-Ці піда… вбивали наших друзів, рідних і колег на Майдані У них всіх руки в крові! Ми їм не пробачимо! - емоційно каже один з активістів Андрій. – Хай скажуть спасибі, що ми їх не спалили тут коктейлями Молотова.
До появи автомобілів із «Беркутом» люди вели діалоги із працівниками «Грифону» та правоохоронцями, які знаходились біля ДАІ. Спочатку усім сказали, що працівники «Беркуту» вже давно повернулись у Вінницю і що вони зараз знаходяться кожен у себе вдома. Але згодом ці слова заперечив інший працівник і сказав, що вони в дорозі і ми будемо їх чекати.
Люди запевняли міліціонерів, що вони знаходяться тут лише для того, аби подивитись їм у вічі та щоб почути слова їхнього розкаяння.
Близько 22.30 до приміщення, де базується «Беркут», приїхало два автобуси із «Беркутом». Люди зустріли його бурхливими вигуками «Ганьба» та «Вбивці». З5 беркутівців повернулись у Вінницю.
При виході із автомобілів стояли беркутівці, які мовчки вислуховували викрики та слова людей. До них підійшов начальник нашої обласної міліції Олег Школьний. Він сказав, що хлопці з беркуту знаходяться у Києві три дні і їх повернули додому ветерани-афганці.
Після того, як беркутівці дали інтерв’ю топовим телеканалам країни, вони пройшли «кородиром ганьби». Люди їх штовхали і навіть били ногами. Кричали їм «Вбивці!».
{photo_gallery id=3507|}
Затем перед всей толпой говорил командир «Беркута». Он был растерянным.
- Я клянусь вам, що ніхто з наших силовиків зброю в руках не тримав на Майдані, - каже командир-підполковник вінницького «Беркуту». – Ми виїхали 17 лютого вночі і 18 зранку були на місці. Коли вийшли на Майдан, у нашого співробітника стріляли і ми повернулись назад, забравши пораненого з собою. Більше на барикадах ми не були. Ми були в запасі. Ніхто з наших бійців не стріляв. Ми не мали зброї.
Люди не повірили словам командира «Беркута».
На питання людей, чому вони туди поїхали і хто дав наказ стріляти, командир відповів, що прийшла телеграма із Міністерства внутрішніх справ, підписана міністром про те, що вони мають їхати в Київ.
{Photo_gallery id = 3508 |}
Потім натовп зажадав побачити увесь підрозділ. Їх вивели. Вони стояли у дві шеренги. Коли командир казав, що вони сумують за загиблими, то задні ряди беркутівців просто посміхались.
Один з беркутівців сказав: «Ми, як Ісус Христос, будемо приймати чужі гріхи».
Автори: Ірина КОЦЮРУБА та Олександр СТОЛЯРОВ
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous