ГРОМАДСЬКА СПІЛКА “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ВЕТЕРАНІВ ДЕСАНТНИХ ВІЙСЬК “СОЮЗ ДЕСАНТНИКІВ УКРАЇНИ”
02160, м. Київ
проспект Ярослава Гашека оф. 9 067-665-49-37
“ 10 ” 09. 2014 № 29
Президентові України
ПОРОШЕНКУ П. О.
Голові Верховної Ради України
ТУРЧИНОВУ О. В.
Прем’єр-міністрові України
ЯЦЕНЮКУ А. П.
ЗВЕРНЕННЯ
громадської спілки “Союз десантників України”
Внаслідок існуючих в ході АТО випадків прийняття хибних управлінських рішень, які призводять до великих втрат особового складу, непрофесіоналізму, недоліків у всебічному забезпеченні, у військах та серед учасників добровольчих загонів формується значне невдоволення, яке згодом може вилитись у відкритий протест!
Зовнішня агресія, численні випадки зрадництва (саботажу) чиновників та ескалація внутрішньої напруги в країні, без відповідного реагування, поставила нашу Батьківщину на межу втрати територіальної цілісності і суверенітету!
Масові звернення учасників антитерористичної операції до громадської спілки “Союз десантників України” з вимогою довести до керівництва держави проблемні питання, з якими стикаються учасники антитерористичної операції, та визначення порядку їх негайного вирішення змушує нас провести ряд масових заходів метою яких є надання допомоги нашим побратимам щодо вирішення їх проблем та проблем членів їх сімей.
Підняли голови сепаратисти різних мастей і кольорів, якы всіма силами і засобами, в тому числі з використанням зброї, домагаються розділу України. На цьому фоні створюються приватні збройні формування, які включаються у політичну боротьбу за владу, а військові частини та підрозділи Збройних Сил України втрачають боєздатність. Такий стан справ призведе до громадянської війни.
При цьому кроки Уряду, в тому числі і кадрові, є вкрай неефективними та несвоєчасними.
З огляду на наведене Громадська спілка “Союз десантників України”, основною місією якої є не тільки забезпечення справедливого ставлення Держави до військовослужбовців ВДВ та інших учасників бойових дій, а й більшою мірою – нівелювання політичних ризиків для влади, звертається до керівництва держави та заявляє наступне:
ШАНОВНІ КЕРІВНИКИ ДЕРЖАВИ!
Ми ветерани і військовослужбовці високомобільних десантних військ та військ спеціального призначення, інших військових формувань та силових структур, ветерани війни, учасники бойових дій, члени спілки “Союз десантників України” та патріоти країни ВИМАГАЄМО зосередити основні зусилля на вирішенні проблемних питань Збройних Сил України та учасників АТО і членів їх сімей.
Президенту України – Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України необхідно взяти на себе всю відповідальність та НЕВІДКЛАДНО, у визначені терміни, разом з керівниками Верховної Ради України і Уряду запровадити та виконати План невідкладних дій з питань наведення порядку в країні, ключовими напрямками якого мають стати:
І. У ТИЖНЕВИЙ СТРОК:
1. Забезпечення:
- належної організації та проведення достойних поховань загиблих учасників АТО;
- житлом членів сімей загиблих учасників АТО;
- статусом “учасників бойових дій” всіх учасників АТО;
- вирішення соціальних проблем сімей військовослужбовців, які прибули з АР Крим.
2. Зупинення призову до лав Збройних сил України недосвідчених молодих хлопців та забезпечення формування сил АТО із досвідчених військовослужбовців, які мають бойовий досвід в “гарячих точках”.
3. Звільнення з силових структур, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Режимно-секретних підрозділів керівних працівників, які призначались і кар’єрно “зростали” за керування злочинної влади (Януковича, Клюєва, Клименка, Захарченка, Якименка, Ілляшова), та перетворення органу управління АТО у єдину ефективну та відповідальну Раду АТО, шляхом заміни керівних службовців, які займають зрадницьку позицію та/або діють не компетентно, з одночасним введенням до її складу керівних представників громадських організацій (об’єднань) силовиків та/або військовослужбовців, що мають бойовий досвід (з проходження ними за необхідності відповідних процедур допуску до державної таємниці).
