Гольф є одним з найпопулярніших видів спорту в англомовних країнах. Це дорога і престижна гра для професійних спортсменів та відпочинку для представників бізнесу. Хоча останнім часом популярність ґольфу в усьому світі стрімко зростає, в Україні він залишається розвагою для заможних. Бо кількість гольф-клубів у нашій країні можна порахувати на пальцях.
У Вінниці пішли іншим шляхом – створили гольф-майданчик біля набережної «Рошен». Викопали три лунки, облаштували їх прапорцями. І 27 липня провели чемпіонат міста з міні-гольфу серед любителів. Його організували центр підліткових клубів «Універ» і відділ молоді та туризму міськради.
Гра навиліт
На старт вийшли 18 учасників, хоча заздалегідь онлайн зареєструвалися набагато більше. Напевно, літня спека багатьом завадила дістатися місця змагань. В основному серед гравців були студенти, їм протистояли пару школярів. Хоча взяти участь могли всі охочі.
Одночасно змагалися два учасники. Вони мали послідовно вразити лунку, причому били ключкою по м’ячу по черзі. Швидший гравець переходив до наступного туру, переможений – вилітав. Тобто грали за олімпійською системою. На початковому етапі гольфісти влучали у першу лунку, в півфіналі – у другу, в фіналі – у третю.
До фіналу вийшли два хлопці і дві дівчини. Чемпіоном став Андрій Чорнобаєв, який виграв всі партії. Разом з трійку призерів склали Уляна Кондратюк і Ліна Єкєніна. Окрім медалей та грамот, призери oтримaли нагороди від спoнсoрів. Всіх учасників відзначили дипломами. Жоден спортсмен не залишився розчарованим, у всіх після гри були усмішки на обличчях.
– Ми й в подальшому збираємося проводити відкриті чемпіонати з міні-гольфу. Думаю, наступного разу бажаючих буде набагато більше, – сказав організатор змагань Дмитро Мира.
Секрет перемоги
17-річний студент Вінницького технічного коледжу Андрій Чорнобаєв прийшов на змагання з друзями. Він раніше про гольф знав небагато. Зважаючи на те, що Андрій є недосвідченим гольфістом, виграти чемпіонат не розраховував. До того ж торік брав участь в аналогічному змаганні і майже одразу «вилетів».
– В нинішньому чемпіонаті я послідовно здолав чотирьох опонентів. Партії проходили по-різному. В деяких я впевнено вигравав, і в інших доводилося хвилюватися за результат. Іноді навіть по м’ячику не міг влучити і таким чином втрачав хід. В усіх партіях вражав лунку за три удари і лише в одній – за чотири, – розповів Андрій Чорнобаєв
Андрій Чорнобаєв відкрив свій секрет успіху. Головне – вірити в себе і трохи везіння. Також, за словами Андрія, важливо залишатися спокійним і холоднокровним, що допомагає зосередитися.
– Я обрав стратегію виважених, несильних ударів. Тому мій м’ячик не перелітав лунку з іншого боку, – додає чемпіон.
Переможець чемпіонату не виключає того, що в майбутньому спробує власні сили в класичному гольфі. Зрозуміло, в інших містах, адже у Вінниці великого майданчику для гольфістів немає.
Гендерна рівність
В світі в ґольф грають і жінки, але ставлення до жіночого ґольфу, на відміну, приміром, від ситуації у тенісі, неоднакове із чоловічим. Жінки рідко змагаються в турнірах разом з чоловіками (для них існує окрема система змагань) та обмежено приймаються у ґольфові клуби, статути яких визначають винятково чоловіче членство.
А ось у Вінниці – все інакше. Наші гольфістки не лише дали бій чоловікам, але й відібрали у них медалі.
– Велика сила удару для міні-гольфу непотрібна. Тому ця гра цілком підходить і для хлопців, і для дівчат. Жодних обмежень не повинно бути, – каже 19-річна студентка Вінницької філії Київського університету культури і мистецтв Ліна Єкєніна.
Бронзова призерка чемпіонату дуже раділа своєму успіху. Дівчина каже, що досягла високого результату завдяки гарному тренеру, який перед початком ігор показав ази техніки і нагадав основні правила гольфу.
– Я одразу зрозуміла, яке правильно тримати ключку і бити. Це допомогло вийти до фіналу і стати призеркою. Обов’язково братиму участь в аналогічних чемпіонатах, – розповіла Ліна Єкєніна.
Де пограти
Поруч з дитячим майданчиком напроти світломузичного фонтану облаштовали майданчик для міні-гольфу. Інвентар (стандартні ключки і м’ячики) можна взяти напрокат у турцентрі «Подільський» та його філії на набережній «Рошен».
Б/в ключка для гольфу коштує – від 120 гривень, м’ячик – від 20 гривень. Їх легко можна придбати через Інтернет.
З історії спорту
Вважається, що гра в гольф зародилася в Шотландії і була винайдена пастухами, які за допомогою ціпків (майбутніх ключок) заганяли камені в кролячі нори. Імовірно вона існувала вже в XIV столітті, а в XV столітті в Шотландії вийшло декілька законів, що забороняли грати в гольф. У XVII столітті ключками в м'яч грали вже в Нідерландах. Гра в її сучасному вигляді оформилася в XIX столітті в Шотландії.
Ґольф визнаний Міжнародним олімпійським комітетом. Він входив до програми Олімпіад 1900 та 1904 років. Виконком МОК рекомендував включити ґольф до програми Олімпійських ігор-2016.
Дещо о правилах
Окремі учасники або команди змагаються в гольф, заганяючи м'яч в лунки ударами ключок, намагаючись пройти дистанцію за мінімальне число ударів. Грають на підготовленій трасі, до якої зазвичай входить 9 або 18 лунок. Кожна з них оточена майданчиком із коротко підстриженою травою – гріном. До гріну від стартового майданчика веде смуга дещо вищої трави – фервей. Обабіч фервею – ще вище підстрижена трава – раф, за яким зовсім непідстрижена трава, кущі, дерева, водойми. По боках фервею встановлюються кілька штучних перешкод –бункерів, ям із піском. Лунка позначається прапорцем, що є орієнтиром для далеких ударів. Але на інший день лунку можуть перенести, змінюючи завдання.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 1 травня 2024
Читати номер