Як карають за коментарі та дописи у соцмережах? Проаналізували судові справи Вінниччини

• Соцмережі стали місцем, де можна висловитися і бути почутим. Однак із їхньою появою виникли проблеми з фільтруванням інформації та розрізненням правди й брехні.
• Багато користувачів дозволяють собі нецензурне спілкування, поширюють наклепи, неперевірену інформацію та ворожу пропаганду.
• Що можна писати, а що — ні? Чи карають за дописи та коментарі у соціальних мережах? Розповідаємо.

Усі ми проводимо багато часу в соціальних мережах, а особливо під час війни — стежимо за новинами, висловлюємо та відстоюємо свою думку щодо подій, які відбуваються в нашій країні та житті.

Але варто пам’ятати, що за певні висловлювання може наставати відповідальність. Яка саме — розповіла фахівчиня Регіонального центру з надання Безоплатної вторинної правничої допомоги (БВПД) у Вінницькій області Анастасія Семенюк.

Законодавство України чітко розмежовує право на вільне вираження власних думок та обов’язок поважати честь і гідність інших.

Необережне або умисне порушення меж закону може призвести до відповідальності.

Перш за все, йдеться про цивільне правопорушення. Згідно зі статтею 297 Цивільного кодексу України, публічне вираження неповаги, негативні висловлювання на адресу конкретної особи, присвоєння принизливих «ярликів» чи звичайний репост брудної інформації — усе це є порушенням цивільних прав людини.

Згідно із законодавством (стаття 276-280 Цивільного кодексу України), постраждала особа може зобов’язати кривдника до:

• публічного вибачення;
• спростування інформації;
• грошового відшкодування;
• публікації тексту відповіді у своєму профілі тощо.

Крім того, висловлювання — усні, письмові чи за допомогою технічних засобів — які містять явно виражене неприязне ставлення, образи, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, приниження національної честі та гідності або образу релігійних почуттів громадян, можуть стати підставою для відкриття кримінального провадження (стаття 161 Кримінального кодексу України). Це може бути штраф до 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років.

Поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, є адміністративним правопорушенням (стаття 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Такі дії тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу (до 255 гривень) або до місяця виправних робіт із відрахуванням 20% заробітку.

Більш радикальні дії — публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також виготовлення, зберігання чи розповсюдження матеріалів такого змісту — тягнуть за собою кримінальну відповідальність (стаття 295 Кримінального кодексу України). Передбачає обмеження волі на строк до трьох років.

Окремо слід зазначити, що сьогодні передбачено кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, а також глорифікацію її учасників (стаття 436-2 Кримінального кодексу України). Покарання може бути у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з можливою конфіскацією майна.

Чи карають за дописи та коментарі суди Вінниччини?

Як бачимо, законодавство передбачає покарання за дописи та коментарі. Але чи справді суди виносять відповідні рішення?

Голова проти коментаря

Ладижинський міський суд розглядав позов адвоката голови Гранівської сільської ради. Він вимагав притягнути до відповідальності користувачку Facebook, яка у відкритій групі «Гранів» опублікувала коментар з критикою його діяльності та особистості.

Фрагмент з коментаря:
«Скільки можна?! В країні війна, люди гинуть, а ви лише про свої амбіції думаєте!.. Ви психічно нерівноважний, у вас "манія величі". Вам так не здається?»

Позивач стверджував, що коментар містить недостовірну інформацію, принижує його гідність і формує негативне ставлення серед 3,1 тисячі учасників групи. Крім того він набрав вподобання 13-ти користувачів.

Голова вимагав 20 тисяч гривень моральної шкоди, однак суд першої інстанції, як і апеляційний, відмовили в задоволенні позову, оскільки не було доведено, що саме відповідачка є авторкою коментаря. Суд вказав, що Facebook — це вільна мережа, де будь-хто може створити профіль без ідентифікації.

Барська міська рада теж проти коментарів

Схожий випадок — Барська міська рада подала позов проти жінки, яка систематично коментувала дописи з недостовірною інформацією щодо витрат бюджету.