4. Проведення за участі Ради АТО та працівників очищеного Апарату РНБО України розслідування випадків масової загибелі військовослужбовців та доведення його результатів до громадськості через ЗМІ, в тому числі: загибелі військовослужбовців у авіаційній катастрофі Іл-76 та особового складу силових структур під Іловайськом.
5. Створення за участю ветеранів ВДВ на базі військових частин ВДВ, СпП та інших силових структур резервних військових формувань, забезпечення їх в повному обсязі матеріально-технічними засобами, озброєнням та військовою технікою для проведення ротацій та відновлення боєздатності військових частин, які виконують завдання в зоні АТО.
ІI. У МІСЯЧНИЙ СТРОК:
1. Розробити та запровадити дієву державну Державну програму соціального захисту учасників АТО із включенням питань за рахунок державних та волонтерських коштів психологічної допомоги, лікування, протезування, пенсійного забезпечення та працевлаштування та визначення конкретних відповідальних осіб за їх виконання;
2. Розробити та запровадити Державну програму підготовки населення до захисту Батьківщини, введення в школах та ВНЗ початкової військової підготовки, створення центрів підготовки та виховання молоді на базі навчальних центрів “Союзу десантників України” та інших патріотичних організацій.
3. З’ясувати та притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб, які винні у знищенні Збройних Сил України та безпеки країни в цілому (особливо за період 2011 - 2013 років), з запровадженням обов’язкового порядку люстрації керівного складу всіх силових структур держави.
Громадська спілка “Союз десантників України” бере на себе зобов’язання – всі свої сили, досвід, знання, енергію покласти на вівтар збереження єдиної, вільної, незалежної і процвітаючої України, та прийняти активну участь у виконанні зазначених заходів і забезпеченні порядку в країні, за необхідності в лавах Збройних Сил України або інших силових структур.
Додаток: Перелік проблемних питань МО та ЗСУ на 7 стор.
З повагою
РАДА “СОЮЗУ ДЕСАНТНИКІВ УКРАЇНИ”
Додаток 1
Перелік проблемних питань,
які необхідно першочергово вирішити у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України
1. Ліквідація корупційних схем у системі забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України житлом.
Довідково: За останні два роки для військовослужбовців ЗС України не було виділено жодного квадратного метру житла, жодної квартири.
У сучасних суспільно-політичних умовах такий стан справ викликає у військових колективах та взагалі у суспільстві велику соціальну напругу. Бездіяльність, саботаж та корумпованість керівництва МО України дискредитує керівництво держави та особисто Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, викликає протестні настрої у військовослужбовців та ветеранів Збройних Сил України, що може призвести до соціального вибуху та негативних наслідків для держави.
Останнім часом активізувались сили, які виступають із закликами “йти на Київ” та провокують протиправні дії ветеранів Збройних Сил України, військовослужбовців та членів сімей загиблих військовослужбовців.
В той же час, виходячи з наявного фінансового ресурсу на даний час є можливість отримати для Збройних Сил України близько 250 квартир. В послідуючому, протягом року, за рахунок інвестиційної програми та не бюджетного будівництва, у разі прийняття відповідних управлінських рішень, можливо забезпечити особовий склад Збройних Сил України близько 15 тисячами квартир, що складає близько 30 % від загальної потреби житла без додаткового навантаження на державний бюджет.
2. Ліквідація корупційних схем у системі тилового забезпечення Збройних Сил України.
Довідково: Вирішення даного питання дасть можливість забезпечити військовослужбовців ЗС України, особливо тих, які приймають участь в антитерористичній операції, бронежилетами, кевларовими шоломами, сучасним спорядженням та обмундируванням.
3.Ліквідація корупційних схем у системі технічного забезпечення Збройних Сил України.
Довідково: Вирішення даного питання дасть можливість забезпечити військовослужбовців ЗС України, особливо тих, які приймають участь в антитерористичній операції, сучасними зразками озброєння та військової техніки.
4. Бойова та мобілізаційна готовність Збройних Сил України.
5. Система управління Збройних Сил України.
6. Система підготовки військ (система бойової та оперативної підготовки) у Збройних Сил України.
7. Система всебічного забезпечення Збройних Сил України.
8. Підготовка кадрів для Збройних Сил України.
9. Переопрацювання нормативно – правових актів у сфері оборони держави.
10. Реформування ЗС України провести в такій послідовності:
- на підставі висновків з оцінки воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки довкола України та в світі оцінити стан, оперативні (бойові) спроможності та ймовірний характер дій супротивних сторін враховуючи форми та способи сучасних “гібридних” війн;
- для гарантованого виконання вимог Конституції України, законів України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України” визначити необхідний бойовий склад угруповань військ (сил) та розробити Стратегічний замисел застосування Збройних Сил України, який доповісти вищому керівництву держави;
- після затвердження Стратегічного замислу провести заходи стратегічного планування застосування Збройних Сил України в повному обсязі, в ході яких визначити завдання ППО держави та завдання оперативним угрупованням військ, які будуть залучатися до операцій, організувати всі види забезпечення, взаємодію, в тому числі й з іншими міністерствами та відомствами України, які будуть брати участь у забезпеченні оборони держави та управління. План стратегічного застосування Збройних Сил України затвердити встановленим порядком;
- розробку Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил проводити на підставі результатів стратегічного планування.
Проект Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України підготувати в такій структурі:
1. Висновки з воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки довкола України та в світі, оцінку реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній та інших сферах, до запобігання, нейтралізації (ліквідації) яких можуть залучатися Збройні Сили України.
2. Аналіз сучасного стану Збройних Сил України.
3. Порядок та реальні строки відновлення боєздатності Збройних Сил України.
4. Мета застосування та основні завдання Збройних Сил України з урахуванням викликів та загроз у сфері безпеки і оборони та реального стану Збройних Сил України (за результатами стратегічного планування).
5. Основні напрями реформування та розвитку системи управління Збройних Сил (системи органів військового управління, пунктів управління, зв’язку та інформаційних систем).
6. Організаційно-штатна структура військових частин бойового складу та оперативного, тилового і технічного забезпечення, їх штатне озброєння і військова техніка, яка має бути похідною від прогнозованих умов виконання бойових завдань.
7. Етапи і завдання реформування та розвитку ЗС України.
8. Визначення реальної вартості запланованих заходів, їх матеріально-технічне забезпечення з урахуванням реальних можливостей економіки.
9. Порядок переопрацювання (підготовки нових редакцій) основоположних документів, що регламентують підготовку і застосування Збройних Сил України.
10. Основні напрями реформування та розвитку військової освіти та науки.
11. Порядок реформування системи проходження служби військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.
12. Порядок та терміни переходу на нову систему комплектування Збройних Сил України.
13. Основні напрями реформування та послідовність впровадження нової системи підготовки особового складу ЗС України.
14. Порядок реформування морально-психологічного, інформаційного, правового, оперативного, тилового, технічного, медичного, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення.
15. Реформування системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
16. Оцінка можливих ризиків та наслідків недофінансування, порядок уточнення (продовження) запланованих заходів.
Мета реформування – забезпечення здатності Збройних Сил України швидко та адекватно реагувати на реальні і потенційні загрози національній безпеці у воєнній сфері, ефективно стримувати та гарантовано ліквідувати (локалізувати, нейтралізувати) збройні конфлікти на ранній стадії їх виникнення, не допускаючи переростання в масштабну агресію, а також брати активну участь у міжнародних операціях із підтримання миру.
Пропонується: створити спеціальну групу підготовлених військових фахівців з відповідними повноваженнями (7-10 осіб), які будуть працювати за вказаними напрямами та готувати аналітичні довідки щодо реального стану справ і відповідні пропозиції безпосередньо Президенту України, Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України для негайного прийняття управлінських рішень.
Додаток 2
Хто і коли відповість
за “реформування та розвиток” Збройних Сил України
Боляче і соромно спостерігати нам ветеранам Збройних Сил та ВДВ за подіями, які відбуваються останнім часом на теренах нашої рідної України.
За знущання над народом України, доведення його до зубожіння, зменшення населення за роки незалежності на 8 мільйонів чоловік, з 52 мільйонів до 44 мільйонів, за події на Майдані, за здачу Криму, за війну на Донбасі між слов’янами та загибель наших громадян ще прийде час розплати для українських та російських політиків, коли люди їх спитають за все.
