Потрібно вчитися слухати себе

Юлія Свєтлова з дитинства займалася танцями, потім її захопила психологія і вона зуміла поєднати ці два заняття.
- Танцями почала займатися ще в дитинстві. Уже з підліткового віку викладала і тоді почала розуміти, що танці невідривно пов’язані з психологією. Після закінчення школи вступила в Київський університет культури, але покинула. Справа в тому, коли я вступала, був дуже сильний факультет сучасної хореографі, а буквально протягом року, не знаю з яких причин, усі викладачі, заради яких я туди пішла - звільнилися. Я поїхала в Москву. Там потрапила на семінар з танцювально-рухової психотерапії і зрозуміла - це саме те, чого я так довго шукала. З тих пір багато вчилася і продовжую їздити на семінари, майстер-класи у Києві, Москві.
У Вінниці багато людей займаються танцювально-руховою психотерапією?
- В Україні лише кілька років тому у Києві з’явився цей напрям психотерапії. У нас її дуже важко розвивати, мало інформації, російськомовної літератури. Крім того, ніхто не розуміє, що це. Слово "танцювально-рухова" асоціюється у людей лише з танцями, і для них це не цікаво. А розповісти у двох словах про це неможливо, потрібно просто спробувати.
У центрі ви займаєтеся тільки танцювально-руховою психотерапією, чи є інші напрямки?
- Центр психології руху займається танцювальними напрямками - це контемпорарі та контактна імпровізація і танцювально-руховою терапією. Усі ці напрями дуже пов’язані між собою, але разом з тим різні. У нас є танцювальні групи, куди люди приходять, щоб навчитися танцювати. А є семінари, де ми рухаємося і розмовляємо. На них не танцюємо якісь прийняті па, а рухаємося так, як хочемо саме в цей момент. Це танець зсередини. Комусь хочеться крутити носом, хтось просто рухає пальцями, хтось топає ногами. За великим рахунком, це і є танці, а те, що загально прийнятно вважати танцями - це хореографія.
Коли людина починає слухати своє тіло - на перших порах просто дивується, скільки тіло може розповісти.
Зрозуміти себе у всіх виходить?
- Якщо людина не опирається - так. Це як у медицині, щоб вилікувати якусь хворобу, іноді доводиться зробити боляче. Але не кожен готовий до болю. У нашому випадку це, звичайно, не фізичний біль, але є неприємні моменти. По-перше, відразу вилазять усі комплекси, і люди часто не готові визнати їх.
Ви казали, що допомагаєте людям зрозуміти себе і змінити життя на краще. А ваше життя якось змінилося, відколи ви почали займатися руховою терапією?
- Звичайно, особливо останні роки. По-перше, змінився мій внутрішній стан. У нашій культурі не прийнято відкрито виражати свої емоції. Людина зазвичай тримає все у собі. Але ж нічого нікуди не дівається, а накопичується всередині нас. Тому дуже важливо навчитися працювати з емоціями. Коли ти про це знаєш, починаєш пропрацьовувати свої емоції, починаючи з дитинства. Колись, якщо мені казали щось образливе - у мене була просто внутрішня істерика. Зараз я вже на це навіть не відреагую.
Про що мріяли у дитинстві?
- Усе, про що мріяла - збулося - і продовжує збуватися. Мої найзаповітніші мрії – танцювати і стати актрисою – також стали реальністю. Минулої весни поставила моноспектакль «Заглянути їм у вічі», тема якого - людські страхи. Він про те, чого ми боїмось і наскільки сильно це заважає нам жити. Зараз планую інший спектакль, поки що навіть не знаю, про що він, але він буде. Обов’язково.
У вас є рецепт щастя?
Потрібно просто навчитися слухати себе. Дуже часто я кажу людям, що вони живуть не своїм життям. Вони роблять те, що не хочуть: вступають у вузи, де їм нецікаво вчитися, тому що так батьки сказали; йдуть на роботу, яку ненавидять; іноді працюють, можливо на гарно оплачуваній роботі, але яка зовсім не приносить ніякого задоволення. Вони не займаються тим, чим справді хочуть займатися. Коли ж людина йде по своєму шляху - все у неї буде в порядку і в матеріальному плані, і в духовному.
Свєтлова Юлія Борисівна
керівник Центру психології руху "Мир"
Дата народження: 31 липня 1978 року
Сімейний стан: заміжня
Хобі: поезія, подорожі
Улюблені письменники: Ремарк, ОШО
Улюблені фільми: "Джиа", "Весна, літо, осінь, зима і знову весна"