«Дайте, я перевірю вашу сумку»: права споживачів, які найчастіше порушуються в магазинах

• У покупців є право платити за товар за ціною на ціннику, навіть якщо в магазині забули його поміняти, не дозволяти охороні оглядати сумку, чіпати товари руками і фотографувати, повернути покупку, якщо не подобається.
• Але чи всі споживачі знають свої права? Разом з товарознавцями Зібрали ТОП прав споживачів, які найчастіше порушуються в магазинах.

Порушення прав споживачів у магазинах може проявлятися у різних формах, таких як продаж неякісних товарів, відмова у обміні чи поверненні товару, завищення цін, неналежна інформація про товар та інші. У разі виявлення порушень, споживач має право звернутися до продавця, органів захисту прав споживачів або до суду

Згідно з українським законодавством, споживачі під час придбання товару чи послуги мають право на:

• якісну продукцію та належне обслуговування,
• отримання необхідної, вичерпної, доступної, правдивої та своєчасної інформації про продукцію,
• компенсація майнової чи моральної шкоди, завданої внаслідок дефекту товару чи його використання,
• захист своїх прав у суді чи інших державних уповноважених органах та інші права.

Проте нерідко трапляються ситуації, коли споживач не знає і не розуміє своїх прав, тому не може адекватно обґрунтувати свою позицію під час спору з продавцем чи представником магазину. Власники або продавці торгової мережі часто користуються такою недалекоглядністю покупців. 

Завідувачка кафедри товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва Вінницького торговельно-економічного інституту Алла Тернова навела поширені ситуації, в яких споживач може відстояти власні права. 

1. Залишати речі у камерах схову не обовязково

Якщо до відвідувача на вході у магазин підходить охоронець із проханням залишити речі в камерах схову — він може не погодитися.

— Комірки для зберігання — є власністю супермаркету, і те що в них знаходиться, відповідно, також. Якщо ви залишили свої речі в камері схову під ключ, ви як споживач уклали з торговельним центром умовний договір зберігання. Згідно з нормами 942, 949–951 статті 66 Цивільного кодексу України, торговий центр виступає зберігачем майна, за яке несе відповідальність й у разі його пошкодження чи втрати відшкодовує збитки.

Однак на практиці магазини вивішують оголошення, що адміністрація закладу не несе відповідальності за залишені речі відвідувачами.

— Фактично, магазини жодного договору зберігання не надають. Зрештою, покупець є кінцевим власником свого майна, тому фактично лише він за нього відповідаєте. Тому змусити його залишати речі в сховищі магазину ніхто з працівників не має права. 

2. Заборона фотографувати товар 

Покупці можуть вільно фотографувати товар і не боятися зауважень від продавців.

— Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен громадянин має право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб. Ці права можуть бути обмежені законом в інтересах національної безпеки. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар головний закон країни не зазначає.

Зокрема, стаття 50 Конституції гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари суперечить цій нормі.

3. Заборона оглядати товар

— Кожен покупець має право, згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, до покупки оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено призначенням товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. Тому зауваження продавців, особливо у магазинах, не торкатися до виставлених для продажу товарів, не є обґрунтованими.

Серед іншого, у пункт 11 розділу 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами зазначено, що продавець зобов'язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, кожухових товарів і головних уборів.

4. Пошкодження товару у магазині

Відповідальними за викладку і зберігання товару в магазині цілком лежить на продавцях чи інших співробітниках точки. Тому, якщо пляшка чи посуд ненароком вислизнула з рук, — не поспішайте за неї платити.

— Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом. Ви — не власник, поки не заплатите за розбиту річ. Тож, ризики за пошкодження товару несе супермаркет. Самостійно стягувати виплати з покупця за вчинене псування товару адміністрація магазину може лише через суд.

Також ви можете апелювати до частини 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов'язаний усіляко сприяти споживачеві у вільному виборі товару та форм її оплати, при цьому йому забороняється примушувати покупця купувати продукцію неналежної якості або непотрібного асортименту. Розбита пляшка — річ неналежної якості.