Але нас ветеранів Збройних Сил та ВДВ дуже цікавить питання: хто і коли відповість за знищення Збройних Сил України. І хоча цей процес називався “реформування та розвиток” Збройних Сил України, ми всі зараз спостерігаємо до чого це призвело.
Нам не зрозуміло чому до цього часу не притягнутий до кримінальної відповідальності бувший начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Замана В.М. разом з “розумними”, “креативними” та “красивими” членами його команди, які весь час переконували офіцерський склад Збройних Сил України в тому, що в найближчі 50 років для України ніякої воєнної загрози не існує. Ті офіцери, які з цим не погоджувались нещадно примусово звільнялись з лав Збройних Сил України.
Чому Генеральна прокуратура України не займається пошуком відповіді на питання: кому ці пацифістські настрої були найбільш вигідні та чи не стирчать тут вуха ФСБ та ГУР Російської Федерації?
І ще спитати їх є багато про що.
Як так сталося, що система управління Збройних Сил України розвалена, система підготовки військ (бойова і оперативна) знищена, система мобілізації та військкоматів непрацездатна.
Це команда генерал-полковника Замани В.М. розпочала процес перерозподілу функцій та завдань між існуючими структурами Збройних Сил та створення нових органів військового управління, об’єднань, з’єднань та військових частин з іншими функціями та завданнями, але за рахунок скорочення чисельності або розформування існуючих.
Темпи скорочення чисельності Збройних Сил України призвели до значного зменшення і без того низького бойового потенціалу та втрати підготовленого офіцерського складу. Скорочення чисельності особового складу Збройних Сил України здійснювалось за рахунок скорочення чисельності органів військового управління та бойових військових частин. Як могло керівництво Збройних Сил України довести найбільш боєготовні військові частини ВДВ та СпП, які відносяться до Сил негайного реагування, до стану коли штат мирного часу складав всього біля 40% від штату воєнного часу. Хіба керівництво Збройних Сил України не знало, що ці цифри в нормальних країнах, країнах-сусідах складають не менше 95% - 98%. Тому, під час приведення Збройних Сил України в повну бойову готовність, ВДВ спромоглися підготувати до виконання бойових завдань всього чотири посилені батальйони, так звані батальйонні тактичні групи, а два оперативні командування спромоглися підготувати всього по одній посиленій роті. Гора народила мишу. То чому ніхто не спитає тих скромних генералів, які довели до такого стану підпорядковані війська. Чи хтось вірить в те, що вони самі добровільно підуть у відставку?
Чому розформування баз складів арсеналів, на яких зберігається здебільшого надлишкове майно, ракети та боєприпаси, з причини вкрай повільних темпів їх реалізації і утилізації штучно затягується.
Створення оперативних командувань та практично знищення командувань видів Збройних Сил України призвело до децентралізації системи управління, всебічного забезпечення Збройних Сил, порушення принципу “єдиноначалія” та невиправданих фінансових витрат.
Реформування органів військового управління, перерозподіл їх функцій та завдань, передислокація та скорочення військових частин і як наслідок необхідність забезпечення житлом на нових місцях служби сімей офіцерів вимагає значних фінансових вкладень, які ніхто не планує. А соціальні наслідки таких “реформ” ніхто навіть не прораховував.
Впровадження непродуманої нової системи підготовки військ (бойової та оперативної) призвело до критичного зниження навченості особового складу військових частин Збройних Сил України.
Одним з її слабких місць є організація навчання офіцерського складу. Незважаючи на існуючий вкрай низький рівень навченості офіцерів тактичного рівня, професійна (командирська) підготовка з нової системи підготовки військ виключена. Існуюча система (професійної) командирської підготовки скасована, а нова, яка пропонується, в існуючому вигляді не забезпечує якісну підготовку офіцерського складу. Це призвело до ще більшої професійної деградації офіцерського складу. З переходом на нову систему підготовки ми взагалі позбавлені можливості дати об’єктивну індивідуальну оцінку кожному офіцеру. Це вже призвело до знеособлення офіцерського складу, ускладнило умови відбору на вищі посади. Хто за ці помилки відповість?
