Хто підняв прапор над баштою – 20 салютів на честь визволення Вінниці

Прапор над Вінницею замайорів наприкінці 19 березня 1944 року, але бої ще тривали до наступного дня, коли з міста повністю вибили фашистів

Сьогодні, 20 березня, у не по-весняному засніженій Вінниці вшановували тих, хто 74 роки тому саме у цей день звільнив місто від фашистів. Традиційно до меморіалу загиблим у роки Другої світової поклали гірлянди і букети квітів. Наш час має нових героїв. Тому квітами вкрили також пам’ятний знак загиблим на війні на Донбасі, а також тим, чиє життя обірвалося від кулі снайперів на Майдані у Києві під час Революції Гідності у лютому 2014-го.

Нові часи – нові пам’ятники

Нинішня війна з російськими загарбниками триває уже довше, ніж та, що була з фашистами. До речі, пам’ятний знак загиблим на війні на Донбасі не йде ні в яке порівняння за своїми розмірами з монументальною композицією у пам'ять про тих, хто впав від куль фашистів.

Нові часи – нові пам’ятники. Сумно не через те, що один пам’ятник більший, а другий менший. Від цього шана полеглим не зменшується. Не було вже серед присутніх ветеранів Другої світової.  Їх залишилися одиниці. Хвороби не дають можливості брати участь у таких заходах. Раніше визволителі Вінниці й області розповідали, що березень 1944-го був такий, що танки грузли в багнюці. Все здолали солдати – і багнюку, і фашистів.

Що далі від тих подій, то частіше доводиться звертатися до архівних матеріалів. Ще донедавна слухали розповіді очевидців, тепер гортаємо архіви. За їхніми даними, загалом приблизно 500 тисяч військових визволяли Вінниччину від фашистів. Є багато цікавих епізодів військової винахідливості. Наприклад, у Козятин танки увійшли по залізничній колії. Фашисти, які знаходилися у місті, на таке аж ніяк не сподівалися. У спогадах фронтовиків зазначається, що окупанти спочатку не придали значення гуркоту по рейках. Очевидно, вважали, що йде поїзд. Танкісти застали їх зненацька. Цей фактор раптовості допоміг вибити гітлерівців з міста.

Чи багато знає нинішня молодь хоча б про такі про такі цікаві факти? Такі приклади  є у кожному місті, кожному районі.

 Нові часи – нові сльози. Нинішнє покоління оплакує сучасних Героїв. Спогади про минулу війну тепер лежать на полицях архівів. Згадаймо один з епізодів визволення Вінниці.

Хлопчак розповів – художник намалював

Червоний прапор, що символізував визволення Вінниці, встановили 19 березня 1944-го наприкінці дня. Але бої тривали ще до ранку 20 березня. Полотнище замайоріло на найвищій точці міста – цегляній водонапірній башті. Його закріпили бійці Петро Вільнер, Кузьма Кайдалов, Костянтин Кузяєв, Олександр Лоскутов та Федір Оленчиков. Їхні прізвища і фотографії зберігаються у музеї. Хвилюючий епізод встановлення прапора зафіксовано на картині «Визволення Вінниці», яку написав художник Михайло Лошак. Зробив це на основі розповіді очевидця – вінничанина Павла Русанова.

Павло Русанов, якому тоді було 13 років, добре знав рідне місто. Пересуватися вулицями було небезпечно.  Він провів бійців провулками й стежками. Заховався у засідці, спостерігав за тим, як воїни, допомагаючи один одному, піднімалися  на  башту. Пізніше Павло не раз згадував ті хвилини. Він був одним з небагатьох свідків урочистої миті.

Після війни Павло Русанов переїхав до Києва. З ним ще донедавна підтримували контакт, запрошували на святкування визволення міста. Очевидець визволення Вінниці ділився спогадами з учнями і студентами.

Одним з визволителів  міста над Південним Бугом був майбутній льотчик-космонавт Георгій Береговий, удостоєний звання Героя Радянського Союзу (другу Зірку Героя отримав за політ в космос). Загалом за визволення Вінниці 87 солдатів й офіцерів нагороджено найвищою нагородою Радянського Союзу.

20 артилерійських залпів

Вінницю звільнили від ворога війська 38-ї армії  (Перший Український фронт)  під командуванням генерал-полковника Кирила Москаленка. В боях особливо відзначилися воїни 183-ї стрілецької дивізії полковника Леоніда Василевського, 241-ї стрілецької дивізії генерал-майора Павла Арабея, 15-ї окремої інженерно-саперної бригади полковника Сергія Алексєєва, 5-го авіаційного корпусу генерала авіації Миколи Каманіна.

20 березня 1944 року о 21-й годині на честь визволення Вінниці Москва салютувала військам 1-го Українського фронту 20-ма артилерійськими залпами із 224 гармат.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.