Обговорення кандидатів на головних лікарів, частина друга: громада робила мітинг, сварилася з депутатами і обіцяла “винести всіх звідси на вилах”

Коли в залі засідань прозвучало “А тепер на розгляд пропонуємо кандидатів на заміщення посади головного лікаря дитячої обласної лікарні”, зал зірвався на протяжне “У-у-у-у!!!”, а пані Людмила Щербаківська дивно посміхнулась. Хоча, після трьохгодинного розгляду кандидатури пані Антонець, Людмила Щербаківська вже не посміхалась. А впівголоса, довго і таємниче обговорювала щось із головою комісії з гласності та редактором “33-каналу” Анатолієм Жучинським. Обличчя у обох видавалися стурбованими.

Хотіли влаштувати мітинг
Вже з самого початку спільного засідання представників громадськості та чотирьох профільних комісій був ажіотаж. Певно, це пояснювалося тим, що саме на вчорашнє засідання залишили все “найсмачніше”: дитячу обласну лікарню, обласний онко- та психоневрологічний диспансер, госпіталь інвалідів Війни та МСЕК.
Ну, і готувалася громадськість до “десерту” відповідно. Молоді хлопці зі “Свободи” прийшли з великим плакатом “Антонець — корупція! Моравська — її тінь!”. Радіючи та посміхаючись, хлопці завзято приліплювали цей витвір мистецтва скотчем до балкону.

Навпроти них з не меншим завзяттям інші активісти розвішували плакат про корупцію в обласному МСЕКу, керував яким до недавнього часу Віктор Власюк.

Були плакати і на підтримку кандидатів. Наприклад, члени колективу обласного госпіталю для інвалідів Війни затвердили на плакаті своє рішення підтримати Валерія Бабійчука.
Депутатам така самодіяльність не дуже сподобалась. Радше, відверто не сподобалась. Вони закликали активістів познімати плакати, бо на них — серйозні звинувачення на адресу конкретних осіб.

А ще попросили не влаштовувати Майдан, бо “у нас тут не мітинг, а засідання профільних комісій і розгляд кандидатів, кожний з яких заслуговує на повагу”. Та у активістів такі зауваження викликали лише чергову посмішку.

Роззираємось. Бачимо багато знайомих вже з попередніх слухань обличчь. Очільник Люстраційного комітету Анатолій Банах, представник Народної Волі Денис Котов, голова “Батьківщини молодої” Вадим Кудіяров, представник студентської свободи Андрій Миронюк, представники Автомайдану-Вінниця, громадські активісти, щедро представлені жіночою половиною.

Ну і, звісно, самі кандидати на головних лікарів. В залі видно і обличчя пані Антонець. Один з голів комісій повідомив, що у залі присутній навіть депутат Верховної Ради України Геннадій Ткачук.

Початок засідання видався дуже емоційним та навіть духовним. Депутат облради та співзасновниця “33-каналу” Тетяна Редько підтримала ініціативу громадськості поіменного голосування:

- Слава Україні! Я сьогодні вранці молилася, - зізналася пані Редько. - І, знаєте, коли ми будемо сьогодні голосувати за кандидатів, то треба керуватися не тільки критеріями професійності, а й Божими критеріями. А ті, хто боїться поіменного голосування, певно, колишні представники Партії Регіонів. Тому й бояться! - дорікнула депутатам пані Редько.

Але депутати стояли на своєму — поіменного голосування їм не хотілося. З залу лунають вигуки представників громадськості, що це ганьба. А он де і якась жіночка, гнівно вказуючи пальцем на депутатів, доєдналася до громади і висловила цілковиту впевненість в тому, що таки-так, бояться депутати.
Слово взяв і редактор “33-каналу” Анатолій Жучинський. Він теж запідозрив депутатів у боягузтві:
- Відбувся Майдан. Відбулася Революція Гідності. А ви хочете робити, як колись? Як вам не соромно? Чого ви боїтеся? - дорікнув депутатам пан Жучинський.

Було соромно депутатам чи ні, але голосвати поіменно вони відмовился. І крапка.
Три години “смакували” Антонець
На розгляд вчорашнього засідання комісій винесли всього 12 медичних закладів області. Але склалося враження, що переважна більшість присутніх закинула всі свої справи і прийшла виключно заради дитячої обласної лікарні. Не так лікарні, як її колишнього головного лікаря, пані Антонець.

- А коли вже буде Антонець? - нетерпляче запитує у журналіста “20 хвилин” якась літня жіночка. Судячи зі знудженого виразу її обличчя, спостерігати за розглядом інших кандидатів їй ой як набридло.
- А Вам вона навіщо? - запитую у жіночки.
- Як це навіщо? Хочу теж до мікрофона піти, сказати всім, яка вона корупціонерка! - авторитетно заявляє пані і вдоволено схрещує руки на грудях у бойовій позі.
- Та хватіт вже їх “мурижити”, - розсердився якийсь чоловік збоку.  - Давайте вже Антонець!
Нарешті громаді подали те, чого всі так очікували. Прозвучало прізвище пані Антонець, і всі присутні в залі загомоніли, заукали, деякі навіть з місць підвелися, щоб краще розгледіти “ту саму Антонець”.

Сама пані Антонець на таку увагу до її особи відреагувало досить стримано. Видно було, що жінка хвилювалася. Але намагалася тримати себе в руках.

І посипалися запитання...
- А де Ваш син взяв гроші на хату?
- А де він взяв гроші на машину?
- А де Ви взяли гроші на машину?
- Що Ви скажете по справі мамографів? (до речі, ставити це запитання, здається, вже набридло і самим виступаючим)
- А де Ви були в День Соборності, коли на Майдані стріляли наших хлопців?

Потік запитань, здавалося, не вичерпається ніколи. Бо ж кожному хотілося піти і гучно, прямісінько в мікрофон, запитати пані Антонець ледь не про її гардероб. Здавалося, ще трохи, і почнуть питати про майно її сусідів.

Пані Антонець відповідала стримано і по кожному факту. Щодо майна свого сина, то порадила з цим питанням звернутися безпосередньо до нього. Бо синові вже 38 років, він живе окремо і заробляє на себе сам. Щодо власного авто, то пані Антонець відповіла так:
- Я за більш ніж три десятки років шаленого “вкалування” могла заробити на авто чи ні?
Антонець взяли в тісне коло всі бажаючі виступити. Геть між собою їм не вдалося дійти консенсусу, бо кожному кортіло першому поставити своє запитання.

Особливо емоційним був виступ молодого активіста зі студентської свободи Андрія Миронюка:
- Ви нам, шановна, тут не розповідайте баєчки! Знаємо ми все і про “золоті унітази”, і про Ваші махінації. Ми з такими як Ви будемо боротися, побачите! - активно жестикулюючи, кричав хлопець.

Пані Антонець сказала, що занадто вихована, аби відповідати хлопчині в його ж стилі, але попросила подивитися їй увічі. Андрій Миронюк не подивився. Довівши свою промову до кінця, з переможним виразом обличчя звільнив трибуну.

Люструвати Антонець завершив активіст Народної Волі Денис Котов.

Він виголосив палку промову проти корупціонерів взагалі, а тоді звернувся до депутатів:

 - Якщо буде треба, ми знову захопимо облдержадміністрацію і виженемо вас звідси. А тоді сядемо у ваші крісла і за два місяці навчимося робити те, чого ви так і не навчилися за 22 роки!
Пану Котову шалено аплодували представники громадськості. А у жіночої половини його промова викликала радісне захоплення.

Цікаво, що коли депутати запросили до слова відповідального за плакат із звинуваченнями на адресу Антонець, то на балконі якось знітилися, принишкли і після кивання головами один на одного, спільними зусиллями зняли плакат.

До речі, на балконі біля плакату сиділи вже не молодики зі “Свободи”, а якісь жіночки. До того вони сердито кричали щось на адресу Антонець.  
Проголосували за трьох
Депутати розглянули всіх кандидатів на головного лікаря дитячої обласної. Виступ Антонець автоматично знизив рівень уваги до інших кандидатів: вже не так цікаво... Хоча, добряче “прошманали” і Василя Паненка, якого до того підтримали не тільки у обласному Департаменті охорони здоров'я, а й серед громадськості.