А хто з керівників Збройних Сил України відповість за провал заходів часткової мобілізації? Хто лобіював впровадження хибної системи комплектування Збройних Сил України виключно військовослужбовцями за контрактом, що призвело до недостатньої кількості підготовлених та навчених людських ресурсів і неспроможності військкоматів організувати мобілізацію.
Ми, ветерани Збройних Сил та ВДВ, піднімаємо ці питання для того, щоб керівництво держави знало, що громадські організації, які об’єднують у своїх лавах патріотів нашої держави, уважно стежать за суспільно-політичними подіями в Україні та за її межами і у нас достатньо життєвого досвіду та інтелектуального потенціалу для внесення суттєвих змін у політичне життя нашої країни та захисту простих людей від зовнішніх та внутрішніх ворогів.
І ми не тільки запитуємо хто і коли відповість за знищення Збройних Сил України, а і надаємо пропозиції щодо їх відродження.
Пропонується:
- на підставі висновків з оцінки воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки довкола України та в світі оцінити стан, оперативні (бойові) спроможності та ймовірний характер дій супротивних сторін враховуючи форми та способи сучасних “гібридних” війн;
- для гарантованого виконання вимог Конституції України, законів України “Про оборону України”, “Про Збройні Сили України” визначити необхідний бойовий склад угруповань військ (сил) та розробити Стратегічний замисел застосування Збройних Сил України, який доповісти вищому керівництву держави;
- після затвердження Стратегічного замислу провести заходи стратегічного планування застосування Збройних Сил України в повному обсязі, в ході яких визначити завдання ППО держави та завдання оперативним угрупованням військ, які будуть залучатися до операцій, організувати всі види забезпечення, взаємодію, в тому числі й з іншими міністерствами та відомствами України, які будуть брати участь у забезпеченні оборони держави та управління. План стратегічного застосування Збройних Сил України затвердити встановленим порядком;
- розробку Державної програми реформування та розвитку Збройних Сил проводити на підставі результатів стратегічного планування.
Проект Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України підготувати в такій структурі:
1. Висновки з воєнно-політичної та воєнно-стратегічної обстановки довкола України та в світі, оцінку реальних та потенційних загроз національній безпеці України у воєнній та інших сферах, до запобігання, нейтралізації (ліквідації) яких можуть залучатися Збройні Сили України.
2. Аналіз сучасного стану Збройних Сил України.
3. Порядок та реальні строки відновлення боєздатності Збройних Сил України.
4. Мета застосування та основні завдання Збройних Сил України з урахуванням викликів та загроз у сфері безпеки і оборони та реального стану Збройних Сил (за результатами стратегічного планування).
5. Організаційно-штатна структура військових частин бойового складу та оперативного, тилового і технічного забезпечення, їх штатне озброєння і військова техніка, яка має бути похідною від прогнозованих умов виконання бойових завдань.
6. Етапи і завдання реформування та розвитку Збройних Сил України.
7. Визначення реальної вартості запланованих заходів, їх матеріально-технічне забезпечення з урахуванням реальних можливостей економіки України.
8. Порядок переопрацювання (підготовки нових редакцій) основоположних документів, що регламентують підготовку і застосування Збройних Сил України.
9. Основні напрями реформування та розвитку військової освіти та науки.
10. Порядок реформування системи проходження служби військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України.
11. Порядок та терміни переходу на нову систему комплектування Збройних Сил України.
12. Основні напрями реформування та послідовність впровадження нової системи підготовки особового складу Збройних Сил України.
13. Порядок реформування морально-психологічного, інформаційного, правового, оперативного, тилового, технічного, медичного, квартирно-експлуатаційного та фінансового забезпечення.
14. Основні напрями реформування та розвитку системи управління Збройних Сил (системи органів військового управління, пунктів управління, зв’язку та інформаційних систем).
15. Оцінка можливих ризиків та наслідків недофінансування, порядок уточнення (продовження) запланованих заходів.
Мета реформування – забезпечення здатності Збройних Сил України швидко та адекватно реагувати на реальні і потенційні загрози національній безпеці у воєнній сфері, ефективно стримувати та гарантовано ліквідувати (локалізувати, нейтралізувати) збройні конфлікти на ранній стадії їх виникнення, не допускаючи переростання в масштабну агресію, а також брати активну участь у міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.
Ветерани Збройних Сил України та ВДВ
