На Вервольф під Вінницею повертається колючий дріт

- Шашликів на ставці Гітлера вже не буде, - каже директор Вінницького  краєзнавчого музею Катерина Висоцька.
– Територію охоронятимуть, можливо знову буде колючий дріт… Та Вервольф - не окремий музей. Це буде філіал краєзнавчого. І то не вся територія ставки - наші 24 гектари із 35, бо решту ми не зможемо обслуговувати.
Лише у 2011 році у ставки, завдяки губернатору Миколі Джизі, точніше, його бажанню вшанувати там загиблих у війні, нарешті з’явився господар. Не просто лісники – тепер фашистським артефактом опікуватиметься Вінницький краєзнавчий музей.
Тиждень тому голова облдержадміністрації зібрав на спеціальну нараду представників управління культури і курортів, архітектури, працівників музеїв та приватних колекціонерів - розробити концепцію туристичного маршруту, який можна буде відкрити на ставці Гітлера. До 9 Травня губернатор зобов’язав розробити туристичний маршрут і експозицію на території самої ставки. З його слів, там виставлять військову техніку 40-х років, а екскурсоводів одягнуть у форму бійців Радянської Армії.    

До речі, де-юре колишній «власник» Вервольфа (де-факто – землю він ще не передав музею) раніше не виявляв бажання спілкуватися із журналістами - директор Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" Михайло Вдовцов. Єдине, що пояснював:
- Ніхто цю землю продавати не збирався і не збирається! Я відмовляюся коментувати, бо це дуже делікатна тема, а журналісти постійно хочуть втрути до ставки якійсь бізнес.    
Ну як завжди: якщо що - винні журналісти. Але коли за стільки років за ставку торгувалися, то значить комусь вона потрібна. Мало що – 35 гектарів...   
BMW і Медведчук
У 2007 році "Віноблагроліс" ставку "облагородив". Там з'явилися столики і лавочки, встановили урни і навіть туалет - за 100 метрів від басейну, де гуляв сам Адольф Гітлер... Все пофарбоване у зелене - колір життя. Як і при Гітлерові – все було зелене…
Вервольф був актуальним і кілька років тому, коли газети писали, що цією "територією живо цікавиться навіть концерн BMW", і що педантичні німці чекають, коли нарешті в Україні почнуть землю продавати. Не лише німці цього чекали. Українські політики, депутати… І по-своєму сприяли...
Дев’ять років тому Вінницька облдержадміністрація оголосила конкурс на кращу концепцію благоустрою території "Коло-Михайлівського історичного комплексу".  Рік по тому член тендерного комітету (на той час ще депутат облради) Іван Бондарчук заявив: "За останньою інформацією, інтерес до нашого Вервольфа виявив сам голова Адміністрації Президента Віктор Медведчук. Кілька загадкових гектарів під Вінницею – ласий шматок інвестиційного пирога. Тим більше, що всі терміни визначення переможця вже вичерпані, а ім'я орендаря досі чомусь не спішать оприлюднювати. Мабуть, гальмування процесу не випадкове. А про суму в 48 мільйонів за право 50 років користуватися ставкою, поки що ми нічого не чули. Досі представлені технiко-економiчнi обґрунтування проекту ставки були набагато скромнішими. Так, російський патронний завод обіцяв вкласти у спорудження музею військової техніки просто неба, капличку та сервiс-iнфраструктуру ставки 500 тисяч гривень. Погодьтесь, що цi дві суми важко порівняти!"
До того ж, окремі вінницькі посадовці отримали копії листа №22-5116/12 вiд 14 серпня 2003 року за підписом в.о. міністра культури Андрiанова, де на ім'я глави Президентської адміністрації, того самого Віктора Медведчука, надіслане прохання вивести ставку Гітлера з реєстру історичних пам'яток і зняти з екскурсійного обслуговування. Обґрунтування такого дивного прохання досить незвичні: "Врахувавши негативне ідеологічне, психологічне та етичне навантаження, міжнародний досвід та небезпечну піротехнічну обстановку, вважати будь-яке використання території ставки неприпустимим..." Цим тоді все і закінчилося…

