Вінничанка Ірина Борзова – народна депутатка від партії Слуга Народу про нову роботу в «турборежимі»: це не лише кулуари Верховної Ради і закони, а діалоги, зустрічі, постійний пошук компромісів і біль людей, який пропускаю через себе.
– Народний депутат це робота, яку мені дали люди – жителі Жмеринського, Барського, Тиврівського і Літинського районів. Робота в Раді це міжнародна співпраця, голосування, розробка законопроектів, особисті прийоми та зустрічі з людьми на окрузі... Люди приходять до депутата, як з особистими питаннями, так і проханнями допомогти вирішити проблеми на державному рівні. Наприклад, в місті Бар чоловік розповів, як його сина 7-річного школяра не взяли в маршрутку, і дитина кілька кілометрів йшла пішки до села. Ми внесли зміни до закону, що передбачають підвищення штрафів для перевізників, які відмовляються брати пільговиків. Ці зміни стали дієвою реакцією, аби викорінити такі ганебні випадки. Представники УТОС просили продовжити пільговий період оподаткування підприємств, де працюють люди з інвалідністю. Якби президент та народні депутати не відреагували миттєво і не внесли правок до закону, більшість таких виробництв зупинилась би вже в січні 2020 року.
Фермери звернулись з приводу запроваджених минулою владою «новацій» щодо використання і зберігання пального, яке вони купують для власних потреб. Тепер їм потрібно брати ліцензію, як для заправок і нафтотрейдерів. В іншому випадку - штрафи в сотні тисяч гривень. Я підготувала зміни до законів аби захистити наших сільгоспвиробників. Зараз документ проходить реєстрацію і сподіваюсь, що Верховна Рада за нього проголосує.
– «Турборежим» не всі сприймають позитивно. Чому так швидко приймаються закони?
– Люди хочуть реальних змін, а не розмов та порожніх обіцянок. Більшість прийнятих законів це ті, що були підготовлені раніше, але на них не було політичної волі або вони зачіпали чиїсь інтереси. Наприклад, щодо позбавлення депутатської недоторканості був поданий в 2017 році, але підтриманий парламентом в 2019. Також є питання, які потребують термінового врегулювання. Загалом, трохи більше як за 100 днів роботи Ради прийнято більше 330 Законів і Постанов. Разом з тим, швидкість не повинна впливати на якість. Тому я не голосую за законопроекти не прочитавши висновків комітетів.
Для роботи на державному рівні «турборежим» просто необхідний адже є питання на які реагувати потрібно миттєво і фахово. Наприклад, в проекті бюджету на наступний рік суттєво скоротили суму субвенцій на будівництво та реконструкцію житла для дітей-сиріт. Передбачили лише 431,2 млн грн (в 2019 р. було 717,7 млн грн). Я направила звернення на профільний комітет ВР та міністерство з аргументацією і проханням збільшити суму субвенції. Дякую колегам, що дослухались. В результаті, субвенція на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування в 2020 році складе 795,3 млн грн, з яких 38,2 млн гривень - на Вінницьку область. Це важлива підтримка для сиріт, які йдуть в самостійне життя і дитячих будинків сімейного типу.
Взагалі, краще запобігати виникненню проблемних ситуацій, ніж потім шукати шляхи вирішення. Наприклад, остання ситуація з усиновленням. Постановою Кабміну від 10 липня до переліку документів, що мають надавати громадяни, які бажають усиновити дитину, додано довідку про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник. Однак форми такої довідки не розробили. Тому я подала звернення на Прем‘єр-міністра з проханням призупинити дію цієї Постанови, поки не буде затверджений чіткий механізм. Ми повинні створювати умови щоб діти виховувались в родинах, а не в інтернатах, і не повинні робити перешкод для людей, які хочуть всиновити сиріт.
– Які закони підготувала Ірина Борзова?