Аж тут голова Люстраційного комітету пан Банах заявляє, що несподівано з'явилися факти, які дискредитують Паненка. Тому дісталося “на горіхи” і стоматологу та пластичному хірургу Василю Паненку.

Поки присутні цікавилися всіма справами Паненка, депутати стиха перемовлялися. Особливу перемовну активність розвинули Людмила Щербаківська та Анатолій Жучинський. Зосередженість на їхніх обличчях свідчила про те, що розмови ведуться серйозні.

Тетяна Редько про щось перемовлялася з одним із депутатів, який повідомив їй, що голосуватиме за Антонець. На що пані Редько відповіла:
- Ви що, хочете, щоб нас усіх звідси винесли?
Нарешті зібралися голосувати. Думки депутатів розділилися по комісіям.

Комісія з питань комунальної власності, наприклад, вирішила підтримати Тетяну Антонець.

Комісія з гласності — Василя Паненка. Комісія по боротьбі з корупцією — Дмитра Свистунова. А медична комісія вирішила не підтримувати нікого.

Таким чином, на розгляд і затвердження кандидатури головного лікаря сесією облради винесли трьох претендентів: Тетяну Антонець, Василя Паненка та Дмитра Свистунова.
Це рішення намагалися освистати, знову з'явилися бажаючі біля мікрофону, але голова облради Сергій Свитко прийняв результати голосування комісій.
“Це не люстрація, а знущання над медиками”
Пристрасті по дитячій обласній лікарні та Антонець поволі вщухали. Але попереду залишилися не менш цікаві та довгоочікувані для громади медичні заклади: онкодиспансер та Центр медико-соціальної експертизи.

Колишнього очільника обласного МСЕКу Віктора Власюка, наприклад, зустріли не менш радо, ніж до того Тетяну Антонець. На атаку запитань пан Власюк відреагував доволі емоційно:
- Розказуйте нам тут, який Ви хороший! Як не знімете своєї кандидатури, то ми Вас на вилах з кабінету винесемо! - кричить один з активістів.

- А оце вже відверта погроза, - каже пан Власюк. - А ваша нетерпимість до іншої людини, неприкрита ненависть до неї — це ознака фашизму. Люстрація, кажете? Це не люстрація, нормальна, правова і законна. Це — знущання над всією медичною спільнотою області. Це приниження людей, які все життя віддали медицині.

- А за які гроші Ви побудували свій будинок?
- Я за все життя заробив, щоб не жити у собачій будці, - відрізав пан Власюк.
Пан Власюк ще довго сперечався з головою “Батьківщини Молодої” Вадимом Кудіяровим. Останній теж втрачав терпець. Обидва пани залишилися незадовеленими таким діалогом і розійшлися.

На посаду головного лікаря МСЕКу члени комісії рекомендували Валентина Фіщука.
Не менш бурхливою була і зустріч громадськості з колишнім лікарем обласного онкодиспансеру Петром Одарченком. Пан Одарченко часто не міг і слова вставити, тому що всіх цікавило питання про Благодійний Фонд.
Між тим, у залі з'явився депутат Верховної Ради Геннадій Ткачук. Він спілкувався з членами комісій, поки тривало обговорення кандидатур. Один з претендентів, Володимир Шамрай, терпляче чекав своєї черги. До речі, біля облради хтось припаркувався на новенькому Міцубісі 2014 року. Голова однієї з комісій у мікрофон попросив власника відігнати авто, бо воно заважає іншим. Така ж гарна автівка є і у пана Шамрая. Про це він розповів ще під час громадських слухань.
Коли всі депутати наспілкувались між собою та з претендентами (в тому числі і депутат Верховної Ради), почалось голосування.
Кандидатуру Петра Одарченка, який сорок років пропрацював у медицині та 18 років керував онкодиспансером, не підтримали. Незважаючи на підтримку трудового колективу. Члени комісій рекомендували на затвердження сесії облради Володимира Шамрая.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.