Школяр збирав на скутер… але гроші віддав на лікування Олі. Про вчинок Володимира Шкути

Однокласники оплесками зустріли повідомлення вчительки про те, що Володя Шкута (праворуч) передав усі зібрані кошти на лікування незнайомої дівчинки

Купити скутер для Володимира Шкути – давня мрія. Уже підібрав марку. Каже, це японська «Хонда». Навчився їздити – друг допоміг, у нього є така техніка. Перебрав в Інтернеті десятки оголошень. Дешевше, ніж за п’ять тисяч гривень, не знаходив. Причому, стільки коштує не новий мопед. Планував до кінця нинішнього літа дозбирати решту суми. Під час канікул можна було б знайти яку-небудь роботу.

Втім, все сталося по-іншому. Хлопчик добровільно позбувся всієї суми. Навіть гривні не залишив для себе.  Все передав незнайомій дівчинці-ровесниці. Знає тільки її ім’я і прізвище – Оля Войтенко. Вона з приміського села Немія. Дівчинка бореться з важкою недугою.

Тільки не пишіть про це

Про те, як все сталося, журналісту розповіли Володимир Шкута, його мама Олена Олександрівна, а також директор Могилів-Подільської  загальноосвітньої школи №1 Людмила Катеренюк та класний керівник 8-В, в якому навчається Володя, Лариса Корніцька.

Переконати восьмикласника у тому, щоб поспілкувався з журналістом, виявилося непросто. Він  був категорично проти оприлюднення свого вчинку.  Такої само думки дотримувалися батьки хлопця – Олена і Сергій. Змінити їхню думку допомогли  директор школи та класний керівник.

 -Можливо, цей вчинок спонукає інших до його повторення, і не тільки учнів, - ці  слова, схоже, найбільше переконали учня і його батьків.

У той день на останньому уроці класний керівник Лариса Корніцька розповіла учням про дівчинку, яку спіткала важка недуга. Сказала, що школа вирішила допомогти зібрати кошти на її лікування. Попросила учнів передати інформацію батькам. Наступного дня Володимир Шкута приніс сто гривень. Таку суму виділили йому батьки.

 – Володя щоразу відгукується на участь у благодійних акціях, - каже Лариса Корніцька. -. Хлопчик він чутливий до чужої біди. Та й батьки в нього такі само. Статків великих не мають, та щоразу знаходять можливість підтримати інших. Але цього разу Володя здивував не тільки мене…

Наступного дня вчителька повторно нагадала про необхідність допомогти зібрати кошти на лікування дівчинки. Назвала суму, яка потрібна на операцію, – 31 тисячу доларів. Цифра вразила. Володя каже, що повертався після уроків додому, а слова вчительки засіли в кутках памсяті. «Де вони візьмуть стільки грошей?» - думав він.

Мама хотіла позичити на навчання

Увечері того ж дня Володя підійшов до мами. «Можна я віддам на лікування цієї дівчинки всі свої гроші?» - запитав у неї. – «Я не проти, - відповіла мама. - Але давай ще порадимося з татом».  Чоловік відповів, що син уже дорослий. Має право самостійно приймати рішення. Похвалив Володимира за те, що радиться з батьками.

Мама хлопця заочно навчається у Сумському державному університеті. Опановує спеціальність «правознавство».  Жінка не сказала синові, що планувала позичити у нього грошей, аби сплатити за черговий семестр. Вона зателефонувала класній керівничці. Запитала, чи дійсно є потреба у такій великій сумі.

Гроші учень передав класній керівничці. На аркуші паперу значилася сума: 2780 гривень. «Володя, це ж для вашої сім’ї великі кошти», - сказала Лариса Корніцька. – «Але ж дівчинці вони зараз більше потрібні, ніж нам», - відповів учень. Про жертовність однокласника вчителька повідомила його однокласникам. Ті дружно піднялися і почали аплодувати. Володя почервонів!... «Він скромна дитина, - говорить Лариса Корніцька. – Ніколи нічим не вихваляється. Хлопець з тих, хто добрі справи робить мовчки. Неспроста ж він не хотів спілкуватися з журналістами».

Мріє стати прикордонником

У недільні дні Володимир Шкута з мамою, татом і бабусею йдуть до церкви на службу.

У молодших класах хлопчик відвідував заняття у недільній школі при храмі. Дитина навчена жити за Божими заповідями. У його батьків невелика платня: мати отримує 4 тисячі гривень на місяць, якщо є премія, то має ще плюс 500 гривень, батько ще менше – 3,5 тисячі. Душевна щирість і доброта у цій сім’ї важливіші за гроші.

-Головне, аби дівчинка одужала, - каже мати Володимира. -  А гроші…  У когось їх більше, у когось менше. Не все в житті вимірюється грішми. Ми з чоловіком раді, що син вчинив саме так. Ні Володя, ні ми, його батьки, нітрохи не щкодуємо, що віддали зібрані кошти чужій дитині.

Володя зізнався, що після школи мріє йти у військове училище. Хоче служити на кордоні. Як його дядько, мамин брат Віталій Пархоменко. Він служить у Могилів-Подільському прикордонному загоні. Неодноразово виконував завдання у районі проведення АТО. Нині теж там на службі.

Побувати на екскурсії у вартових кордону для Володимира було б дуже цікаво. Прес-секретар Могилів-Подільського прикордонного загону імені Героя України В’ячеслава Семенова Людмила Катеринич повідомила, що запросять хлопця і його однокласників у гості до прикордонників. «Покажемо учням техніку, озброєння, роботу кінологів, вони побувають у кімнаті прикордонної героїки, біля меморіалу загиблим в АТО розповімо про те, як бійці загону у важкі дні 2014-го захищали кордон від російських агресорів….», - розповіла Людмила Катеринич.

«У тебе велике і добре серце…»

Журналіст спілкувався з Ольгою Войтенко, для якої збирають кошти на лікування. Дівчина повідомила, що випадково дізналася про вчинок Володимира. Каже, її брат почув про це у школі. Він же на її прохання розшукав через друзів контакти Володимира Шкути.

-Коли мені повідомили номер телефону Володі, написала йому, що в нього велике і добре серце, - говорить Оля. – Ти відмовився від своєї мрії заради мене. Не кожен на таке здатен. Велика подяка тобі за твій людяний вчинок.

Дівчинку приємно вразила відповідь Володимира: «Я на скутер ще назбираю, - написав він. – А тобі гроші вже потрібні. Буду молитися за твоє одужання».

Олю чекає лікування в одній з клінік Туреччини. Під час спілкування відчувалося, що підтримка  незнайомих людей для неї – як ліки, що додають оптимізму і зміцнюють віру у те, що вона здолає недугу.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.