Чому шестирічна Маруся не хоче до мами? Пікантна історія

У Теплик, де з кінця минулого року живе колишня львів’янка Маруся з татом і бабусею, нещодавно приїздили державні виконавці. Хотіла забрати дівчинку назад у Львів і передати мамі. Жінка добилася судового рішення на свою користь, але повернути прихильності дочки не змогла. Маруся не дала себе забрати від тата. І виконавці поїхали ні з чим. А з ними – мама дівчинки.

- Якщо вона хотіла забрати дитину, то могла це зробити раніше й не раз. Маруся щодня гуляла у дворі, коли ми жили у Львові. Вікторія могла спілкуватися з нею. Було б бажання. А вона не те що іграшки, мандаринки за весь цей час їй не принесла. Цілий рік не з’являлася зовсім…

Так розказує 37-річний Тарас Чавага про свою колишню дружину, з якою два роки судився за дочку, а тепер подав апеляцію на рішення суду про повернення дівчинки мамі. Він переїхав у Теплик не для того, щоб забрати дитину подалі від колишньої жінки. Каже, знайшов вакансію юриста у тамтешньому військкоматі, пройшов конкурс і переїхав. Тут планує покращити свої житлові умови.

Дитяче слово

- Я не хочу до неї! – чую від Марусі, коли питаю дівчинку, з ким вона жила у Львові.

Ще навіть не звучало слово «мама», а мала випалила свою категоричну відповідь.

- Можна мені? – вихопила вона з рук журналіста фотоапарат і почала клацати без розбору. Коли врешті навчилася натискати туди, куди слід, направила об’єктив на батька і скомандувала: - Скажи люблюююю!

- Люблююююю! – слухняно каже Тарас, червоніє, але настирливість дочки не зупиняє. Видно – балує її.   

- І я люблю тебе! – сміється Маруся і чіпляється татові на шию.  

Тарас Чавага (37) і Маруся (6). Судяться з мамою, щоб залишитися разом

Все. Більше розпитували шестирічну Анну-Марію Чавагу не хочеться. Дівчинка показала відношення до тата зі всією дитячою безпосередністю. Вона не із сором’язливих.

А суд не спитав у Марусі, з ким вона хоче жити. Місяць тому у Львові прийняли рішення - повернути дівчинку мамі.

Закрили очі?

Правосуддя не зважило не тільки на думку дитини. Воно заплющило очі на те, чому Тарас два з половиною роки тому залишив дочку у себе і перестав завозити, як раніше робив, через тиждень до мами.

Тоді в лікарняній картці Марусі з’явилися записи психотерапевта і гінекологів. А в міліції - заява про злочин. Тарас заявив про розбещення його Марусі старшим сином колишньої дружини (від її першого шлюбу).

- Згодьтеся, мені було б простіше дитину забирати до себе на тиждень на два чи на місяць, заплатити колишній дружині пару гривень і жити у своє задоволення. Правильно? Але я не можу дозволити собі переживати за дитину, щоб кожну ніч плакати і думати, полізе він знов до неї чи не полізе, - каже Тарас.

Старшому сину Вікторії зараз майже 15 років. Тоді, коли батько і його матір запідозрили неладне, йому було 11, а Марусі - три з половиною роки. Дівчинка бабусі показала, як старший братик «грався» з нею різними предметами. Батько одразу повіз дитину до лікарів.
 

- Такі рухи і пози дитина видумати не могла, - каже Тарас Чавага
Уривки з висновку пихотерапевта Наталії Поліщук, яка займалася з дівчинкою:

«Зі слів батька і бабусі, Анна-Марія пхала іграшку до своїх статевих органів. На запитання «Чому ти так робиш?», відповіла, що «так робить Саша»…

Після адаптації в кабінеті дівчинка каже, що «Саша нечемний», а на ствердження тата, що «Саша так більше робити не буде», кричить «Буде!», напружується усім тілом і має «вибух крику»… жестом показує, як він показував їй – «відріже голову»...

Заключення: анамнез та поведінка дитини дозволяє підтвердити підозру сексуального розбещення дитини».  
 

Зам’яли справу

Тарас Чавага після цього висновку лікаря й написав заяву про злочин. Тепер кається, що погодився на умовляння правоохоронців назвати все «тілесними ушкодженнями». Ті переконали, що так буде краще, аби не надавати пікантній ситуації розголосу.

