Хати заговорили трипільськими орнаментами — реалізують проєкт «Подністровський стінний розпис»
- Мистецький проєкт «Подністровський стінний розпис: традиції та модерн» об’єднав художників з усієї країни навколо ідеї зберегти культурну спадщину через живопис на стінах сільських осель.
- Прямо зараз у селах Буша та Дорошівка розквітають унікальні розписані хати. Кожна з них стає унікальною історією, місцем сили і частиною нового туристичного маршруту Подністров’я.
- Розповідаємо про нинішній проєкт, його учасників та символіку пращурів.
Уявіть собі сільську хату з біленими стінами, яка стоїть поміж зелених пагорбів над Дністром. Ще вчора вона зливалася з іншими, а сьогодні її не оминути поглядом: на стінах розквітли мальви, полетіли птахи, з’явилися родові дерева, орнаменти, трипільські знаки і образи з глибини тисячоліть.
Такі оселі з’являються у селах Буша та Дорошівка Ямпільської громади в межах культурного проєкту «Подністровський стінний розпис: традиції та модерн». Це одна з ініціатив-переможців грантового конкурсу «Твори добро». Наразі це живий простір, де традиції набувають сучасного звучання.
У реалізацію проєкту включився історико-культурний заповідник «Буша», який став осередком зустрічі майстрів з різних куточків України. Разом вони розмальовують будинки, які знаходяться на туристичних маршрутах, перетворюючи їх на справжні артоб’єкти.
Директорка історико-культурного заповідника Ірина Захарчук розповідає, що ідея виникла як спроба поєднати давню символіку з естетикою сьогодення. Вона каже, що художникам запропонували зосередитися на традиційних візуальних кодах — елементах вишивки, трипільських мотивах, сакральних знаках. Проте кожен митець додав щось своє, і саме завдяки цьому з'явився органічний симбіоз традицій і модерну.
За словами Ірини, ці хати — більше ніж просто розписані будинки. Вони викликають глибокі емоції, торкаються пам’яті, пробуджують відчуття дому. Тут з'являються спогади про маму чи бабусю, про вишневі сади, запашний борщ і глиняні миски на рушнику. І саме така емоційність, щирість, вплетена в кожен мазок пензля, перетворює ці хати на місця сили.
Проєкт підтримали благодійники. За їхні кошти закупили фарби, забезпечили митцям харчування та житло. Місцеві мешканці з ентузіазмом спостерігають за процесом, фотографуються біля розписаних стін, дехто просить прикрасити і власну оселю.
— Художники не просто розмальовують стіни, — каже Ірина Захарчук. — Вони створюють простір, біля якого хочеться зупинитися, подивитися, замислитись. І, можливо, надихнутись на власну творчість.
За словами Ірини Захарчук, цього року в першу чергу розписують ті будинки, які розташовані на туристичних маршрутах. Це робиться для того, щоб мандрівники могли побачити яскраві малюнки ще з дороги.
Ідея розписувати сільські хати не є новою для Вінниччини. Вона вже давно прижилася як частина широкого культурно-мистецького проєкту «Мальована хата». В минулому році ми розповідали, що проєкт реалізовувався в Хмільницькому районі. Тоді були залучені художники з Вінниці, Могилів-Подільського, Тульчина, Києва.
Журналіст «20 хвилин» розповідав, що історія «Мальованої хати» почалася з Миколи Крижанівського — художника, скульптора і педагога з Могилів-Подільського. У 2012 році він першим розписав хату у своєму селі Сліди, запропонувавши односельцям зробити оселі «усміхненими». Спочатку люди вагалися, але згодом ініціатива знайшла підтримку. Назва проєкту теж належить Крижанівському. З тих пір він бере участь у всіх «мальованих» проєктах. Їх проводили у селах Воєводчинці, Серебринець, Сказинці, Наддністрянське Могилів-Подільського району, Оксанівка, Довжок Ямпільської громади.
Саме ці ініціативи надихнули команду заповідника «Буша» на створення власного проєкту, який став продовженням і розвитком вже закладених традицій.
— Ми ще тоді побачили, наскільки це зачіпає людей, — розповідає Ірина. — Туристи приїжджали і питали: «А де ще можна побачити такі будинки? А чому лише кілька хат?» Тоді і з’явилось відчуття, що хочеться більшого. Хотілося розширити цю ідею, зробити її не разовою акцією, а цілісним простором, який розповідає про нашу культуру через колір, форму, символ.
Так народився проєкт «Подністровський стінний розпис: традиції та модерн». У назві зафіксована суть: поєднання глибоких архетипів з сучасним мистецьким баченням.
Директорка заповідника Ірина Захарчук зазначила, що художників просили зосередитися на традиційних символах. Це і родові дерева, і вишивані мотиви, і орнаменти, які зустрічаються в українському побуті, а також сакральні знаки. Всі ці елементи не лише декоративні. Вони зберігають коди культури, які українці сприймають на інтуїтивному рівні.
До мистецького процесу долучилися не лише знані майстри, а й молоді художники, студенти, місцеві таланти з Ямполя та Могилева-Подільського.
— Для нас дуже цінно, що тут працюють не тільки гості з інших областей, — каже Ірина, — а й наші земляки. Досвідчені митці передають знання молоді, з’являється обмін ідеями, народжується щось живе і органічне.
Крок за кроком, проект набирає обертів і має всі шанси перетворитися на справжню туристичну візитівку Подністров’я.
Художниця Яна Власенко, учасниця проєкту «Мальована хата 2025», розповіла, що ескізів заздалегідь не готує, адже мистецтво для неї починається з емоції, з живого контакту з простором. Їй треба приїхати, побачити будинок, відчути настрій місця, і лише тоді з'явиться ідея. Коли вона приїхала до Буші, одразу зрозуміла, що тут панує особлива атмосфера. До давніх елементів Трипілля художниця додала трохи сучасного бачення, щоб поєднати традицію з сьогоденням.
Вона родом із Києва. Захоплюється тим, як працювали наші предки, використовуючи природні матеріали. Світлі та темні відтінки охри, добутої з місцевої глини, були основою для розписів. У своїй роботі Яна прагне передати цю простоту, природність, глибину і нові художні підходи.
Кожна участь у такому проєкті для неї — це можливість навчання та натхнення. Вона каже, що завжди радіє новим знайомствам з митцями. Цього разу працює в колі колег, з якими вже мала спільні проєкти, а також знайомиться з новими. Це додає особливої атмосфери, яку називає безцінною.
Художники працюватимуть у Буші протягом десяти днів, до 18 травня. Загалом планується розписати десять об'єктів. Наразі завершено чотири, інші в процесі. Вже зараз мальовані хати привертають увагу, стають об'єктами фотографування для туристів.
Цей проєкт — не лише про фарби на стінах. Він про пам’ять, яка проростає крізь покоління, про теплі спогади, що оживають у квітах і символах. Про спадкоємність, яка надихає.
Якщо вам доведеться побувати у цих краях, зупиніться біля мальованої хати. Вона промовить до вас мовою, яку зрозуміє кожне українське серце.
Читайте також:
Як допомогти дитині пережити війну? На Вінниччині з’явилися три простори «Твій»
На Вінниччині посівна в розпалі: кукурудза, соняшник і гречка вже в землі
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
