«Чи здоровий сон у вінничан?»: професор б’є на сполох і радить, як приборкати шум у місті

Професор ВНТУ Володимир Ратніков радить міській владі, як приборкати шум у місті і зробити сон вінничан спокійнішим.

• Створити карту шуму міста пропонує владі професор Вінницького національного техуніверситету.
• У місті стільки шуму, що його не можна називати комфортним для проживання.
• Чому міськрада не виконує своє рішення №2066? Чи пам’ятають керівники міста про що воно?

Підвищений рівень шуму у місті, особливо у вечірні години, це те, що непокоїть багатьох вінничан. Привернути увагу до цього питання вирішив професор національного технічного університету доктор філософських наук Володимир Ратніков. Свої роздуми він висловив у листі, який надіслав журналісту «20 хвилин»/ RIA.  На думку професора, з таким шумом, як у нас, навряд чи можна назвати Вінницю найкомфортнішим містом. Наразі маємо такий комфорт — хоч вуха затуляй!

Науковець висловив декілька пропозицій для вирішення  цього справді важливого питання.

Це обов’язок влади  — забезпечити умови для людей

Професор Ратніков нагадав про те, що в країні прийнято закон «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Документ зобов’язує органи виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні заходи щодо попередження та зниження шуму до тих рівнів, що установлені санітарними нормами.

Міська влада теж ухвалила схоже рішення. Його № 2066. Депутати затвердили його на сесії міськради ще у 2008 році. Документ має назву — «Про затвердження Правил додержання тиші на території міста Вінниці». У ньому чітко зазначено: «заборонено перевищувати встановлені норми тиші з десятої години вечора до восьмої ранку».

Що відбувається насправді? Найчастіше тишу порушують гонщики на мотоциклах і автомобілях.

—Я проживаю у будинку на вулиці Келецькій, — розповів у розмові з журналістом «20 хвилин»/RIA професор Ратніков. — Можу особисто підтвердити, що ця вулиця є такою, де мотоциклісти влаштовують своєрідні гонки на мотоциклах без глушників. І вона не одна така у місті. Кожен день, а особливо увечері, тишу розриває ревіння двигунів.

А як же з вимогою закону щодо відвернення шкідливого впливу шуму у місті на здоров’я людей?

Рівень шуму перевищує норму приблизно у два рази

Професор Ратніков стверджує, що порушена ним тема вкрай важлива, бо майже третина життя людини триває уві сні. От і виникає питання: а в нашому славетному місті, наскільки він може бути здоровим, цей сон?

—Ясна річ, я не про повітряні тривоги, яких і так чимало, і без яких зараз, на превеликий жаль, ніяк, — говорить науковець. — Акцент моєї уваги спрямований в основному на тих, котрі отримали радість купівлі нового позашляховика або потужного мотоцикла, і котрі на тлі цієї радості вмикають на форсажі газ на повну потужність.

А тепер уявіть пенсіонерів, котрі мешкають у будинках над проїжджою частиною, і котрі налаштовуються заснути. Як їм сприймати таку гармонію?! Ось, здавалося б, людина вже засинає, як раптом з напівдрімоти її вириває раптове ревіння потужного двигуна. Це стрес, після якого не так легко знову налаштуватися на спокійний сон. А немовлята? У них поки що свій режим сну та неспання, їх часто нелегко заспокоїти і заколисати після чергового шумового сплеску, який ще й передбачити неможливо.

Понад 50 років тому екологи порушили проблему шумового забруднення як нового виклику технологічного прогресу. У середині XX століття почалися дослідження джерел шуму, закономірностей поширення акустичних коливань в атмосфері та над поверхнями, а також пошуки запобіжників. В екологічній науці навіть виник новий розділ — «Акустична екологія».

