його невідома, але припускають, що належав цей маєток поміщиках польського походження Грущинські.

Знаходяться руїни неподалік місцевої школи. В радянський період в палаці була до речі школа, але коли звели іншу, то старий палац закинули. Стан його бажав би кращого. 

Палац Собанських в Ободівці

В інтернеті можна знайти інформацію, що звів палац 1800 році Михайло Собанський. Пізніше перебудували палац у 1900- 1908 роках за проектом французького архітектора Майєра. В інтер’єрі палацу був червоний, жовтий та емпіровий салони. В Емпіровому залі були цінні картини родини Собанських. В палаці знаходився родинний архів з XVI ст. та бібліотека з 12 000 томів. Були в ній і книги з XVI ст. В палаці знаходилася також каплиця. Частину книг з бібліотеки були вивезені після революції в Київ та Вінницю. В Києві знаходилися також родинні портрети та картини.

Палац оточував парк у 18 гектарів, створений легендарним Діонісієм Міклером. Парк поділявся на три частини. Перед палацом знаходився великий газон з клумбами та фонтаном. Газон йшов до берега річки Берладинки. Нижче зі сходу стояв вибудуваний Михайлом Собанським в 1822 р. костел. В підвалах містилися гроби всієї родини Собанських. Біля костелу знаходилася в’їздна брама. Весь маєток оточував мур. В маєтку знаходилася також оранжерея. Біля ставу знаходилася пристань і біля неї ще одна в'їзна брама. Біля палацу знаходилися столи і кам’яними оздобленими лавами.

Після окупації більшовиками у палаці розмістили Бессарабську комуну. Потім в палаці розміщувався будинок культури. А коли на початку незалежності з нього виїхала школа, то він почав активно руйнуватися.

Читайте також:

Як ви ставитеся до норми про вилучення авто у законі про мобілізацію? Ми запитали вінничан

«Все ще можна побачити рештки цвинтаря». Темна історія Центрального парку Вінниці

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.