Прес-служба руху "Я для моєї громади": РРО – шлях до знищення бізнесу

«Закон 1718 – в дію». Під таким гаслом 20 травня представники РУХу «Я для моєї громади»  взяли участь в акції протесту під стінами комітетів Верховної Ради України. Метою пікету, на який зібралися підприємці з усієї України, стала вимога винести на розгляд профільного комітету законопроект за номером 1718. Ним передбачено скасування змін до Закону України № 71 - VIII від 28.12.2014 року, що вимагають від фізичних осіб-підприємців другої та третьої груп застосовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій - касових апаратів і фіскальних реєстраторів (РРО). 

А напередодні, 19 травня, РУХ «Я для моєї громади» розпочав збір підписів підприємців під листом до Президента України та Верховної Ради із вимогою прийняти Закон 1718. Це лише один з етапів адвокаційної кампанії РУХу на підтримку даного законопроекту.

-  Виникає цілком логічне, на наш погляд, запитання: навіщо такі касові апарати підприємцям другої групи, які сплачують єдиний податок щомісячно, та сума отриманої виручки, від впровадження своєї комерційної діяльності, не впливає на базу оподаткування. До цієї групи входять підприємці дрібного бізнесу, які навряд чи часто порушують вимоги щодо річного виторгу, - каже координатор кампанії, голова Вінницького обласного осередку Асоціації платників податків України Юрій Захарчук.

За його словами, викликає сумніви і потреба у касових апаратах і для підприємців ІІІ групи. Адже до цієї групи відносяться в основному підприємці, які надають послуги та реалізують товари переважно іншим підприємствам, а основна вимога юридичних осіб – це робота по безготівковому рахунку або через касовий апарат.

Більш того, згідно із Законом № 71-VIII вимога щодо встановлення РРО не стосується підприємців, які здійснюють діяльність на ринках. Однак у роз`ясненні Державної фіскальної служби, яке розміщено в Об`єднаному інформаційному реєстрі (категорія 109.06), говориться: «…якщо діяльність здійснюється у стаціонарних приміщеннях, що розташовані на території ринку (магазини, павільйони, приміщення контейнерного типу), або ці приміщення здаються в оренду, такі платники податків мають застосовувати РРО».

Можна припустити, що вимога щодо РРО – це намагання податківців  контролювати, аби підприємці не перевищували гранично дозволений об’єм реалізації, але у такому випадку достатньо облікового апарату, а не РРО, що значно здешевить вартість самого апарату. З іншого боку, реалізацією касових апаратів займається невеличка кількість фірм, які отримали дозвіл у влади, та фактично перетворилися на монополістів у цій сфері. Звідси дуже високі ціни на РРО, - зазначає Юрій Захарчук.

Втім, придбання і встановлення РРО – далеко не єдина стаття витрат, які змушені будуть понести підприємці із набуттям чинності Закону № 71–VIII. Лише за приблизними підрахунками, додаткові витрати, які змушені будуть понести представники малого та середнього бізнесу, становитимуть майже сто тисяч гривень. З них одноразова – лише одна: придбання касового апарату (від 7000 гривень) та його введення в експлуатацію, опломбування та підключення до еквайрінгу (від 120 гривень). Решта, близько 90 тисяч, щорічні. Це і придбання касових стрічок, і програмування касових апаратів, і витрати на сервісне обслуговування та ремонт, і зарплата бухгалтеру.  

Логічно, що підприємці намагатимуться відшкодувати ці витрати, заклавши їх у вартість товарів та послуг. Як наслідок - чергове підвищення цін для населення і зменшення і без цього вкрай низької купівельної спроможності громадян.  Тобто черговий удар по малому та середньому бізнесу та загроза його існуванню.

При цьому самими лише додатковими витратами проблеми, які виникнуть підприємці внаслідок запровадження РРО, не вичерпаються. 

Дані по еквайрінгу потрібно передавати щоденно, і податківців абсолютно не хвилює, що при цьому можуть виникнути перебої інтернет-зв`язку або перебої з електроенергією. Крім того, зберігається обов`язкова паперова звітність, а також відповідальність за неподання та/чи не збереження паперових документів. Також не передбачається жодного механізму впровадження компенсаторів для таких суб’єктів господарювання, які фактично вимушені власним коштом забезпечувати необхідні контролюючому органу фіскальні функції. І, врешті, не передбачено врегулювання випадків, коли суб’єкти господарювання не мають технічної можливості забезпечувати передачу звітності по дротових та бездротових каналах зв’язку, - перераховує Юрій Захарчук.

І це, підкреслює він, лише ситуації, які можна передбачити, уважно прочитавши Закон. Перелік непередбачуваних проблем може бути майже нескінченим.

В результаті складається ситуація, коли сумлінний та законослухняний підприємець не з власної вини порушує вимоги законодавства, таким чином потрапляючи під штрафні санкції. І суми штрафів, аби відшкодувати збитки, він так само змушений закладати у вартість товару або послуги, як і витрати на придбання та обслуговування РРО. А йдеться, до речі, про чималі кошти. За даними бізнес-асоціацій Вінниччини, в обласному центрі середня сума штрафу за порушення норм Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» становить чотири тисячі гривень, при цьому кількість фактичних перевірок чинним законодавством не обмежується, - каже Юрій Захарчук. І додає: - Сьогоднішня система застосування та обслуговування касових апаратів – громіздка, непрозора і корупційна. Тому рішення розширити сферу використання касових апаратів сприймається не інакше як бажання за рахунок малого та середнього бізнесу збільшити продажі та прибутки декількох компаній. Саме тому ми вважаємо за необхідне скасувати вимогу щодо використання касових апаратів платниками другої і третьої груп. А далі ми отримаємо час для проведення справжньої реформи в системі застосування касових апаратів у порядку, передбаченому засадами державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Тобто з підтриманням розумного балансу інтересів держави, громадян та підприємців.