«Тато забирав мене з дитсадка і ми дивилися вручення «Оскара»... У Тульчині показали «Ядерне чаювання»

«Тато забирав мене з дитсадка і ми дивилися вручення «Оскара»... У Тульчині показали «Ядерне чаювання»
Оператор стрічки Сергій Качмар (праворуч), автор сценарію і режисер Дмитро Масіброда з акторками стрічки під час премєри у Тульчині.
  • Фільм «Ядерне чаювання» є переможцем і лауреатом конкурсів у США, Британії, Індії, Чилі та Франції.
  • Пів тисячі людей прийшли у Центр культури і дозвілля на прем’єру.  
  • Що кажуть глядачі і що говорили автори стрічки?

Фільм зняли тульчинські митці на місцевій  кіностудії «Поділля». Студія є підрозділом Центру культури і дозвілля. Найбільше хвилювалися перед прем’єрою автори стрічки. Про це журналісту «20 хвилин» розповів автор сценарію і режисер Дмитро Масіброда.

— Наша картина отримала низку відзнак на міжнародних конкурсах і фестивалях, — каже Дмитро. — Багато глядачів знали про це. Тому у них були високі очікування. Ми ж хвилювалися, аби присутні в залі не розчарувалися від побаченого.

Відео дня

Забігаючи наперед, скажу: по завершенні показу залу наповнили оплески, вони тривало незвично довго. У такий спосіб кожен з тих, хто аплодував, висловив своє ставлення до побаченого на екрані. Крім того, автори картини чули слова подяки від окремих глядачів. Вони тиснули руку і дякували за картину.

Афіша з’явилася із запізненням

Напередодні показу картини Дмитру Масіброді не давали спокою інші думки: чи прийдуть на прем’єру глядачі? Скромність не дозволила підключити до організації проведення заходу представників місцевої влади. До того ж афішу про прем’єру розмістили із запізненням. Як каже співрозмовник, вона з’явилася біля Центру культури і дозвілля тільки за день до прем’єри.

Незважаючи на це, у залі було приблизно пів тисячі людей. У Тульчині є коледж культури і мистецтв, а також коледж ветеринарної медицини. Саме студенти складали більшість глядачів.

Сцену до показу готували самотужки. Цю роботу взяв на себе оператор картини Сергій Качмар. Він єдиний, хто нині працює у студії «Поділля» .

Сценарій зустрічі із глядачами написала сценаристка Центру культури і дозвілля Алла Ляшенко. Вела зустріч студентка коледжу культури та мистецтв пані Далія Ганім, яка навчається на курсі режисури.

На сцену запросили акторів. Щоправда, не всім вдалося приїхати на зустріч. Дехто з них почувався не зовсім упевнено перед такою великою аудиторією.

Мова про найменших учасників фільму, учнів Єву Левченко та Данила Сіденка. Зате у фільмі вони зіграли майстерно!

Режисер картини Дмитро Масіброда подякував усім, хто працював над стрічкою. Висловив вдячність глядачам, які прийшли на прем’єру. Адресував слова вдячності також Центру культури і дозвілля, які надали можливість показати стрічку тульчинцям.

Один з головних героїв стрічки Микола Джига звернув увагу на важливу деталь.

— Сюжет нашого фільму не для короткометражки, — сказав він. — Я це відчув під час  перегляду картини. Відчувається потреба у більшому розкритті героїв, подій.

На думку Миколи Джиги, він викладач коледжу культури і мистецтв, повний метр мав би сильніше сприйняття глядачем.  

Вплинула магія «Володаря перснів»

Дмитро Масіброда згоден із зауваженням досвідченого викладача Миколи Джиги, який зіграв одну з головних ролей у фільмі.

— Проблема сценариста в тому, що написане тобою, починає тебе переслідувати, — розповідає пан Дмитро. — Раніше я тільки читав про це, а тепер відчув на собі.

Втім, молодого режисера переслідує не тільки це, а й сама любов до кіно. Під час виступу він дякував за це, зокрема, своєму батькові. Запитую співрозмовника, в чому заслуга батька. Каже, це він дав можливість йому змалку дивитися цікаві фільми.

