Позбутися гріхів вінничани можуть у скелях Довбуша

Щоб добратися до ущелини, треба піднятися на висоту приблизно сорок метрів. Цей відрізок шляху лежить між камінням. У деяких місцях без допомоги не обійтися. Так само подорожуючі потребують підтримки, коли протискаються крізь ущелину.

Екскурсовод на ім’я Роман вправно перестрибує з каменя на камінь. Він взутий у кросівки. Каже, це найзручніше взуття для подорожі по горах. Зупиняємося на невеликій галявині. Вона з усіх боків затиснена скелями.

-Попереду на нас чекає дідькова ущелина, - наголошує гід. – Спершу маємо піднятися по каменях на висоту. Там знаходиться ущелина. Її ширина - тільки три сірникові коробки. Тому далі підуть ті, хто упевнений, що зуміє протиснутись в таку щілину. Іншим пропоную обійти її іншим маршрутом. Він виведе на гору, якраз у те місце, де ми вийдемо з ущелини.

Усі 17 мандрівників на мить замовкли. Після невеликої паузи кожен погодився йти слідом за гідом. За словами пана Романа, дідькову ущелину ще називають чистилищем від гріхів і скверни.

-Скелі, через які протиснетесь, заберуть від вас все грішне й недобре, натомість додадуть сили й снаги, - каже екскурсовод. – Просуватися тільки боком! Якщо втягнули живіт, то не видихайте, поки не протиснетесь до кінця. Хто йде слідом, підштовхує того, хто опиняється в ущелині. Я буду попереду і кожному подам руку, щоб допомогти пролізти.

Навіть дітям з їхньою худенькою статурою не вдалося б просунутися без допомоги. У цьому місці дві скелі настільки вичовгані людськими тілами, що  на моїй світлій футболці не залишилося жодного сліду. Екскурсовод каже, що нам поталанило, бо мандруємо у суху погоду. Під час дощу, чи мряки, ситуація змінилася б кардинально. Камені стали б слизькі. Тому не кожен зміг би здолати весь маршрут.

Вибравшись з ущелини, опинилися на високій горі, звідки видно зелене «море» передгір’я Карпат. Це вдалині, а внизу між двома скелями побачив… наречену й нареченого. Молодята влаштували фотосесію. Потім вони вибралися на високий камінь, куди не кожен з нашої групи наважився видертися, бо ноги ковзали по крупинках пісковику.

По облаштованих східцях спускаємося донизу і опиняємося у городищі, подвір’я якого з трьох боків захищене скелями.

У двох з них видовбані печери. Там є кам’яні ліжка, криниця. Екскурсовод уточнює, що ці скелі ще з 10-го століття служили захисним комплексом. На подвір’ї місцеві облаштували невеликий ринок, де продають карпатські сувеніри з дерева та глини. Пропонують проїхатися верхи на коні. Щоб не чимчикувати пішки через ліс до автобуса. Він залишився на відстані до двох кілометрів, біля колиби. За таку прогулянку на коні просять 20 гривень. Перед тим, як вирушити на екскурсію, у колибі, так місцеві називають свої невеликі ресторанчики, зробили замовлення із запропонованих страв. Поки лазили по скелях, кухарі готували їжу. Смажена форель і бануш, які подали нам в альтанку, на свіжому повітрі у смерековому лісі, смакували так, що язик можна було проковтнути. (бануш – страва, приготовлена з кукурудзяного борошна на сметані з додаванням шкварків, бринзи і грибів).

Скелям Довбуша – 70 мільйонів років

Унікальна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» розташована за 90 кілометрів від Івано-Франківська біля села Бубнище.

У густому буково-смерековому лісі вражають кам’яні скелі різних форм і величини. Найнижча з них має назву «Тіло тюленя», її висота приблизно така, як висота людини. Найвища сягає 80-ти метрів і дуже схожа на вітрильник корабля. Наш гід екскурсовод на ім’я Роман розповідає, що нагромадження кам’яних глиб розкинулося півмісяцем із заходу на схід понад один кілометр довжиною і шириною приблизно 200 метрів. Вчені стверджують, що утворилися вони 70 мільйонів років тому. Зрозуміло, що нинішню назву кам’яні глиби отримали порівняно недавно, у 18-му столітті, коли в цих місцях переховувалися опришки під орудою свого відважного ватажка українського Робін Гуда - Олекси Довбуша. Про це та безліч легенд безперестанку розповідає пан Роман. Почуті легенди можна передати. А ось розповісти про побачене – слів забракне. Звідки у більшості з цих кам’яних глиб риси людей, тварин і звірів? Незбагненна загадка природи!

Як добратися до «кам’яного царства»

Потягом, чи на автомобілі, треба їхати до Івано-Франківська. Звідти маршруткою - до містечка Болехів. Скельно-печерний комплекс від Болехова за 10 км, біля села Бубнище. Щоправда, цей 10-кілометровий відрізок шляху дуже розбитий.

У двох туристичних агенціях Вінниці повідомили, що до комплексу «Скелі Довбуша» у них нема екскурсій. Запропонували скористатися маршрутом «Стежками Довбуша», це теж в Івано-Франківській області, тільки біля містечка Яремче. Якщо хтось з екскурсоводів організовує поїздки до скельно-печерного храму «Скелі Довбуша», просимо повідомте контакти для наших читачів.

Один з читачів уже підказав, як зручніше добратися до скельного комплексу. За його словами, поїздом з Вінниці краще їхати до станції Стрий (Львівська обл.) - через неї проходять "Київ-Трускавець" і "Дніпро-Трускавець". Звідти до Болехова приблизно 30 км. Якщо зі Львова, то треба брати квиток на автобус Львів-Долина (відправляється з автостанції "Двірцева", що біля залізничного вокзалу). Усім - щасливих і цікавих подорожей!

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.