- Я в описові частині все вказав. Мені обіцяли розслідувати, як є. Але невдовзі закрили провадження, - каже батько Марусі. – Скільки я не скаржився потім, нічого не добився. Моя помилка в тому, що із самого початку написав заяву не про розбещення, а про нанесення тілесних.

Тарас свого часу усиновив сина Вікторії, але після проблем з Марусею скасував усиновлення. Розлучився через інше. Ще до розбещення.

- До того часу я був хороший сім’янин, дбайливий батько, - говорить Тарас. – Але потім враз став алкоголіком, ігроманом. Вікторія підговорила мого колишнього компаньйона по бізнесу, щоб заявив на мене. Але Андрій дізнався про ситуацію, уклав зі мною мирову. Вона усе робила, щоб мене знищити. Так вона людина...

Ще не крапка

Розказувати усю правду Тарас Чавага готовий був на телебаченні. Хотів піти на поліграф і дозволяв досліджувати психологічний стан Марусі. Він намагався довести – повертати в материну сім’ю дівчину не можна. Пробитися ніде не зміг.

- Тітка Олександра – кума нашого мера, лідера партії «Самопоміч». І журналістам була сказано не пхатися в нашу історію, - говорить Тарас.

Він подав апеляцію на рішення Львівського суду, яке каже про негайне вилучення Анни-Марії у батька й передачу матері. Тож подальша доля Марусі ще вивчатиметься у суді. А державні виконавці, які вже приїздили у Теплик, мусили скласти акт про те, що дівчинка відмовилася їхати від батька. Застосовувати фізичний примус вони не мають права.


Марусі наступного року йти до школи. Їй вже цього хочеться. А от у Львів повертатися - дитина не висловила бажання

Мама дівчинки: «Все стане на свої місця»

Із Вікторією Дингес, мамою Анни-Марії, розмова була телефонна. Жінка наголосила, що суд присудив дитину їй, мовляв, немає що тут коментувати.

- Він хоче любими способами мені дитину не віддати, - сказала вона про колишнього чоловіка.

- Якщо дівчинка не хоче іти від батька, як плануєте повертати її довіру? – питаю.

- Ви не знаєте усієї ситуації, - говорить Вікторія. - Вони два роки мені навіть не відкривали двері, не показували дитину. Є так само відео і всі докази. Мені навіть не дали дитину ні разу за цей час за руку потримати, то як вона може на мене реагувати? Але я думаю, що все буде добре. Все налагодиться і стане на свої місця. Я буду приїжджати і буду намагатися з нею поговорити.

За кордоном Марусю забрали б від обох батьків

 Володимир Козлов (54), голова громадської організації «Чоловіки проти насилля»:

- Є гендерні упередження. Ніхто гендерним вихованням суддів в Україні не займався, нажаль. З міліцією в останні роки попрацювали і феміністки, і чоловічі організації такі, як наша, а до суддів не дійшли руки. І у нас відсотків 97-98 дітей залишається з матерями. Дитина вважається власністю мами, бо мама народила. Дитина розглядається, як річ, яка належить матері. І це дуже дивно.

Сто років тому так само дитина вважалася власністю батька, бо тоді гендерні права жінок були ущемлені. Чоловіки більше мали прав на власність. Дитина так само розглядалася, як власність. І тому залишалася з батьком.

Сьогодні, якщо дитина зовсім-зовсім маленька, то суд її залишить матері, бо у неї більше навичок догляду за дитиною. І якщо держава надає якусь допомогу на дитину, за яку мати може прожити, то дійсно – тут мати має більше шансів залишити дитину собі. В такому випадку питання ставиться спочатку про фізичне виживання дитини за рахунок допомоги і навичок матері, а не про виховання.

Що відбувається, якщо дитина старша? В будь-якому випадку в наших судах на перше місце не ставлять інтереси дитини. У цивілізованих країнах прислухаються до дитини не з 14 років, а раніше. Є дитячі психологи. Це досить складно робити, тому що дитина може думати одне, а казати інше. Але там до цього ставляться досить прискіпливо. А якщо є найменша загроза, що мати або хтось із інших членів сім’ї неадекватно ставиться до дитини, то цю дитину там просто б забрали взагалі із сім’ї.
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.