У Хмільнику тіло жінки не могли знайти у її власній квартирі

Родич померлої Сергій Панчук дезинфікує квартиру

Про смерть сусідки мешканці під’їзду одного з будинків у Хмільнику дізналися тільки тоді, коли їх почав «душити» трупний запах. Доступитися до тіла виявилося непросто – вся квартира до самої стелі була забита непотребом. Сморід стояв такий, що мешканці змушені були залишити квартири. На ніч просилися до родичів або знайомих, а вдень, хто не був на роботі, сиділи на лавках у дворі.

Сміття замість ліжка

Як висловився один з її сусідів, у Валентини Поліщук, царство їй небесне, був рефлекс Плюшкіна. Жінка проживала на п’ятому поверсі будинку на вулиці 1 Травня, 66. Це навпроти військового санаторію. Не один рік стягала додому непотріб. Про це знали сусіди, але мовчки спостерігали за «бабусею-плюшкіним». Самі не робили зауваження і не повідомляли відповідні служби, які стежать за станом будинку. Мешканці під’їзду розповіли журналісту RIA, що їхня сусідка Валентина Поліщук протягом останніх років ні з ким не контактувала. Навпаки, конфліктувала. Тому з нею ніхто не хотів мати справи. У цій квартирі вона проживала багато років. До пенсії працювала на посадах, де постійно контактувала з людьми. Була секретаркою у приймальні керівника пересувної механізованої колони,  трудилася у військовому санаторії. Сусіди, які давно знайомі з Валентиною Поліщук, пояснюють, що останнім часом поведінка жінки змінилася.

— Вона навіть з родичами не хотіла спілкуватися, — каже одна із сусідок, яка відмовляється називати своє прізвище. — Навіть на дітей кричала безпідставно. Люди, чомусь, дратували її. Ми звернули увагу, що своє «багатство» вона носила у квартиру увечері. Тоді менше людей могли побачити її. Вдень постійно ходила з сумкою. Мабуть, у ній теж щось несла з смітника.

— Після того, як «еменесники» виламали двері, доступитися до тіла покійної не було можливості, — розповів сусід з першого поверху Юрій Грицишин. — Вся квартира була завалена пакунками, мішками, пакетами до самісінької стелі. Під час виламування, очевидно, зачепили «стіну» непотребу і вона завалила вузенький прохід.  Коли ми взялися розчищати завали, то побачили, що така само картина не тільки у коридорі і в кімнаті, а й у ванні, на кухні.

Сміття до стелі. Фото з телефону родича Сергія ПанчукаПан Юрій каже, що протигаз не допомагав, трупний запах і сморід від сміття пробивався крізь фільтри і не давав дихати.

— Ми змушені були раз-по-раз вибігати на вулицю, щоб вхопити свіжого повітря…

Ліжка у кімнаті не було. Тіло жінки лежало на купі сміття.

А гроші в неї були

Родичі покійної прибирали у під’їзді. Один з них на ім’я Сергій каже, що тітка останніми роками до себе нікого не підпускала. І сама також не відвідувала рідню, не телефонувала їй. Пропонували сходити до лікаря – у відповідь отримували неадекватну реакцію.

Сергій дезінфікує все у квартирі. Його дружина миє східці у під’їзді. Син виносить чимось наповнені банки. У вікнах нема шибок. Жінка жила без води, без опалення, вони були відімкнені. І навіть без електрики. Щоправда, світло недавно включили.

— Ніколи раніше не стикався з такою ситуацією, — розповідає головний інженер ЖЕКу, який обслуговує цей будинок, Григорій Степанович. — Найбільшою проблемою було знайти людей, які б вивезли тіло у морг, а потім прибрали зібраний тут роками хлам.  

Як стверджує співрозмовник, жодна служба не бралася за таку роботу. МНСники виламали двері у присутності поліції і сказали, що свою справу вони зробили. Бригада швидкої, яка прибула на виклик, зафіксувала факт смерті, але жодних інших дій не вчиняла.

— ЖЕК залишився наодинці з проблемою, — продовжує головний інженер. — Наш начальник Юрій Прокопович зумів організувати людей, транспорт. З квартири вивезли шість вантажних автомобілів хламу.

Один з тих, хто його вивозив, розповів, що до першого рейсу на міському сміттєзвалищі бомжі поставилися звично, як до приїзду інших машин з побутовими відходами. А ось під час другого і всіх інших рейсів машину чекали вже на в’їзді до полігону. Там же застрибували в кузов і починали перебирати привезене.  

— Вони знайшли гроші, які жінка збирала, цим пояснюється їхня активність, — розповідає Юрій Грицишин.

Мешканці злополучного під’їзду дивуються, чому санстанція не зацікавилася ситуацією. Можливо, у квартирі — вогнище якоїсь інфекційної хвороби.

— Ви не дуже перил торкайтеся, — застерегла одна з жінок, яка увійшла до під’їзду. – Бо ж ніхто не знає, що на них може бути.

Наші послуги – платні

В.о. завідувача Хмільницького відділення лабораторного Центру МОЗ Тетяна Філіпова

— Наші фахівці проводять заходи тоді, коли виявлять спалах інфекційних хвороб. У цьому випадку жінка померла не від інфекції. Ми розглянемо заяву про проведення дезінфекції у будинку на вулиці 1 Травня, 66 і зробимо все від нас залежне. Тільки хочу нагадати, що послуги наші тепер платні. Плата встановлена не нами. Рішення приймалося в Києві. Ми —  його  виконавці. Плата за дезінфекцію незначна, 76 копійок за квадратний метр, але оплата має бути проведена. Хто надавав засоби для дезінфекції, що вже проводилася у квартирі померлої жінки — наш центр точно не робив цього. Можливо, препарат отримали у приватній структурі. Вона працює у нашому місті.  

Що робити, коли поруч неадекватний сусід

Юрист Олександр Сарафанюк:

— Вина власниці квартири, на жаль, уже померлої, очевидна. Нею було порушено низку вимог Житлового кодексу (зі змінами й доповненнями), де чітко зазначено, що власник квартири не має права створювати своїми діями незручності сусідам. Але й сусіди теж зобов’язані були інформувати органи самоврядування, житлово-комунальні служби про те, що власниця квартири допускає псування житлового фонду – у квартирі не було води, опалення, вибиті шибки. Тобто порушення відбувалися з мовчазної згоди сусідів, за що вони згодом поплатилися.

Одна із статей Житлового кодексу передбачає участь громади в управлінні житловим фондом. У будинку, про який йде мова, його мешканці ухилися від такої участі. Чим обернулася для них така байдужість, про це конкретно описано в статті. Органи виконавчої влади також зобов’язані здійснювати контроль за використанням і збереженням житлового фонду. Очевидно, що такий контроль у цьому будинку був відсутній, інакше зараз не вели б мову про ситуацію, що склалася. Отже, якщо мешканці будинку стикаються з фактами, коли дії когось із сусідів створюють для них незручності у проживанні, слід про це повідомляти в органи місцевого самоврядування, комунальні служби, правоохоронцям. Краще робити це у письмовій формі.