– Будучи кандидатом в депутати, я говорила, що продовжу займатись, тим чим займалась, але на державному рівні – сприяти розвитку дітей, молоді та інклюзії. Важливо не просто подати закон. Головне, щоб його підтримала Верховна Рада, щоб він був потрібний, дієвий і без прогалин. У Верховній Раді є п’ять законопроектів за моєї ініціативи і один зараз в процесі реєстрації.
Законотворчий процес досить тривалий – реєстрація, погодження в комітетах, лише потім документ може бути винесений в сесійну залу на перше читання. Зараз я в комітетах захищаю законопроект Про українську жестову мову, який розроблявся спільно з представниками УТОГ та міністерством культури. Ми говоримо про розвиток інклюзії, а в нас більше 27 років глухі люди відрізані від світу. Вони не можуть оформити документи в нотаріуса, мають проблеми з представництвом в судах. Аби зрозуміти що показують по телебаченні – читають по губах. Закон регулює використання жестової мови в органах влади, судочинстві, нотаріаті, в освіті, спорті, охороні здоров’я, культурі… Загалом, у всіх сферах, що стосуються повсякденного життя людини.
Також подала законопроект, реалізація якого дозволить забезпечити підтримку осіб, які виховують дітей з інвалідністю та доглядають за людьми з інвалідністю, зменшити кількість дітей і літніх людей, які потрапляють до інтернатів. Якщо дуже коротко, то змінами пропонується державну допомогу рахувати заробітною платою і враховувати страховий стаж людям, які доглядають за дітьми і людьми з інвалідністю. Наведу приклад. В родині є дитина з інвалідністю чи в когось з рідних стався інсульт або внаслідок аварії або поранення людина отримала інвалідність і потребує стороннього догляду. Мама, батько, син чи донька вже не можуть йти на роботу працювати. Держава призначає допомогу по догляду, але в стаж це не йде і не нараховуються страхові виплати, з яких в майбутньому формується пенсія. Саме це я хочу змінити.
– Ви голова підкомітету з питань державної молодіжної політики. Чи прийнято якісь закони на підтримку молоді і спорту?
– Так. Вперше з 2016 року молодим людям присуджено Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування. Затверджено Постанову, якою передбачено в бюджеті на 2020 рік фінансування підготовки та участь національних збірних команд України в ХХХІІ Олімпійських та XVI Паралімпійських іграх 2020, які відбудуться в Японії. Передбачена закупівля спортивного обладнання та інвентарю; будівництво та реконструкція сучасних баз олімпійської та паралімпійської підготовки; виплата нагород переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор відповідно до законодавства…
– Багато народних депутатів давали по 20 - 40 обіцянок. У вас скільки?
– Я обіцяла зміни в сфері, яка мені близька і якою займалась до того, як стала депутатом - молодь, спорт, інклюзія. Це чотири законопроекти, які в процесі виконання: створення національного фонду підтримки молодіжних ініціатив; закон Про соціальне підприємництво; зміни до закону «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», щодо збільшення допомоги людям з інвалідністю з дитинства та 1 групи; замінити доплату заробітною платою за надання соціального догляду у розмірі не нижче мінімальної заробітної плати. Останній законопроект вже зареєстрований в Раді. Думаю, що за свою каденцію встигну виконати, те що обіцяла.
Загалом, якщо дивитись на загальні результати роботи, то фракція Слуга Народу за 100 днів роботи виконала 9% обіцянок і поки що жодної не виконаної. В інших фракціях виконання - від 0 до 1%.
– Можете описати 120 днів роботи в цифрах?
– Вже 120 днів. Це 100% участь в пленарних засіданнях та Комітету, до складу якого я обрана, більше 330 проголосованих законопроектів. Також це більше 400 зустрічей, 200 звернень до органів влади на захист інтересів вінничан, 8 особистих прийомів громадян, 7 зустрічей з виборцями, 5 поданих законопроектів, 2 з яких вже є нормативними актами. Але це лише початок. Працюємо далі і змінюймо країну разом!
Вітаю всіх з наступаючими Різдвяними і Новорічними святами. Бажаю миру, здоров’я та благополуччя кожній українській родині!
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер