Хіп-хоп танцюють вільні люди

Він почав професійно танцювати доволі пізно. Говорить, що три роки тому мав проблеми зі здоров’ям, переніс складну операцію на нозі. Рік не міг ходити, лежав вдома, дивився телевізор і думав: «Коли одужаю, піду на дискотеку і натанцюються за весь час».
- І як, мрії здійснилися?
- Через рік я справді пішов на дискотеку в один нічний клуб міста, там хлопці танцювали хіп-хоп. Для мене це було щось абсолютно нове, і я надумав спробувати. Уроки ніде не брав, а тренувався сам, удома. У мене був фільм про хлопців, які танцюють хіп-хоп. Там було дуже багато танців. Я переглядав їх сотні разів і вчився. А потім почав танцювати у шоу-балеті. Я втягнувся у культуру хіп-хопу, познайомився з багатьма цікавими людьми і вирішив створити танцювальну студію.
- Чому саме хіп-хоп, що у ньому особливого?
- Зазвичай, хіп-хоп у людей асоціюється з читанням репу у мікрофон, якимись примітивними рухами, широкими штанями, кепками. Але цей танець дуже динамічно розвивається і включає дуже багато стилів. Навіть не завжди можна зрозуміти, де саме хіп-хоп. Він став дуже різноманітним. Його можна зробити дуже гарним, він дозволяє підлаштовуватися під вокальне виконання, а не під музику.
Хіп-хоп це не просто танець, це - стиль життя. Класичні танці танцюють у відповідних костюмах, із зачісками, а хіп-хоп - це танець для вільних людей. Тут не потрібно правильно тримати голову, спину і робити тільки правильні рухи. У хіп-хопі людина може розкритися, виразити своє внутрішнє ставлення до світу, не зациклюватися на дрібницях. Головне - слухати музику і вміти імпровізувати. Кожен танцюрист хіп-хопу, що повністю занурюється в танець - просто живе ним.
Коли до нас у студію приходять діти, які зовсім не вміють танцювати, ми просто вмикаємо музику і кажемо: «Рухайся так, як тобі зараз хочеться». Дитина починає "танцювати" і їй це в задоволення. Насправді це здорово, ми даємо дітям відчути імпровізацію і свободу руху, а потім вчимо базових рухів хіп-хопу.
- Ви вважаєте себе професіоналом?
- Чесно кажучи, поки що професіоналом хіп-хопу не можу себе назвати. Я слідкую за рівнем танцюристів інших країн. Зокрема, у США хіп-хоп дуже прогресивно розвивається. Я дуже хочу досягти їх рівня. Якщо говорити про місцевий рівень хіп-хопу, то тут я вважаю себе професіоналом і як спортсмен, і як тренер. І про це говорять досягнення моїх учнів.
- Але у Вінниці багато студій, де вчать хіп-хопу. Конкуренцію відчуваєте?
- Звичайно, конкуренція є, і це добре. Вона стимулює до розвитку. Але я можу з впевненістю сказити, що той матеріал, який ми даємо дітям, не може дати жодна студія у місті. Наші тренери розвиваються, їздять на семінари, беруть участь у конкурсах. У наступному році я планую поїхати на чемпіонат світу. Але щоб брати участь у ньому, спочатку потрібно стати чемпіоном України. Чемпіонат України буде проходити восени. Я впевнений у перемозі. Про свій результат на чемпіонаті світу нічого не можу сказати - там дуже сильні суперники. Я дуже хочу туди поїхати, щоб просто показати, що можу я, і подивитись роботу на майстрів хіп-хопу.

Досьє:
Олександр Чекоданов
Посада: керівник студії танцю "Art Fusion"
Дата народження: 18 листопада 1987
Сімейний стан: не одружений
Хобі: спорт, танці
Улюблена музика: Lady Gaga, Jastin Timberleyk, гурт IL DIVO
Улюблені фільми: «Троя», «Шаг вперёд», «Зелёная миля»
Улюблені письменники: Віктор Суворов, Едгар По, Сергій Єсенін