У пляжний волейбол у Вінниці грають цілий рік

Аліна Паламарчук (праворуч) і Ірина Медвєдєва відпрацьовують технічні прийоми. Вказівки дає тренер Анна Красюк

Технічно складніший вид

Кореспондент RIA завітав до спортзалу Вінницького коледжу Національного університету харчових технологій на тренування збірної області, яка готувалася до чемпіонату країни з пляжного волейболу серед дівчат. Там були спортсменки з обласного центру і Жмеринки.

Їх розминка складалася з бігу, вправ на розтяжку, відпрацювання техніки падінь. Після цього волейболістки працювали з м’ячами. Виконували подачі, прийом ігрових снарядів, передачі знизу (верхні у «пляжниць» майже не використовуються), відточували гру в захисті і нападі біля сітки та інші ігрові елементи.  

Розміри арени для пляжного волейболу – 8 на 8 метри, для звичайного трохи більші – 9 на 9 метри. В пляжному грають пари, а в класиці – по шість виконавців на майданчику. Спортсменки і тренер-викладач з пляжного волейболу спортшколи «Спартак» Анна Красюк наголошували, що «пляжницям» грати складніше, ніж звичайним волейболісткам. Тому вони мають бути у відмінній фізичній формі.    

– На піску набагато складніше виконувати технічні елементи, ніж на твердій поверхні. У «пляжників» більші і фізичні навантаження. А ось психологічно парі легше. Бо налагодити її взаємодію простіше, ніж у класиці. В нашому виді спорту – особлива тактика, адже лише двоє мають перекрити весь майданчик, підстрахування немає, –  каже Анна Красюк.

Паралельні тренування

Тренери з пляжного волейболу приймають новачків, починаючи з третього-четвертого класів. Навчають їх з нуля, тому досвід у класичному волейболі не є обов’язковим. Водночас провідні вінницькі «пляжниці» нерідко паралельно займаються традиційним видом гри з літаючим м’ячем.  

13-річна вінничанка Ірина Медвєдєва захоплюється пляжним волейболом лише рік, до цього вдвічі більше часу відвідувала секцію із звичайного.

– Я була призеркою області, брала участь на чемпіонатах країни з волейболу. Пляжний волейбол все ж подобається більше, адже в ньому гравці частіше торкаються м’яча і виконують більше ігрових елементів. В ньому я вже стала переможницею відкритого обласного турніру, – розповіла Ірина Медвєдєва.  

14-річна жмеринчанка Аліна Паламарчук була призеркою чемпіонату країни з класичного волейболу. Його вона не кидає, але паралельно займається пляжним  видом. 

– Майданчику для пляжного волейболу у Жмеринці немає. Тренуємося на арені в парку – вона ґрунтова, а не піщана. Тренера «пляжників», як у Вінниці, у нашому місті немає. Тому по черзі готуємося до змагань з того чи іншого виду, враховуючи терміни, – повідомила Аліна Паламарчук.   

11-річна вінничанка Анастасія Карпина «пляжну» секцію відвідує третій рік. 

– Тренуюся в парі зі своєю однокласницею Дариною Крижанівською. Ми товаришуємо, це допомагає під час змагань, – розповіла дівчина.  

Не дотягують до призів

Поки на чемпіонатах України вінничани не дотягують до медалей. Причина проста – у Вінниці немає гідної арени для «пляжників». 

– Наші дівчата тренується на твердій поверхні. А змагаються проти суперниць, які займаються на майданчиках з піском по коліно (в глибину – 50 см). Різниця відчувається, – каже Анна Красюк.  

У Вінниці є кілька арен, які використовують для пляжного волейболу. Культивувати цей спорт почали з майданчику пляжу біля Вишенського озера, де насипали річний пісок.

– Але поруч – озеро, м’ячі падають у воду. А також колючі кущі, через які ми вже прокололи професійний м’яч. Майданчик в парку Дружби народів не огороджено. Протягом зимового періоду туди потрапило багато глини та різного сміття, – скаржиться Анна Красюк. – На майданчик другої спортшколи, що на Старому місті, завезли пісок разом із глиною. І незабаром поверхня цієї арени стала твердою. Можна грати в Центральному парку – на свіжому повітрі, але це не пляжний волейбол.

Комерційно привабливий спорт

Анна Красюк вимагає покращення матеріальної бази:

– Необхідно побудувати поруч два майданчики – на пляжах «Хімік» або «Спартак». Для цього треба викопати котлован півметрової глибини, облаштувати дренажну систему, засипати арени піском (річним, а не кар’єрним) та огородити. Потім щорічно на кожну з цих арен варто завозити по вантажівці піску.         

Поки в пляжний волейбол у Вінниці переважно грають підлітки. Але через кілька років, коли вони подорослішають, можна буде говорити про професіональний, комерційно привабливий вид спорту.

– Багато спонсорів і спортивних організаторів зацікавлені в підтримці пляжного волейболу. Адже поїздки двох гравців не вимагають значних коштів, на відміну від команди з класичного волейболу, – каже Анна Красюк.

Де займатися? 

Відділення пляжного волейболу у Вінниці є в обласній спортшколі «Спартак». Цей спорт викладають три наставники. Безкоштовно займаються з «пляжниками» на базі шкіл № 20 і № 12 та коледжу Національного університету харчових технологій. Довідки за телефоном: (067)547-87-40 (тренер Анна Красюк). 

 – Новачки перші два роки навчання опановують волейбольні ази (подачі, удари, передачі) в залі, на твердій поверхні. Лише згодом варто переходити до технічно складнішого пляжного волейболу, – пояснює Анна Красюк.  

Коментар експерта   

Голова Вінницької обласної організації спорттовариства «Спартак» Дмитро Лукавий:

– Наші дівчата у пляжному волейболі посідали 4-е місце в країні, хлопці – 11-е. На кожному зі всеукраїнських змагань беруть участь до півсотні пар, тому пробитися в призери надзвичайно важко. Наша мета – облаштувати сучасний майданчик для пляжного волейболу. Адже на існуючих у Вінниці аренах не можна проводити навіть турніри обласного рівня.   

Фото 1 з 29

Previous Next

1. 
2. 
3. 
4. 
5. 
6. 
7. 
8. 
9. 
10. 
11. 
12. 
13. 
14. 
15. 
16. 
17. 
18. 
19. 
20. 
21. 
22. 
23. 
24. 
25. 
26. 
27. 
28. 
29. 

Previous Next

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.