6. Споживання товару на шляху до каси

Ви вже поклали пляшку води до корзини, але ще не сплатили за неї, а дуже вже пити хочеться. То чи можна попити з неї? Звісно, але потім потрібно заплатити.

— У Законі «Про захист прав споживачів» відсутня заборона споживачу спожити товар до його сплати на касі. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Працівники мають право викликати поліцію лише у разі відмови покупця сплатити спожитий ним товар. 

7. Ціна товару відрізняється від цінника

Доволі розповсюджене явище у магазинах, коли продавець не встигає змінити цінники на нові, тому ціна на ціннику і в чеку відрізняється. Що робити? 

— Коли покупець придбав товар, фактично відбувається укладення договору купівлі-продажу з торговою точкою. У статті 691 Цивільного кодексу зазначено, що покупець повинен оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Тобто, ціна ─ є умовою договору, яка відома покупцю, і з якою він згоден.

Якщо вартість товару існує лише у базі даних магазину, але на ціннику вона інакша, продавець не має права вимагати від споживача оплати товару за ціною “з бази”. Він не давав своєї згоди на нову умову договору. А без спільної згоди обох сторін провести угоду неможливо. Тому ви маєте право отримати товар за ціною, вказаною на ціннику в магазині і відмовитись від товару за вищою ціною.

8. Огляд речей і чека покупця охоронцями

Вимагати від покупця обстежувати речі на предмет краденого, якщо біля вхідних дверей магазину спрацював детектор, незаконно. Покупець може нагадати охоронцю про наявність камер спостереження.

— Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише поліція та працівники Державної служби охорони у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин — згідно зі статтею 34 Закону України «Про поліцію та стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заборонено і огляді чеків, котрі на виході з супермаркету теж часто перевіряють.

— Чек є приватною власністю, як і придбані товари покупця. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри, вони мають змогу перевірити інцидент за допомогою камер спостереження. Перевірку чеків практикують здебільшого у великих торговельних центрах, де відеознімання покупців обов'язково проводиться.

Зокрема, покупці можуть посилатися на статтю 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено: ніхто, крім поліції, не має права проводити огляд відвідувачів. Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Потрібно викликати поліцію.

9. Повернення товару в магазин

Чи траплялося таке, що придбавши товар у магазині, ви по тій чи іншій причині хочете його повернути, а вам відмовили? Продавці не можуть цього зробити, якщо товар можна вернути у двотижневий термін.

— У статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з частиною 1, споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (наприклад, нові туфлі без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або якщо з інших причин він не може бути використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару упродовж 14 днів, не рахуючи дня купівлі, якщо більший строк не зазначений продавцем. Обмін товару можливий за умови, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд.

— На практиці в магазині покупцям пропонують зачекати реалізації поверненого взуття, після чого покупець зможе отримати кошти назад. Споживач має право не погодитися, а попросити аналогічні туфлі, наприклад, іншого кольору. Якщо ж продавець не зможе поміняти туфлі на потрібні, він зобов'язаний повернути кошти. Про це йдеться у ч. 2 статті 9 цього Закону.

Однак є певні товари,які повертати не можна навіть якщо їхнє упаковування залишилась цілим. Їхній перелік встановлюється постановою Кабміну. Зокрема, це засоби гігієни, лікарські препарати та низка непродовольчих товарів.

— Якщо ж у магазині висять таблички на кшталт «Товар обміну не підлягає», споживачу варто сфотографувати це як доказ і за бажання можна звертатись до суду. Обов'язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші відповідно до ч. 5 статті 8 зазначеного Закону.

Читайте також:

«Просто не встигли змінити цінник». Що робити покупцю, якщо вартість на вітрині і в чеку різна

Від ринку Каліча до Муніципального: історія Вінницьких базарів у фото та фактах

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.