На честь 100 років революції: як наддніпрянці виганяли з Європейської площі більшовиків

Подивитися на військово-історичну реконструкцію бою Української народної армії проти денікінських та більшовицьких підрозділів прийшли сотні людей. Розклад сил був такий: білогвардійці стояли біля Водонапірної вежі і співали пісеньки, поглядаючи на сили Української народної армії у центрі площі. Там же знаходилися і галичани, які "розчинились" у загальній масі бійців УНР. І вже далі, у сторону торгівельного центру, чекали свого часу нахабні червоноармійці, що постійно вигукували “Да здравствует Ленин/Красная армия!”.

— Ну что, ребятушки! Сейчас будем убивать этих негодных галичан, а потом нам наподдадут красные… Не дрейфьте, все будет хорошо!.. О, добрый день, господин депутат! Что, давеча в картишки проигрались? - на всю куражився “командир” загону білогвардійців, звертаючись до заможної подружньої пари, яка проходила повз.

По ту сторону турнікету на нього із сумнівом поглядали два хлопчики років шести, зтиха перемовляючись.

— А це справжні росіяни?

— Та ні, ти що - це перевдягнені українці.

— А їх що, застрелять по-справжньому?

— Та ні. то вони прикидатися будуть!

Інтелігенти розповсюджували інформаційні листки, озброєні вояки розмовляли з медсестрами, більшовики виринали то там, то тут зі своїм "Слава революции!" - словом, усе було наче у кіно.

— Наш фестиваль “Вінниця - столиця УНР” потрошку стає традиційним. Сто років тому ми мали державу. На превеликий жаль, ми ту державу втратили. І пам’ять про неї у регіональному і всеукраїнському контексті дуже важлива. Сьогодні перед нами не буде бою за Вінницю. Ми показуємо ситуацію дуже страшного і буремного 1919 року - катастрофічного для великї частини різних військових підрозділів, але, в першу чергу, для дієвої армії УНР та галицької армії. Чи фантазійний цей бій? Ні. Бо перед нами зараз буде типова ситуація подільського містечка. В той час і в той день, коли протягом 24 годин влада могла змінитися кілька разів - українська влада(наддніпрянців чи галичан), російська влада(озброєних сил півдня Росії чи робітничо-селянської Червоної армії). Ми будемо сьогодні говорити про чотирикутник смерті - катастрофічну ситуацію, у яку потрапило галицьке військо, коли простягнуло нам, наддніпрянцям, руку допомоги. На превеликий жаль, обставини склалися для них катастрофічно. Але для цього бою знайдеться місце позитиву і перемозі української зброї, - розповів Олександр Федоришен, директор Центру історії Вінниці.

Бої за владу у місті озвучував Олексій Циганков, працівник департаменту культури міської ради. Він же і попереджав, аби вінничани дотримувалися правил безпеки та не заходили за турнікети під час реконструкції.

Резюме бою від Олексія Циганкова:

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.