Пожежник Чорнобиля розповів, як воно - працювати там, де зашкалює дозиметр

Cьогодні, 26 квітня о 13.30 у Вінницькому транспортному коледжі пройшов урочистий концерт із нагоди 30річчя аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Моловь вшанувала подвиг ліквідаторів аварії та пам’ять померлих від радіації.

У актовій залі були і діти, котрих аварія торкнулася через батьків або родичів. Голова Замостянської районної організації Товариства Червоного Хреста України Людмила Гурська вручила їм подарунки.Серед присутніх на заході був і ветеран Головного управління держслужби із надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Володимир Придатко.

“Це день трагедії усього світу. Чому?...”

- Це день трагедії не тільки України, а тоді - Радянського Союзу, це день трагедії усього світу. Чому? - питає Володимир аудиторію, і наводить у доказ своїм словам два факти.

Факт 1

- В атмосферу здійнялися тисячі тонн радіоактивних речовин. 60% осіло на території півночі України та Білорусії. Це дві держави, які від аварії постраждали найбільше. Пам’ятаю, через день(31 годину) по телебаченню передали, що на ЧАЕС сталася аварія. Це й уся інформація, яку можна було почути на той час.  А через день країни Скандинавії підняли цю тему. Згадую слова робітника однієї атомної станції у Норвегії. Пару днів потому після Чорнобильської аварії приїхав на станцію, пройшов дозиметричний контроль, а в нього “дзвенить”, його не пропустили. Почали з’ясовувати, що-де-звідки, і от тоді почалось - Норвегія однією із перших дала голос, - згадує Володимир.Через три дні радіоактивна хмара досягла Швейцарії, Франції, Німеччини. Через два тижні досягла південного узбережжя США.

Факт 2

- Постраждало понад 2 мільйони людей. Це, в основному, порахували тільки населення України та Білорусії.  Далі ніхто не рахував. Скількі було ліквідаторів, до цих пір підраховують, але 2 роки назад були оприлюднені такі дані, що із ліквідаторів уже нема серед живих до 100 тисяч. А отримали різні групи інвалідності - до 150 тисяч. Уявіть… - каже Володимир студентам.

Вінничани прийняли удар третіми

- 26 квітня перший удар на себе прийняли пожежні атомної станції на чолі із начальником варти Володимиром Правиком. Через 5 хвилин до них на допомогу прибув черговий караул охорони міста Прип’ять на чолі з Віктором Кибенком. Оці 28(згідно деяких джерел - 30 людей) перші прийняли на себе удар радіації, і не відступили. У місці, де радіація настільки висока, що там можна працювати лише декілька хвилин, вони гасили пожежу до четвертої ранку. Вони отримали таке опромінення, яке несумісне з життям, - розповідав далі Володимир.ісля того працювали працівники Київської області, потім працівники пожежної охорони Житомирщини, а третіми були вогнеборці Вінницької області.

- 22 травня наш загін був вже там, я був прийнятий на посаду начальника частини по охороні атомної станції. І по червень виконував ці обов’язки, допоки ми “взяли” ту дозу радіації, яка допускалася на той час.

Які задачі покладали на 221 вінничанина-ліквідатора?

Володимир Придатко розповів, які роботи на Чорнобильській АЕС виконувала “третя шеренга” ліквідаторів тридцять років тому:

- По-перше, відкачування води з-під зруйнованого реактора. По-друге, евакуація техніки, тому що людей вивізли швидкою допомогою, а машини полишили там. Бувало так, що одна нога стоїть у зоні 200 рентген/год, а інша - у зоні 20. Ну, і роботи із бетонування основи аварійного реактора.

Наприкінці ліквідатор Чорнобильської катастрофи Володимир Придатко подякував студентам -  за те, що пам’ятають.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.