На чемпіонаті України з кіокушинкай карате серед чоловіків, жінок і кадетів, що пройшов у Житомирі, найбільше відзначалася саме вінницька представниця прекрасної статі. 14-річна Ірина Козачковська єдина серед наших каратистів виграла нагороду, причому золоту.  

Путівка до Польщі

В Житомирі Іра виступала серед кадетів (у ваговій категорії 60-65 кг) у розділі «куміте» (поєдинки). Чемпіонат мав вагомий статус відбору на чемпіонат Європи у Кельце (Польща).

Ірина Козачковська в фіналі проводила поєдинок каратисткою з Полтави, у якої раніше постійно вигравала. Приємна традиція не була змінена. Вінничанка перемогла «іпоном». У карате це як нокаут, коли суперник не може піднятися після потужного «пострілу».

– На цю перемогу мене надихнули тренер Олександр Вихованець, батьки та друзі, які завжди підтримують. Незабаром я дебютую на

чемпіонаті Європи. Раніше мене не допускали на такі міжнародні змагання за віком – тільки з 14 років це дозволено, – каже Ірина Козачковська.

Вінничанка прагне зайняти перше місце на європейському чемпіонаті. Також вона мріє взяти участь на чемпіонаті світу, який щорічно проходить на батьківщині карате – в Японії.

– За останні три роки досягнення Ірини Козачковської – найвище серед вінницьких каратисток. А ось спортсменки з Ладижина і  Козятина нещодавно їздили на європейські чемпіонати. Тепер й Ірина має чудові шанси стати призеркою таких престижних змагань, – прокоментував виконавчий директор Вінницької міської федерації кіокушинкай карате та тренер-викладач Олександр Вихованець.   

Батько-каратист

Ірина Козачковська – кандидат у майстри спорту України. Навчається на факультеті фізичного виховання Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу. Після завершення навчання хоче стати тренером.

Дівчинка зацікавилася японським видом єдиноборств у шість років.  – У карате мене привели батьки, і спорт мене одразу зацікавив. Батько був каратистом, раніше допомагав мене тренувати, – каже дівчина.   

Олександр Вихованець – третій наставник Ірини, яка вже є доволі титулованою спортсменкою. В Житомирі вона стала вже чотириразовою чемпіонкою України.

– У мене були успіхи з самого початку. На двох дебютних змаганнях посіла перші місця. Тоді билася з хлопцями, бо серед суперників не було дівчат, – згадує спортсменка.

Нині Ірина Козачковська з хлопцями-однолітками б`ється тільки на тренуваннях у залі школи № 21. Така практика допомагає підготуватися до змагань з куміте.   

Може розбити стіну

Нагадаємо, у карате можна атакувати суперника і руками, і ногами. Також дозволяється робити підсічки, «вертушки». А ось кидки і штовхання забороняються.

– Я перемагаю за допомогою різних прийомів. Нерідко долю мого поєдинку вирішує удар у голову. Часто виграю іпоном, хоча інколи й по рішенню судів, – каже Ірина Козачковська. – Можу здивувати й технічними навичками. Приміром, розбиваю стіну з гіпсокартону.

Уподобання Ірини Козачковською не обмежуються єдиноборствами. Вона займалася танцями, два роки грала у баскетбол. Але за браком часу гру з м’ячем довелося закинути.    

Олександр Вихованець не вважає, що карате для дівчинки є кращим за танці чи гімнастику.

– Але є дівчата, які усвідомлено обирають наш вид спорту. Спостерігаєш за такою спортсменкою протягом місяця, і розумієш, що вона хоче займатися суто єдиноборством. Можливо, карате. Але й, не виключено, боксом чи боротьбою, – ділиться тренер.

Якщо ж дівчина свідомо обрала кіокушинкай карате, то працювати з нею Олександру Вихованцю набагато легше, ніж х юнаками. Бо у представниць прекрасної статі вищий рівень мотивації та краща дисципліна.

Де займатися?

Тренування з кіокушинкай карате у Вінниці відбуваються на базі шкіл № 21, № 5, № 8  і № 12. Довідки за телефоном: 063-325-73-51 (виконавчий директор міської федерації Олександр Вихованець). 

– Приймаємо дітей з шести років. У п’ять зарано, це може бути лише група загальнофізичної підготовки. Спарингувати діти починають лише з років восьми – дев’яти, – інформує Олександр Вихованець.

Синців не залишається

На змаганнях каратисти виступають у повній амуніції. Для юнаків це протектори на гомілки, руки, пахова раковина, шолом і жилет. За словами Олександра Вихованця, у каратистів навіть кращий захист, ніж, приміром, у футболістів.

– Синців у наших спортсменів практично немає. На тренуваннях вони можуть бути й без жилетів (щоб звикати до певного дискомфорту від ударів), але з протекторами на руки на ноги. Втім, слідів на тілі все одно майже не залишається, – розповідає тренер.