Зокрема, вона заявляла, що на святкування Дня працівника культури витратили 43 000 грн на квіти, або виділили 200 000 грн на криницю біля школи, а також 3 000 000 грн — на ремонт дороги в селі Журавлівка.

Ці твердження не підтверджувалися жодними офіційними документами. Також відповідачка ображала мера і депутатів, що, на думку ради, могло сприяти агресії в громаді.

Однак і в цій справі суд відмовив у задоволенні позову через відсутність доказів авторства.

(Не)поганий спеціаліст

Суд не задовольнив також позов лікарки-психологині проти колишньої партнерки, яка в соцмережах звинувачувала її у «рейдерському захопленні», непрофесіоналізмі та закликала ігнорувати її діяльність.

Позивачка вимагала спростування інформації та 100 000 грн компенсації.

Але знову ж: не було доведено, що саме відповідачка є авторкою публікацій, навіть попри їхнє персональне знайомство.

Тобто можна побачити, що часто у цивільних справах, попри наявність правових механізмів, успішне стягнення компенсації можливе лише при чітких доказах, що саме відповідач є автором образливих чи неправдивих публікацій.

Має заплатити 19 000 компенсації ексчоловікові

Одна з небагатьох справ, де позов було задоволено: між колишнім подружжям. Дружина опублікувала в соцмережах (у папці під назвою «екс-чоловік») фото, відео та дописи про начебто домашнє насильство з боку колишнього чоловіка. Той як вказується у справі займає високу посаду компанії та є громадським діячем, що шкодить його репутації.

Тож позов вимагав спростування інформації та компенсацію. Все було задоволено, адже жінка не надала жодних доказів правдивості викладеного, у ході підготовчого засідання вона визнала всі позовні вимоги.

Тому рішенням суду відповідачку зобов’язали спростувати поширену інформацію та сплатити 19 000 грн моральної шкоди.

Фейкове замінування та наклеп на сусідів

Щодо адміністративної відповідальності, зокрема за статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, найчастіше можна побачити справи, в яких суди виносять рішення на користь позивачів.

Наприклад, чоловіка, який у своєму Facebook написав про замінування дамби, визнали винним і наклали на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Також Томашпільський районний суд наклав аналогічний штраф на жінку, яка у Facebook на різних сторінках поширювала неправдиву інформацію про сусідів.

Надання інтимних послуг та фейк про воду

Однак той самий Томашпільський районний суд закрив провадження за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях чоловіка, який у Facebook опублікував допис від імені невістки про надання інтимних послуг.

Так само суд не побачив адміністративного правопорушення у жінки, яка на офіційній сторінці Вапнярської ТГ виклала допис із неправдивою інформацією про відсутність води в криницях на певній вулиці, чим викликала паніку серед населення.

Інша ситуація — у кримінальних справах. Тут переважно судять за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України та глорифікацію її учасників.

Три роки позбавлення волі

Чоловіка, який у Facebook поширював ворожі наративи, засудили до трьох років позбавлення волі. У своїх публікаціях обвинувачений стверджував, що саме українці обстрілюють Донеччину, а всім керують американці.

Три роки іспитового строку

Іншого чоловіка, який систематично публікував у Facebook проросійські дописи, мали засудити до п’яти років ув’язнення, проте суд звільнив його від відбування покарання, призначивши іспитовий строк тривалістю три роки.

Цей чоловік хвалив російських солдатів та звинувачував Україну у розв’язанні війни.

І переглянувши більшість цих справ можна сказати, що суди Вінниччини призначають покарання у вигляді трьох років позбавлення волі або звільняють від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

 

Читайте також:

Безхазяйне забере Вінниця. Як місто працює з майном, в якого немає власників?

Суд покарав мешканця Хмільника, який «зливав» дані про ТЦК

Вінничанин серед затриманих у справі про спробу незаконного перетину кордону на Волині

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.