Такий історичний відступ необхідний для того, щоб зрозуміти – що з себе являє вінницький активіст, як він сам себе називає, Андрій Вигонюк.
Студент Вінницького медичного університету він, на відміну від багатьох своїх однокурсників, не поспішає їхати в зону АТО захищати Україну. Але є постійним фігурантом різного роду скандалів, коли під гаслами – «допоможемо українським воякам», вламується у кабінети керівників комунальних установ і звинувачує їх у корупції.
Причому робить це дуже вибірково. До одних заходить з групою приятелів регулярно, а на інших жодної уваги не звертає. Очевидно, що не лише гонитва за справедливістю мотивує Вигонюка, але й фінансова, скажімо так, допомога з боку тих, хто претендує на місця звинувачених у корупції.
Проте мова не про це. А про те, що Вигонюк, прочитавши в Інтернеті статтю, розміщену кимось з чиновників, якого «дістає» невгамовний студент, написав там же одкровення – чому він досі не в АТО.
«Я опановую фах лікаря невідкладних станів. Не перебуваю на фронті, оскільки не був призваний до служби. Не пішов добровольцем, оскільки запланував перш отримати фах і право працювати лікарем».
Стисло висновки. Не пішов добровольцем, тому що хоче спочатку попрацювати лікарем. А там, диви, й війна скінчиться. При тому, що саме подібні фахівці з невідкладної допомоги найбільше потребує передова. Вінничанин Грачов, наприклад, за фахом гінеколог, але несе службу у Пісках. Спільно з дівчиною-педіатром.
От якраз фельдшерів і тих, хто міг би надавати невідкладну швидку допомогу пораненим не вистачає. Проте Вигонюка це не турбує. Він спочатку хоче досвіду набутися.
До чого все це написано? Мовляв, вчиться хлопець, та й хай вчиться. Не всім же на фронті бути, хтось має і тил зміцнювати. Може це і правда. Однак зміцнення тилу і витівки Вигонюка – різні речі. Своїми провокаціями він швидше ллє воду на млин російської пропаганди, чим допомагає здолати ворога. Тому й пропонують йому: хочеш продемонструвати активність – йди в АТО.
А так повторюється ситуація зі ще одним вінницьким «патріотом», який був дуже хоробрим у Фейсбуці, а коли принесли повістку – вистрибнув у вікно.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер