Віце-президент ДЮФЛ Віктор Пищев: «У Вінниці виховують гравців для «Динамо» і Шахтаря»

– Вікторе Федоровичу, як ви оцінюєте роботу ДЮФЛ Вінниччини?

– Вінницька дитяча ліга виховує гравців для команд майстрів. В тому числі для київського «Динамо» і донецького «Шахтаря». Наприклад, в останньому матчі Ліги Європи на поле в складі «Динамо» вийшли одразу двоє вихованців вінницького футболу – Євгеній Чумак і Віталій Буяльський (забив гол «Генгаму»).   

Водночас дуже шкода, що у Вінниці немає свого професійного ФК. Його відродженням мають займатися керівники міста та області.

– Як котуються вінницькі команди у ДЮФЛ України?

– Цього року вінницька ДЮСШ ім. Блохіна-Бєланова виграла перший Кубок президента ДЮФЛ України (серед 12-річних юнаків). Водночас хотілося б, щоб більше команд з Вінниці грали у вищій і першій лігах ДЮФЛ. Нині їх загалом шість в різних вікових групах – чотири колективи ДЮСШ ім. Блохіна-Бєланова і два – ДЮСШ «Прем’єр-Нива». Багато інших регіонів мають значно ширше представництво в ДЮФЛ.   

– Як Ви вважаєте, в дитячому футболі пріоритетом є результат, масовість чи щось інше?

– Юні футболісти мають не гнатися за медалями, а в першу чергу отримувати радість від гри. Це підтверджує і моя тренерська діяльність, і отриманий за кордоном досвід. Я побував на дитячих тренуваннях в Австрії, Литві, Швеції, Хорватії та інших країнах. І помітив, що наставники там в першу чергу поважають особистість юних гравців. У нас же й досі стереотип гарного тренера – це той, який багато кричить і дуже суворий до своїх вихованців. Сучасний фахівець має допомогти розкріпачити футболіста, дати йому можливість повірити у власні сили.      

– Назвіть головні проблеми у вихованні юних футболістів.

– В Україні не вистачає сучасної футбольної інфраструктури. Але в першу чергу на підготовку юних гравців впливають класні тренери, яких також треба готувати. Деякі з них вкладають у своїх вихованців не лише знання, але й купляють за власні кошти м’ячі, форму тощо. Адже матеріальне забезпечення практично всіх ДЮСШ залишає бажати кращого.

– В радянські часи ситуація з футбольною інфраструктурою була не кращою. Діти грали в футбол, як правило, у дворових майданчиках. Але з них нерідко виростали висококласні гравці …

– Нещодавно я побував в Хорватії і зрозумів, чому одразу 80 футболістів цієї країни грають в престижних професійних іноземних лігах – англійській, іспанській тощо. Чим Україна в цьому плані гірша? Причина, напевно, в сучасному європейському підході до підготовки футболістів, починаючи вже з шестирічного віку. Хорватські тренери дають можливість малюкам отримувати задоволення від футболу. Вони були дуже здивовані, коли дізналися, що в Україні з 8-річками проводять 5-разові тренування. Хорвати казали, що займатися з такими дітьми можна не більше 2 – 3 разів на тиждень, а решту часи вони мають ганяти м’яча самі, якщо цього забажають. 

Ще один приклад – підготовка молодої зміни в академії «Барселоні». Там кожен тренер займається лише з дітьми одного віку (починаючи з шестиліток), а вже наступного року передає вихованців іншому. Така спеціалізація приносить гарні плоди, адже в підготовці кожної вікової категорії свої особливості. 

– В Україні юні футболісти нерідко демонструють високі результати на міжнародному рівні, але як тільки доходять до рівня майстрів, десь губляться. Це стосується й національних збірних у різних вікових категоріях.

– Цікаво, що в нинішній національній збірній України з футболу є лише чотири гравці, які раніше грали в юнацькій і молодіжній збірних країни. Інших в юнацькому віці не помічали. На це, серед іншого, впливають деякі непорядні тренери. Ми їх називаємо «позвоночними» – вони по телефонному дзвонику беруть до збірних не завжди найкращих виконавців. 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.