Дотепер пригадує враження, які відчував тоді під час першого перегляду фільму «Володар перснів». Завдяки цій картині він відчув магію кіно, його незвичний світ. Пізніше він перечитав книгу «Володар перснів» Джона Толкіна. Та й нині інколи бере її знову до рук.

Цю картину називає для  себе визначальною. Після її перегляду став задумуватися над тим, що теж хотів би знімати фільми. Ще більше утвердився в такому бажанні після перегляду іншої стрічки — «Пірати Карибського моря».

Чи не найбільшим спогадом дитинства є перегляд телевізійної програми про вручення кіномитцям американської премії «Оскар».

— Не повірите, але я дивився таку програму по телевізору ще тоді, коли ходив у дитячий садок, — розповідає Дмитро. — Пригадую, програму показували у запису по одному з телевізійних каналів. Відбувалося це у першій половині дня. Тато забирав мене з дитячого садка, ми приходили додому і разом всідалися біля телевізора.

Запитую, що саме викликало цікавість у тебе, малого?

— Мені тоді все подобалося, що відбувалося під час вручення, — говорить Дмитро. — І розкішна обстановка, і те, як актори  отримують нагороди, і їхній вишуканий одяг. Словом, спостерігав за всім цим дійством, як кажуть, заворожено. Отож, без перебільшення можу сказати, що тато, його звати Олександр, він художник, має безпосереднє відношення до того, що мені тепер найбільше подобається робити — знімати кіно.

Зібрані кошти передадуть спецпризначенцям

Фільм «Ядерне чаювання» демонстрували для глядачів безкоштовно. Але прем’єру оголосили благодійною. Кожен, хто мав можливість і бажання, міг зробити свій грошовий внесок для ЗСУ.

За словами Дмитра Масіброди, зібрати вдалося вісім тисяч гривень. На перший погляд, сума незначна. Однак слід врахувати принаймні дві обставини. По-перше, більшість глядачів у залі становили студенти. У них, як відомо, завжди сутужно з коштами. По-друге, фільм короткометражний, його показ тривав 40 хвилин і за такий короткий час вдалося наповнити скриньку на вісім тисяч гривень, то це непогано.

Як пояснив співрозмовник, за ці гроші куплять виносні антени для дронів, передадуть їх бійцям третього загону спецпризначення 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ.

На фестивалі у Чилі перемогли у чотирьох номінаціях

До прем’єри фільм «Ядерне чаювання» оцінили на таких конкурсах і фестивалях:

  • Oniros Film Awards (Нью-Йорк) — найкращий трилер.
  • Фестиваль South Film and Arts Academy (Чилі) — «Найкращий фільм про війну», «Найкращий сценарій художнього фільму», «Найкраща робота художника-постановника», «Найкращий постер».
  • Каннський світовий кінофестиваль (Франція) — фіналісти в номінації «Кращий фільм іноземною мовою».
  • Індо-французький Міжнародний кінофестиваль (Індія) — «Кращий міжнародний короткометражний фільм».
  • Перші сесії режисерів Lift-Off 2024 (Велика Британія) — категорія «Нові голоси».
  • Початкові сесії кінематографістів 2024 Lift-Off 2024 (Велика Британія) — категорія «Нові голоси».
  • TMFF (Глазго, Шотландія) — номінація «За кращий трейлер».
  • Стокгольмський міський кінофестиваль — офіційний відбір.
  • Стамбульський фестиваль короткометражних фільмів «Золотий міст» (Туреччина) — офіційний відбір. Детальніше про фільм і роботу над ним ми розповідали у публікації "Ядерне чаювання": хто і чому боїться фільму, знятого у  Тульчині". 


Читайте також:

«Мені так добре серед цих мовчазних людей». Жінка прибирає чужі поховання, але не могилу мами

Де та коли вінничани можуть освятити паски? Що та навіщо класти до кошика, — запитали священника

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up