У «Плеяді» попрощалися з самооборонівцем Пілманісом, ніхто не виступав

Мати не могла стримати крику й голосіння

О пів на одинадцяту ранку «бус» з труною під’їхав до «Плеяди».  В цей час на площі зібралося багато людей. Дехто тримав у руках прапори з написом «Самооборона Майдану». Багато хлопців – у камуфляжних костюмах. Труну занесли у вестибюль, відкрили, тоді запросили присутніх зайти на церемонію прощання. Обличчя покійного – чорне, як земля.

Люди по черзі підходили, клали квіти. Хтось витирав сльози, інші стримували себе. Біля узголів’я постійно знаходилося четверо молодих самообронівців у захисних одностроях. У руках одного з них – голуба стрічка з нагородами. Каже, це все відзнаки Віктора.

Серед присутніх – голова Народної Самооборони Вінниччини Ігор Алексєєв, керівник Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО Анатолій Слівінський, керівники структур Самооборони деяких районів області, громадський активіст Таїса Гайда, волонтери. Василь Котенко з Гайсинської Самооборони каже, що познайомився з Віктором ще на Майдані у Києві. Відтоді підтримували тісні зв’язки. Недавно Віктор подарував Котенку новий нарукавний знак вінницької самооборони. Василь у відповідь вручив вінничанину знак «Айдару».

-Де це Валя, не бачу її, - розглядається довкола одна з жіночок старшого віку. – Вона ж має бути біля труни, але, чомусь, не видно. Хто така Валя? Мати покійного.

Жінка каже, що звати її теж Валентина. Вона колишня колега матері покійного. Разом працювали багато років медсестрами у лікарні №3. В цей час приміщення пронизав крик, що перейшов у голосіння.

-Це Валя, мама загиблого, - каже моя співрозмовниця. – Піду заспокою її.

Худорлява, невисока на зріст, світловолоса мати покійного, припала обличчям до голови сина. Її довго не могли заспокоїти.

Поруч з труною постійно знаходилася молода жінка. Сказала, що вона родичка Пілманісів. Запитую, хто ще з рідних прийшов на траурну церемонію. Каже, є старший брат Віктора. Дружина з 11-річною дочкою за кордоном, поїхали на відпочинок. Не встигли повернутися. У них тут родичів небагато, вони ж не місцеві.

-Чому одні називають його Віктор інші - Віталій?- запитую в пані Наталії.

-Тьоті Валі, мамі Віктора, більше подобалося називати сина Віталієм, - продовжує пані Наталія. – Так вона зверталася до нього змалку. Але в свідоцтві про народження записали Віктор.

Ті, хто попрощалися, виходили на вулицю. Через деякий час біля труни залишилося лише декілька людей. Мати покійного весь час була поруч. Трохи заспокоївшись, вона дістала мобільний телефон і стала фотографувати сина в труні. Боляче було дивитися на таке.

-Хто хоче щось сказати, зайдіть у вестибюль, - сказала розпорядник похорону, вийшовши на вулицю до людей.

Але ніхто не повернувся. Одні говорили, що скажуть слово на могилі, інші – просто мовчали.

Тіло знайшли друзі о другій ночі

Ігор Алексєєв, голова Народної Самооборони області, поділився інформацією з журналістом «20 хвилин» про те, що йому відомо з приводу загибелі і пошуків Віктора Пілманіса.

-Віктор останнім часом воював з браконьєрами, - каже пан Ігор. – Схиляємося до думки, що саме це стало причиною його загибелі. Хто і як його знайшов? Водолази знайти не змогли. Знайшли самооборонівці. Хлопці на катері безперестанку «прочісували» річку. О другій ночі на неділю один з них побачив чуб людини. Течія винесла тіло на поверхню.

-Вам відомо, хто був з ним в останні хвилини перед зникненням?

-Були свої люди. Але як так сталося, що Віктор зник несподівано, будемо виясняти.

-У міліцію заявили, що Віктор зник на березі річки біля «Водоканалу», - каже активістка Автомайдану Таїса Гайда. – А де знайшли його? Біля моста на об’їзній майже біля Стрижавки. Виходить, вода несла його проти течії?

-Віктор Пілманіс дуже добре плавав, - розповідає прес-секретар Самооборони Юлія Плахтій. – Про це знаю від його друзів. Переплисти Буг для нього не складало труднощів. По-друге, встановлено, що він був тверезий, тому списати на те, що причиною  стала горілка, не вдасться.

Один з самооборонівців, який не став називати себе, стримуючи хвилювання, сказав, що побратими Віктора самостійно встановлять причину і виведуть все і всіх на чисту воду.

-На нашу міліцію, чи поліцію, сподіватися марно, це тільки час втратити, - каже хлопець у камуфляжі. – Вони зараз кажуть. Що йде розслідування, і те само будуть говорити ще довго, поки все не забудеться. Ви вірите ментам? Хто їм вірить? Треба самим діяти.

Поховали Віктора Пілманіса на Центральному кладовищі Вінниці по Хмельницькому шосе. 17 серпня йому виповнилося б 38 років. Там, стримуючи хвилювання, друзі і побратими згадували про те, яким Віктор був у житті. "Ми втартили свого надійного побратима", - зазначив Ігор Алексєєв.

-Мені Віктор дуже допоміг в житті, - розповів журналісту "20 хвилин" його друг на імя Сергій.- Якби не він, навіть не знаю, як би склалося подальше життя. Скільки житиму, не забуду його допомогу і памятатиму про нього. Дехто каже, що він не завжди діяв по закону. А що в нас всі все роблять по закону? Депутати, чиновники - вони живуть по закону?Повірте, всі ті, хто прийшов попрощатися з Віктором, кожному з них він чимось допоміг.

Сергій пояснив, чому про це не став говорити у "Плеяді" під час траурної церемоні.

-Організатор траурної процесії не попередила людей, що після того, як попрощаються, покладуть квіти, буде мітинг, - розповідає Сергій. - Коли всі вийшли на вулицю, вона стала знову закликати людей, але ті повертатися не стали. Ви ж бачили, скільки людей було - хтось почув, хтось не почув. Зате багато говорили біля могили. На поминальному обіді було ще більше спогадів. Ще раз повторю слова, які багато разів говорили: "Земля тобі пухом, наш вірний друже і побратиме..."

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.