Може, нарешті настав час сказати правду, КОЛИ саме Вінниця була столицею Української Народної Республіки? На всім відомій меморіальній дошці, на будинку навпроти мерії, історично безграмотно стверджується, що 1919 року... А от мій друг, видатний український письменник Микола Рябий ще 19 березня 2014 року в газеті "33-й канал" назвав ту дошку такою, що з неї "...Химині кури сміються"!
Сьогодні, увечері, в телефонній бесіді він сказав мені, що "Володимиру Кириловичу Винниченку, першому українському прем'єрові за часів Української Центральної Ради, першому голові Директорії, котрий НАПРИКІНЦІ 1918- го Року Божого працював у так званому "червоному кабінеті" вінницького готелю "Савой" на розі Українського проспекту (нині - вулиця Соборна) та імені гетьмана Богдана Хмельницького (колишня Козицького), а з дружиною Розалією Яківною Лівшиць, донькою зубожілого єврея, котру називав Кохою, від слова "кохання", мешкав у особистих покоях власника готелю, навіть в лихому сні приснитися не могло, що мине 99 років, в 100-річчя Української національно-визвольної революції, на четвертому році Революції Гідності, написом на згаданій меморіальній дошці Вінниця заперечуватиме...історичний факт!
1 СІЧНЯ 1919 року "незалежна демократична газета "Життя Поділля", що виходила щодня, крім днів після свят, у номері 14 опублікувала інформацію " Подорож Директорії з Вінниці до Києва": "Мені пощастило надзвичайно. Я попав у той потяг, котрим Директорія з міністрами урочисто виїжджала зі своєї тимчасової столиці Вінниця - до Київа...
...Всіх цікавило-як зустріне нову владу многогрішний і многострадальний Київ.
"Невже Київ щиро підтримував гетьмана?"...
Отже, мова про те, як у ЛИСТОПАДІ 1918 РОКУ в Білій Церкві зібрався Український національний союз і оголосив повстання проти зрадливого гетьмана Павла Скоропадського, котрому надокучило самостійно керувати Україною, забаглося ще й стати у "єдіной і нєдєлімой" білого кольору генерал-губернатором Малоросії...
Розквартировані у Білій Церкві січові стрільці рушили на Київ викурювати зрадливого гетьмана, а Директорія переїхала до Вінниці. Таким чином, Вінниця стала тимчасовою столицею Української Народної Республіки З 1918 РОКУ, А НІЯК НЕ 1919-го!
Газета, що засвідчує це, вийшла 1 січня 1919 року! Виходить, інформація про подорож Директорії з Вінниці до Києва була написана автором значно раніше, у 1918-му році!
Наступного ж, 1919 року, коли московські більшовики знову розгорнули наступ на Україну, захопили Харків, Полтаву, Катеринославі, Директорія ВДРУГЕ переїхала з Києва до Вінниці, оселилася в тому ж готелі "Савой"...
І що це за напис на меморіальній дошці: "В цьому будинку в 1919 р. тимчасово ЗНАХОДИВСЯ уряд Української Народної Республіки (як це - відсиджувався, переховувався?!...)?
З 2014 року Микола Рябий пропонує написати на дошці так: "За часів національно-визвольних змагань Вінниця ТРИЧІ - 1918-1919-1920 років,- нехай і тимчасово ставала столицею УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ"
Тому й сміються Химині кури з меморіальної дошки на стіні вінницького "Савою"...
Тільки "не чують" чомусь нашого видатного українського письменника, і тому вимушений він знову надривати своє немолоде серце...
...Микола Рябий збирається завтра виступити на "круглому столі", на четвертому поверсі облдержадміністрації, організованому депутатом-патріотом обласної ради Володимиром Барцосем, присвяченому створенню у Вінниці першого пам'ятника Іванові Богунові. О 16.00. Прийдіть, не пошкодуєте... Почуєте багато цікавого, вперше!
Може, Химині кури вгамуються нарешті. А світлої пам'яті Володимиру Винниченку в засвітах не снитимуться лихі сни...