Заступника командира зведеного загону спецпризначення Кіровоградського полку спецпризначення Сухопутних військ нагороджено «за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі», зазначено в указі президента. Про його мужність і героїзм розповіли бойові побратими батькові загиблого – Віктору Олексійовичу. Він два рази їздив у Кіровоград: спочатку, коли забирав тіло сина, потім – для оформлення документів.
Очолюваний підполковником підрозділ брав участь у захисті кордону поблизу населеного пункту Провалля Луганської області. У районі Ізварине відважний офіцер спланував і реалізував операцію з прориву крізь бойові порядки терористів. Тим само перекрив основні напрямки просування основних сил противника і завадив їхньому проникненню углиб нашої території. Бойовикам у тому бою не вдалося знищити загін підполковника Коваленка. У тому бою командир особисто врятував пораненого бійця. Під обстрілами виніс його для надання першої медичної допомоги. Той міг загинути від втрати крові. Підлеглі Коваленка говорили його батькові, що командир ніколи не ховався за їхні спини, разом з ними йшов в атаку. У тому бою терористам так і не вдалося вибити загін Коваленка із зайнятих ними позицій. За інформацією побратимів, командир особисто знищив 15 бойовиків. Загинув наш відважний земляк від важкого мінометного поранення. Сталося це 15 липня 2014-го. Один день не дожив до свого 37-річчя.
Документи на звання Героя України командування полку подало одразу після загибелі офіцера. Уже в серпні вони знаходилися в нагородному відділі Адміністрації президента. Про це журналіст RIA дізнався від батька загиблого офіцера. Той ніяк не міг зрозуміти, чому так довго вони лежать в кабінетах чиновників – не було ні відмови про присвоєння звання, ні указу про нагородження.
31 березня журналіст RIA з’ясовував це питання у співробітника відділу з нагород АП Івана Хуторина. Він повідомив, що документи уже на фініші. Після короткої паузи додав: «Можливо, указ з’явиться навіть сьогодні». Так воно й сталося. Після оприлюднення документа на сайті глави держави журналіст повідомив про це батькові Героя. Для Віктора Олексійовича це стало приємною несподіванкою, бо ні він, ні його сім’я, ще не знали про присвоєння синові найвищої нагороди.
Ще одну приємну журналіст дізнався від заступник командира полку спецпризначення, де служив Коваленко, Юрія Перепаді: сім’ї загиблого підполковника надали в Кіровограді 2-кімнатну квартиру. У Юрія Коваленка залишилося двоє донечок – 4-річна Руслана і 15-річна Оленка. Поховали офіцера у селі Флорино, що біля Бершаді. Вітаємо рідних, близьких і побратимів офіцера з нагородою. Сумуємо з приводу загибелі мужнього захисника рідної землі. Земля йому пухом. Герої не вмирають!
Підполковник Юрій Коваленко став сьомим Героєм Украхни з Вінниччини за час Революції Гідності і подій на Донбасі
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер
Дарья
К. Ю.
Місцевий