Синочки «Торо» і «Тенет» народилися і загинули в один день, але додому повернувся лише один

Сергій Плотиця "Торо"(праворуч на передньому плані) й Іван Тенетник "Тенет" воювали у спеціальному підрозділі, який "кидали" на гарячі ділянки фронту, хлопці народилися і загинули в один день.

• Сергій Плотиця з позивним «Торо» й Іван Тенетник «Тенет» народилися в один день — 7 липня.
• Разом воювали і разом загинули 14 травня 2024-го, з різницею у декілька годин.
• В обох є однакова нагорода — «Золотий хрест».
• Одна страшна деталь відрізняє хоробрих воїнів: тіло Івана повернули батькам, Сергій — у списках зниклих безвісти.

Нашому земляку Сергію Плотиці на час загибелі ще не виповнилося 30-ти. Він родом із села Війтівці Хмільницької громади. Його побратим Іван Тенетник молодший: хлопець назавжди залишився 25-річним. Він з Чернігівщини. Сергій й Іван разом захищали рідну землю.

Напередодні їхнього дня народження, 7 липня, батько Сергія отримав грошовий переказ на 20 тисяч гривень. Надіслала його мама Івана Тенетника пані Ірина. Для чого?

«Перекидаю вам 20 тисяч гривень»

Іван Плотиця розповів, для чого мама Івана Тенетника надіслала йому таку суму грошей. Навів текст її повідомлення. Ось що написала жінка: «Іван Іванович, ви ж пам’ятаєте, що наші сини не тільки загинули в один день, а й народилися однакового числа. Перекидаю вам 20 тисяч гривень. На два дрони. Це подарунок особисто від мене моєму синочку Іванку і вашому сину Сергію»

—Що ми ще можемо їм подарувати? — пише жінка.

Після таких слів не плакати, а кричати хочеться, — каже Іван Плотиця. — Розповім більше. Син цієї жінки на позивний «Тенет» і  мій син з позивним «Торо» разом їли, спали, разом воювали і разом загинули, з різницею у декілька годин. Але вони ще й народилися в один день — 7 липня. Мамі «Тенета» повезло більше: вона похоронила свого синочка, мій «Торо» ще не повернувся з поля бою. Він ще воює.

Я пообіцяв мамі Героя, що обов’язково приїду на могилу до її сина. Приїду не сам. Приїду з бойовим другом, з «Торо», портретом свого сина.

Не про таку зустріч мріяли наші сини у хвилини між боями.

Думаю, що для нас, батьків, це буде дуже важка зустріч двох побратимів. «Тенет» у сирій землі, портрет «Торо» — у мене в руках.

Іван Плотиця щиро подякував жінці за згадку про день народження синів і за подарунок. Отримані кошти він витратить на придбання дронів. Це будуть іменні дрони помсти за «Торо» і «Тенета».

Казав їм, що після Перемоги чекаю у гості

—Я особи сто був знайомий з Іваном, сином цієї жінки, — продовжує Іван Плотиця. — Наша зустріч була дуже короткою, але вона таки відбулася. Тоді я їздив до сина у Старичі (навчальний центр підготовки військових – Авт.) Саме там познайомився з Іваном. Він мав плани на післявоєнний час, мріяв стати фермером і поцікавився у мене тонкощами птахівництва.

Чітко пам’ятаю свої слова, які сказав тоді хлопцям: «Дорогі мої синочки, після Перемоги всі приїжджайте до мене. Будемо три дні пити за Перемогу, а тоді я все покажу і навчу. Ви головне поверніться живими».

Хто ж міг тоді подумати, що я останній раз бачу Івана «Тенета» і свого Сергія «Торо».   

Прокинуся вночі, сяду біля вікна і до ранку очей не відведу від воріт

Ще одна риса поєднувала цих двох патріотів Сергія Плотицю й Івана Тенетюка. Їм відмовляли у ТЦК у мобілізації. Сергій зумів піти на війну тільки з третьої спроби. Івана теж взяли не одразу: тричі відмовляли, а він наполягав на своєму. До слова сказати, висловлював думки йти захищати країну ще у 2014 –му, але тоді міг тільки мріяти про це, бо ще навчався у школі.

Воювали хлопці у спеціалізованому підрозділі, тому їх «кидали» на найгарячіші ділянки фронту. Обох нагородили «Золотим хрестом».

Загинули у бою на Покровському напрямку.

Тіло Івана Тенетника вдалося забрати з поля бою і повернути батькам. Із Сергієм Плотицею ситуація інша. Побратими підтвердили його загибель. Це сталося на їхніх очах. Цю страшну звістку повідомив батькові Івану Плотиці командир його сина. Попервах запевнив, що роблять все, аби забрати його. Але минав час, а зробити це не вдалося. Після того, як батько отримав повідомлення, що син у списках зниклих безвісти, він перестав вірити, що коли-небудь вдасться поховати сина. Втім, надія все одно жевріє у його серці.

—Буває прокинуся вночі, сяду біля вікна, втуплюся у ворота і не перестаю дивитися, — розповів журналісту «20 хвилин» Іван Плотиця. — Все думаю, а раптом з’явиться Сірожа. Вже й розвидниться за вікном, а я все не можу відірвати погляд…

Пан Іван активно займається волонтерством. Неспроста мати «Тенета» переказала йому кошти. Недавно Плотиця організував збір грошей на 14 дронів помсти. Саме стільки земляків з їхньої громади не повернулися з війни. Кожен дрон зробили іменним, написали на ньому прізвища полеглих. Передали їх бійцям «Азову». Після того закрив збір на ще 20 бойових «пташок». Збір закрив і одразу відкрив новий.

Підтримайте збір!

У кого є можливість підтримати волонтера, батька, який не дочекався з війни сина-Героя, підтримайте його. Ось номер картки для переказу коштів:  5363542106639256.

До речі, Іван Плотиця звітує за кожну отриману гривню. Його звіти можна побачити на сторінці у Фейсбуці.

Читайте також:

«Казав, що після війни буде частіше приїжджати у Могилівку»: попрощалися з льотчиком F-16 Максимом Устименком

«Одне влучання і все — мами й тата нема». Хлопець написав книгу, як «шахед» вбив рідних людей

У Вінниці відкрили четвертий ветеранський простір «Побратим»

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.