Скільки їсти і що краще не їсти взагалі, щоб великодні святкування не перетворити на лікарняні

Скільки їсти і що краще не їсти взагалі, щоб великодні святкування не перетворити на лікарняні
Анастасія Конопліцька, лікар гастроентеролог
  • Про проблеми, які можуть виникнути у будь-кого за святковим столом, особливо після великого посту, розповідає гастроентеролог Анастасія Конопліцька.

Піст — це дуже велике випробування для здорового організму в цілому, і в духовному і фізичному плані.

— Якщо говорити про фізичне, то тривале обмеження себе, зокрема, у тваринних продуктах харчування веде до фізіологічного уповільнення вироблення ферментів, — розповідає гастроентеролог Анастасія Конопліцька. — Вони, в свою чергу, фізіологічно теж знижують свою активність. Тому після посту потрібно повільно повертати в раціон тваринні продукти.

За словами лікаря, свята, яким передували пости, найбільше не люблять лікарі. Саме в період, коли люди виходять з посту (швидко і неправильно), трапляється найбільше загострень хронічних хвороб та виникнення гострих станів.

Відео дня

— Особливо небезпечний цей період для дітей, в яких ще не сформовані потенціал та функція травного тракту, — каже гастроентеролог. — Також це небезпечно для людей похилого віку і тих, хто має хронічні захворювання.

Що може статися

— В людей, які мають хронічні захворювання травного тракту, зокрема, ураження підшлункової залози, такі як хронічний панкреатит, може виникнути гострий панкреатит, — розповідає лікарка. — Загострення стану може виникнути в людей, які мають запальні процеси жовчного міхура. Наприклад, холецистит, жовчно кам’яну хворобу, яка, до речі, сьогодні дуже помолоділа і вже не є хворобою людей старшого віку, а є стала проблемою і в дітей. І варто не забувати — отруєння. Тому що ми нація, яка любить смачно поїсти, готуємо багато, тож інколи споживання їжі на третю добу після Великодня, може не найкращим чином вплинути на нас.

Як це можна зробити

— По-перше, я б радила визначити кількість та якість їжі, які ми споживаємо за святковим столом, — розповідає Анастасія Конопліцька. — І пам’ятати, що ця кількість має бути помірною, тобто не одразу взяти собі велику тарілку і все, що не їв 40 днів, з’їсти за один вечір та і спровокувати собі загострення хронічного або виникнення гострого захворювання.

Тому лікарка радить припиняти прийом їжі з відчуттям легкого голоду, адже очима ми можемо з’їсти набагато більше, ніж насправді того потребує наш організм.

— Поступове збільшення їжі потрібне для того, щоб перебудувати роботу систем органів травлення і вийти на нормальну фізіологічну роботу підшлункової залози і травної систему в цілому, — розповідає спеціаліст. — А ми, як правило, одразу починаємо їсти на свято копчене, м'ясо, сало…, і ще з алкоголем — тобто все, як не потрібно робити для нашої травної системи. Тому в раціоні має бути багато овочів та фруктів, а в перші дні виходу з посту краще утриматись від прийому гострих соусів і жирного м’яса. Не варто забувати, що ми можемо переїсти і борошняні вироби, і це все навантаження може спровокувати збій.

Харчуватися правильно

Лікарка наголошує на тому, що важливо дати час нашому організму на відновлення секреції достатньої кількості ферментів, які беруть участь в травленні їжі. Це стосується, в тому числі, і виділення жовчі, яка відіграє певну роль в травленні.

— Кожен прийом їжі — це виділення жовчі з жовчного міхура в дванадцятипалу кишку для травлення, — розповідає гастроентеролог. — А коли ми тривало голодуємо, жовч застоюється. В подальшому вона може згущуватися, потім йде налипання кристалів солей, утворення мікрокамінців, а далі поступово розвиток жовчнокам’яної хвороби. Тому потрібно завжди уникати тривалого голодування впродовж доби, у нас має бути три повноцінних прийоми їжі, і два перекуси.

За словами лікаря, ще більше часу (до двох тижнів), потрібно для повернення до свого звичайного раціону людям, які дотримувались суворого посту.

— І дуже важливо дотримуватись у харчування не лише якості, але і кратності, Тому що ми полюбляємо тривалий час не їсти, а потім наїстися за весь період часу. Краще їсти частіше, але менше, ніж один раз за цілий день. І, звичайно, має бути достатньо питної води. Не варто одразу споживати газовані напої, краще узвар або соки.

На що звертати увагу

Варто, за словами лікаря, звертати увагу на те, як реагує організм на розширення харчового раціону.

— Якщо з’являється відчуття нудоти, яка може супроводжуватись блюванням. Якщо з’являється біль в животі, інколи різкий біль. Розвиток діареї. Це все є небезпечні стани, і це причина звернутись до лікаря, — говорить Анастасія Конопліцька. — Такий дебют можуть мати серйозні захворювання травної системи. Адже навіть для людей, які не дотримували посту, ці свята є значним навантаженням на організм і його випробуванням.

Саме на такі свята, коли ми збираємось великими родинами за столом, ми хочемо приготувати найсмачніше і найрізноманітніше, в тому числі з міцним алкоголем. А це поєднання, за словами лікаря, дає вибухову суміш для того, щоб стати причиною збою роботи організму і, в першу чергу, травної системи.

— І тоді люди самостійно вживають ферменти зовні (мезим, панкреатин, креон…), які є допоміжною системою у травлення, але не завжди прийом ферментного препарату убезпечить пацієнта від негативних наслідків, — каже лікарка. — Цими препаратами вони підстраховують себе, але цією «страховкою» не потрібно зловживати, тому що фактично вона робить лінивою підшлункову залозу. Краще, щоб вся наша ферментна, травна система працювала в своєму фізіологічному режимі.

 

Читайте також:

Втричі збільшились випадки повторної «дорослої» вітрянки, а після 50-ти років може статися ще один сюрприз

Кліщі повилазять разом з теплом: як уберегтися в парках і садах

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі

keyboard_arrow_up