Комфортний для людини діапазон гучності становить — 40-55 децибелів  на такому рівні ми зазвичай спілкуємося у спокійній обстановці. Однак міський шум, особливо вдень, навряд чи можна назвати комфортним, наприклад, рівень шуму поблизу доріг із середньою інтенсивністю автомобільного руху становить 90-95 децибелів. Такий показник свідчить про наявність небезпечних шумів, що шкодять центральній нервовій системі людини. За рекомендацією ВООЗ, гранично допустимий рівень шуму — 85 децибелів, проте перебувати в такому місці можна не більше восьми годин.

Це попередження варто взяти до уваги, оскільки наша слухова система швидко адаптується до навколишнього шуму і поріг чутності зростає: якщо регулярно випробовувати вуха на міцність, наприклад, гучною музикою, здатність чути тихі звуки зникає. Щоб відновити її знадобиться деякий час, а в гіршому випадку може виникнути так звана «нейросенсорна приглухуватість». Нині 55 відсотків дорослого населення має проблеми зі слухом, а згідно з прогнозами, загальна чисельність людей з порушенням слуху в усьому світі до 2050 року може збільшитись до 900 мільйонів.

Через підвищений шумовий фон на 15-25 відсотків зростає стомлюваність, знижується концентрація уваги та результативність розумової діяльності. Шум також опосередковано сприяє розвитку депресії.

Отож, як бачимо, шумова проблема очевидна.

Для чого потрібна карта шуму?

—Проблема зниження рівня шуму очевидна і вона потребує якнайшвидшого вирішення, — наголошує професор Ратінков. — Для цього потрібен комплексний підхід. Як один із варіантів, запровадити під час планового проходження технічного огляду транспорту зобов’язання обов’язково встановлювати високопродуктивні глушники. Шум буде менший, та ще й скоротяться викиди шкідливих речовин в атмосферу.

Як ми вже тут зазначали, вуха людини можуть витримувати високу частоту лише протягом обмеженого часу. Вплив гучних звуків мотоцикла протягом тривалого часу може призвести до незворотного пошкодження слуху.

Визначити точки концентрації шумового забруднення допоможе шумова мапа міста. Вона демонструє рівень гучності звуків на основних магістралях, в районах житла і відпочинку людей, на території промислових та інших підприємств, а також навколо шумних об'єктів, що стоять окремо.

На базі стратегічної шумової карти в генеральному плані міста передбачають «спальні райони», визначають найбільш забруднені шумом його частини, в яких слід посилювати звукоізоляцію будинків для зменшення негативного впливу на людей.

Незрячий професор

Володимир Ратніков багато років працює нашому технічному університеті. Він професор кафедри філософії і гуманітарних наук. Це особлива людина, під час розмови з журналістом він розповів, що народився з уродженою катарактою, з часом взагалі втратив зір. Попри такі вади, пан Володимир закінчив університет, навчався в аспірантурі, докторантурі, захистив наукові роботи кандидата і доктора філософських наук.

Законодавство надає можливість таким науковцям мати оплачуваного помічника. Нині з професором працює Дмитро Лебєдєв, лаборант їхньої кафедри.

До речі, у підготовленому тексті про шум у місті пан Ратніков частково використав факти із статті Ріани Абдулаєвої. Про це він зауважив під час розмови із журналістом.

Поки ми розмовляли, під вікнами наших будинків час від часу було чути, як "розважаються" любителі гучної їзди на мотоциклах: у Ратнікова - на вулиці Келецька, у мене - на вулиці Пирогова. Традиційно під час настання темноти охочих таких гонок стає більше. Ні влада, ні поліція для таких гонщиків - ніщо, вони диктують усім нам свої правила. Не тільки сирени заважають спати. На жаль, міська влада створює вигляд, що "гонщики" нічого не порушують - ні швидкості, ні гучності. Так і живемо.

Читайте також:

Синочки «Торо» і «Тенет» народилися і загинули в один день, але додому повернувся лише один

«Казав, що після війни буде частіше приїжджати у Могилівку»: попрощалися з льотчиком F-16 Максимом Устименком

П'яне застілля закінчилося пограбуванням: чоловік побив жінку та забрав її речі

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.