Страшно і дорого
Більше того, ніхто достеменно досі не знає, що ж ховає під собою підірваний Вервольф. Перші повоєнні дослідження ставки Гітлера почалися тільки улітку 1989 року – після горбачовської перебудови. Під час робіт за проектом «Гермес» московська група під керівництвом доктора технічних наук, професора Леоніда Бобровникова навіть просканувала територію ставки з космосу. І коли залишалося тільки провести відкриття гітлерівського лігвища, роботи несподівано різко згорнули, а їхні результати — втаємничили. Наскільки відомо, науковий звіт досі не опублікований, українській стороні так і не передали зроблені тоді сейсмокарти...
Відтак, окрім різних легенд, Вервольф має й так зване «приміщення №3», яке на картах ехолокації та космічної зйомки виглядає суцільною, непроникною чорною плямою...
А ще ж шукають скарби. Бо буцімто група істориків і археологів, яка виконувала розкопки відразу після війни, знайшла заховану в підземних бункерах «Бурштинову кімнату». Говорять і про те, що взимку 1943—44 рр. під Вінницею сортували спец трофеї: від ікон і до оригіналів Рембрандта, Ель Греко, Гойя, Веласкеса…
Дослідники Вервольфа не виключають комерційного інтересу до ставки. Тут суперечливі речі: з одного боку - страхіття, бо говорять про радіацію, а з іншого - гроші...
- Взагалі немає туристичного маршруту на Вервольф, - розповідає дослідник, підполковник запасу СБУ Вадим Вітковський. - Немає лекцій, що були б вибудувані за логікою і аргументовані документами. Скільки інтерв'ю давав - від "Комсомольської правди" до німецького телебачення - фільм там знімали, дякуючи німецькому бізнесмену.
25 липня 1991 року із діловим візитом в УКДБ УРСР у Вінницькій області у черговий раз прибув німецький бізнесмен граф Макс фон Корфф-Шміззінг. Він та начальник УКДБ генерал-майор Євген Давиденко підписали ділову угоду про співробітництво у напрямку створення документального відеофільму про події, пов'язані із будівництвом, експлуатацією і сучасним станом колишньої ставки Гітлера Вервольф. Завдяки графу досить багато зроблено для дослідження ставки. Він привозив сюди німецьких журналістів - пробуджував інтерес до квартири фюрера...
Макс фон Корфф-Шміззінг пропонував встановити істину - підняти документи, які є тут і які є у них. А потім на цій базі вирішити, що робити далі. Тоді відомі журнали "Шпігель", "Штерн" опублікували матеріали, по Євробаченню транслювали відеофільм про Вервольф, який мав великий успіх.
Не розділяє Вадим Вітковський гіпотезу дослідниці Луїзи Білозерової про підвищену радіацію, і що там джерело небезпеки, хоча вважає, що і ця версія має право на існування.  
- Наша влада, якщо турбується про безпеку громадян міста Вінниці і навколишньої території, то уже давно могла б розібратися. Сьогодні треба лише офіційно сказати - так чи ні. Поки що нема заперечення, що там ставка замінована, що підвищений рівень радіації... До речі, саме Луїза Білозерова підтверджує свою версію розрахунками, але ж на це не реагують. Крапку мають поставити фахівці. Але офіційно. Такого висновку досі немає.  
Між іншим, Юрій Іванов, будучи на посаді губернатора, був проти того, щоб «заглиблюватися» під Вервольф:
- Уся територія ставки пронизана підземними комунікаціями, що пов’язані з Південним Бугом, із якого п’є воду не одна область. І, безсистемно колупаючись у них, можна розбудити такого джина, якого навряд чи вдасться приборкати… Усі хочуть колупатися, але ніхто не хоче відповідати за можливі наслідки. А ми зовсім не впевнені в тому, що там не станеться якийсь вибух, ми загалом не знаємо, що там може бути. І ось на якомусь етапі, можливо, вони просто все кинуть, а ми втратимо стабільну ситуацію, яку маємо на Вервольфу десятки років.
Артефакт війни облагородять
Наразі розкопки вестися не будуть, - заспокоює директор краєзнавчого музею Катерина Висоцька. – Справді, досі немає однієї чіткої версії щодо історії Вервольфа. Найбільше фантазій у гіпотезі Луїзи Білозерової. Найбільш достовірні факти – у книзі генерал-майора СБУ Івана Загородного. Є матеріали в архіві. Плануємо на ставці показувати відео та аудіо матеріали з часів війни, які б задали емоційного настрою, а потім екскурсія по території із продовженням до братської могили – на протилежний бік від Вервольфа на київській трасі, там поховані військовополонені, які будували ставку, - розповідає Катерина Висоцька. - До Дня Перемоги постараємося виконати програму-мінімум: проект благоустрою, виробити певну інфраструктуру, розташувати стенди при вході та на території ставки, про той самий план Барбароса...
Про фінансування і вартість туристичного маршруту остаточно невідомо, кошторис ще не складений. Утім, уже називають ціну квитка за вхід на оновлений історичний комплекс – близько двох гривень. Принаймні, ставку Гітлера охоронятимуть.
Антифашисти до ідеї вінницької влади ставляться негативно. Мовляв, бункери створювали для знищення українців, і коли відновлюється «вбивча машина», то це насторожує. Та навряд чи руїни Вервольфа демонструють фашистів героями. А от що демонструють герої-українці, які залишають після себе сміття в цьому лісі? Чи коли там пиячать малолітки, які не знають історії, але називають ритуал «оскверненням Адіка»?
70 років тому Вервольф почали будувати. Тоді вінничани не знали, що то має бути в лісі. Ставку Гітлера підірвали у березні 1944 року - наші чи фашисти, теж під питанням. Ми перемогли. Однак досі не знаємо, що саме… 

Читайте також:
Ставка Гітлера під Вінницею стане музеєм

Комуністи Вінниці вважають музей на ставці Гітлера відродженням нацизму

Коли Вiнниця була столицею Нiмеччини... Ставка верховного нiмецького командування “Вервольф”

Хто пануватиме у "Вервольфу"

На 120-річчя до Фюрера не прийшли лише скінхеди

Остання таємниця “Вервольфа” — відсутність усяких таємниць

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.