Лекція тривала понад дві години у не до кінця заповненій актовій зали Донецького університету. Вакарчук розповідав про освіту, політику, майбутнє нашої країни та відповів на декілька питань присутніх. Ми занотували найцікавіше з того, що сказав співак.
Корупція залишилася нам у спадок від минулого і частково вона є наслідком того, що наші люди тривалий час не мали власної держави і влади. Це означає, що будь-яка влада, що приходила зі сторони, викликала у нас недовіру, острах і нам було чого боятися.
Нас знищували, вивозили до Сибіру, морили голодом, відправляли воювати на чужі війни, забороняли мову, виманювали інтелігенцію в різні столиці... І найкращим способом уберегтися від цього було: «Не довіряй нікому, крім власної родини».
Оскільки держава не викликала довіри, то до неї не зверталися напряму за її функціями. Люди шукали когось, кому можна було персонально довіритися. Тому платити почали не державі, а тим, хто міг вирішувати якісь питання замість неї. І це виникло не у 1991-му, а набагато раніше.
У Російській імперії, у якій перебувала велика частина України, процвітала корупція, аж гай шумів. Навіть в Австро-Угорській імперії, частиною якої була Західна Україна, це також було. Просто в меншій мірі.
У Радянському союзі корупція також процвітала, але в інший спосіб. Там була подвійна реальність: офіційна, яка нікому не подобалася і справжня, де робилися справи за «подяки».
Щоби все змінилося на краще, недостатньо нового прогресивного Президента. Потрібно, щоби ті з нас, кому треба трошки більше, хто трошки більше знає і трошки більше може, проводили просвітницькі дії та демонстрували власним прикладом, як можна інакше.
Ніщо так не надихає людей, як успішний власний приклад. А він може бути успішним тільки тоді, коли кілька разів позбивати коліна.
Якщо ми з вами не упустимо роки, то в нас все буде набагато краще, ніж зараз. З точки зору добробуту, правил гри та впливу на світ, ми в найближчі 25-30 років не станемо Францією, Німеччиною чи Америкою. Але ці роки однозначно стануть набагато успішнішими за попередні. Принаймні, я щиро в це вірю.
Багато разів вже говорив, що мене не цікавить влада і в мене немає жодних владних амбіцій. Я тут, щоб змусити вас подумати про ті важливі речі, які кожен з нас може зробити для того, щоб ця країна стала більш успішною.
Втомився вже відповідати на це питання. І щоб я вам не сказав, ви все одно мені не повірите. Тому вирішуйте самі.
Чим більш людина відома, чим більше прислухаються до її думки або її ім'я викликає резонанс, особливо, коли це має пряме відношення до політики, тим більше її ім'ям будуть маніпулювати. Особливо зараз.
Звертати увагу на кожну таку маніпуляцію, по перше, у мене немає змоги. По-друге, у цьому немає змісту.
Я переконаний, що ті цінності, які я сповідую зсередини, мені допоможуть пройти цей шлях достойно. Я хлопчик не з самим слабким характером у житті. Тому повірте, мене це абсолютне не відволікає від основної мети.
Кожного дня до мене або моїх друзів приходять, щоб попередити, що хтось про нас щось напише, що проти нас використовують якусь інформацію, що роблять чорний піар. Агентом кого я тільки не був.
Не можу сказати, що відношусь до цього з радістю, радше філософські, тому що розумію, що вже обрав для себе шлях, яким хочу пройти, і ніхто мене не зупинить.
Нехай маніпулюють на здоров'я, аби у них в житті все добре було.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Николай Энэми
Роман Ищенко
Читательница